Директор ДБР: запропоноване «реформування» Бюро під час війни стане загрозою порядку у ЗСУ та загалом у державі
Ексклюзивне інтерв’ю директора ДБР Олексія Сухачова агентству “Інтерфакс-Україна”
Текст: Оксана Геронтьєва
Директор ДБР – людина непублічна, інтерв’ю чи навіть коментарів від пана Сухачова – обмаль. Втім відомство, яке він очолює, майже щоденно у фокусі уваги, бо кримінал, тим чи іншим чином пов’язаний із війною, військовими та правоохоронцями – підслідність Бюро. Про СЗЧ та ТЦК, про “Скелю” і українське військо в цілому, про візію і системність роботи, про зброю як ключовий виклик, злочини в оборонці і не тільки розказав Сухачов у розлогому інтерв’ю агентству
(Перша частина інтерв’ю)
ПРО СПРОМОЖНІСТЬ
Ви очолюєте правоохоронний орган, який є критично важливим в умовах війни, оскільки забезпечує законність у Силах оборони та стійкість безпекового сектору. На Вашу думку, чи відбулося Бюро як інституція?
Переконаний, що так. Хотілося б, щоб нашу діяльність оцінювали не за окремими гучними справами, або принаймні не тільки за ними, а й за системністю роботи. Я кажу і про професійну команду, і про сучасні механізми розслідування, і про посилені територіальні управління, – ми спроможні працювати на результат навіть у найскладніших умовах повномасштабної агресії рф.
Трохи цифр. За час війни навантаження на ДБР зросло у 7 разів! Військові кримінальні правопорушення – це 90% від всіх наших проваджень. У слідства Бюро зараз 372 тисяч кримінальних проваджень, а самих слідчих в ДБР близько 500 у всіх регіонах України.
Що робимо, щоб впоратися з таким обсягом роботи? Пріоритизуємо, залучаємо в допомогу слідчим не тільки наші оперативні підрозділи, а й оперативників з інших правоохоронних органів.
Ми неодноразово просили парламент збільшити чисельність ДБР, досягли результату – плюс 300 працівників до 1900. Зараз штат заповнений майже на 100%. Хто не витримує навантаження, переходить до інших правоохоронних органів, навіть на керівні посади.
Це трохи дивно, бо у ваших підлеглих є мотивація – гідна зарплата
Вимоги і навантаження теж відповідні, тож шукаємо серед бажаючих найкращих. Взагалі щодо кадрів у нас є амбітне бажання – створити нову генерацію працівників ДБР. Для цього ми вже декілька років працюємо з низкою фахових вишів в Україні щодо практики студентів 3-4 курсів бакалаврату і магістрів. Придивляємося до талановитої молоді, цікавимося особистістю, цінностями, бажанням працювати, щоб залучити у свою команду. Таким чином хочемо максимально використовувати ресурс, який у нас є, щоб досягати максимального результату.
Наскільки важливим для роботи ДБР є використання сучасних цифрових інструментів?
Приведу один приклад. В ході розслідування таких злочинів, як самовільне залишення частини (СЗЧ), ми зіштовхнулися з проблемою, що по цій темі є дуже великий обсяг інформації, яка належним чином не систематизована. Це суттєво ускладнювало і роботу слідчих, і процес взаємодії зі Збройними силами України. Щоб вирішити цей масив проблем і максимально оптимізувати усі процеси, наші фахівці створили базу, яка називається С34. Зараз в ній є практично вся інформація від усіх правоохоронних органів по більшій частині військовослужбовців, що самовільно залишили частину. Програма містить і шаблони для підготовки процесуальних документів. Слідчий робить кілька простих маніпуляцій в програмі і автоматично у нього заповнюються всі документи, необхідні для тієї чи іншої дії.
Зараз базою користуються Військова служба правопорядку (ВСП у ЗСУ), ДБР і Нацполіція, яка дотична до організації розшуку військовослужбовців. У кожного патрульного в планшеті є інформація щодо СЗЧ – патруль в будь-якому місці може перевірити, чи є ця людина в розшуку, або чи має процесуальний статус.
Також ГУР МО має доступ до цієї бази в питаннях звірки щодо військовополонених, адже особа може бути в полоні, але в списках військової частини все ще числитися в СЗЧ.
Таким чином, станом на сьогодні у нас є максимальна обізнаність щодо тих, хто самовільно залишив військову частину. Це дуже якісний, вистражданий нами державний інструмент.
З травня ми модернізували С34 і зараз кожен військовослужбовець, який вирішив повернутися на службу із СЗЧ, може звернутися до будь-якого нашого територіального управління і оперативно отримати юридичну підтримку та допомогу.
Загалом за 2025 рік майже 10 тис. військовослужбовців звернулися до ДБР з метою повернення до військових частин через звільнення від кримінальної відповідальності (по 401 ст. КК). У 2026 році, завдяки нашій системі С34, звернулися вже 7,5 тис. військових, які хочуть повернутися у стрій.
Статистика по СЗЧ є наразі закритою інформацією, а про динаміку що можна сказати? Чи збільшується кількість військових, які залишають місце служби?
Фактів СЗЧ не стає менше. Але ми працюємо над тим, щоб ті, хто хоче повернутися на військову службу, могли зробити це максимально швидко і з поновленням всіх встановлених виплат.
Статистичні дані по СЗЧ включають вже померлих і загиблих, тих, хто відбуває покарання, хто виїхав за кордон, хто знаходився чи знаходиться в полоні і тих, хто переховується. Останніх десь лише третина від загальної кількості.
МАЙБУТНЄ ЗЛОЧИНУ СЗЧ
Злочини СЗЧ та дезертирства – невід’ємна складова будь-якої війни. Чи можна в цьому питанні говорити про системний підхід і продуктивну співпрацю із Міноборони та іншими держорганами?
За час війни ми разом з керівництвом Міністерства оборони, Генеральним штабом, командуванням Сухопутних військ неодноразово переформатовували підходи, як із цим кризовим явищем боротися. Були і певні зміни в законодавстві щодо посилення кримінальної відповідальності, і тричі парламент підтримував можливість непритягнення до кримінальної відповідальності тих, хто вчинив СЗЧ і хотів повернутися в стрій.
При новому очільнику Міністерства оборони ця робота теж продовжується.
Що це означає? Ми плідно працювали з парламентарями і Офісом генпрокурора ще до призначення Михайла Федорова на посаду міністра оборони. Зараз підтримуємо ініціативу парламентарів, що потрібно наділити Військову службу правопорядку (ВСП) у ЗСУ – ред.) функціями органу досудового розслідування. Не важливо, залишиться у них ця назва чи буде якась інша.
Наша пропозиція наступна: надати Військовій службі правопорядку право досудового розслідування. Це можна легко зробити в межах штатної чисельності ЗСУ, не збільшуючи фінансування. Оновлений орган досудового розслідування може розслідувати такі кримінальні злочини, як СЗЧ, дезертирство, непокору та деякі інші.
Сьогодні кількість співробітників ВСП дорівнює 1,5% від загальної чисельності ЗСУ. Тобто, це доволі велика структура. Так от, ми запропонували підібрати кадри з числа військовослужбовців, які мають юридичну освіту, досвід роботи на оперативних або слідчих посадах в правоохоронних органах, сформувати з цієї категорії дієвий апарат, який одразу почне розслідувати кримінальні провадження визначених категорій.
Офіцерський склад ми пропонуємо залишити за ДБР, а злочини військовослужбовців, які не мають офіцерського звання, розслідуватиме військова служба правопорядку.
Зараз цей законопроєкт перебуває на розгляді комітету з питань правоохоронної діяльності.
Розраховуєте на підтримку Верховною Радою цього законопроєкту?
Для нас, для держави, для безпеки суспільства в цілому це дуже важливо. Тож, сподіваємося і розраховуємо, що парламент піде назустріч, приділить більшу увагу проблемі СЗЧ і підтримає цю ініціативу.
Тобто, це буде елемент військової юстиції?
Можна і так сказати. Комітет ставить перед нами ще питання створення військових судів. Але моя особиста думка – цього робити не потрібно. Це великі витрати і по фінансах, і по часу. Бо військовим судам потрібен конкретний бюджет: на створення апарату, технічне забезпечення тощо. І я не кажу вже про кадри, коли в судах і так критично не вистачає суддів.
Ще ми попросили комітет вирішити питання судової тяганини, бо наразі буквально боремося за кожного, хто хоче повернутися із СЗЧ з використанням механізму, передбаченого статтею 401 КК (за умови подання військовим рапорту і отримання згоди командира – ІФ). Тож, підтримуємо профільний Комітет в ініціативі надати прокуратурі повноваження приймати рішення про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності військовослужбовців. Сподіваюся, колеги з прокуратури теж нас підтримають, з урахуванням наших конструктивних відносин.
ЗАГРОЗА ЗБРОЇ
Чи реально впровадити дієвий механізм запобігання незаконному обігу зброї, зокрема, трофейної?
Ще 2 роки тому ми спілкувалися з головою Нацполіції Іваном Вигівським та міністром внутрішніх справ Ігорем Клименком і вирішили, що нам потрібно моделювати, як ми будемо боротися із незаконним обігом зброї – так званої “трофейної” зброї або тої, що може розкрадатися. Це небезпечне явище, не тільки під час війни, а й вже після завершення воєнних дій, тому що є максимально небезпечним інструментом для злочинних угрупувань і просто неврівноважених громадян.
Зброя – ключовий виклик і для Нацполіції, і для ДБР, і ми це чітко розуміємо. Будемо відверті, зброї і вибухівки за межами зони бойових дій досить багато. В ході оперативних розробок ми регулярно «закуповуємо» зброю, яка за обліками рахується втраченою, або списаною. Так само і з вибухівкою. Ця проблема існує практично в усіх регіонах країни. Продаж стрілецької зброї взагалі став буденним явищем. Продають і міни, і дороговартісні дрони, і інше озброєння.
Наразі ми відпрацювали певні механізми отримання оперативної інформації від підрозділів Нацполіції. Поліцейські володіють оперативною інформацією в районах, тому я попросив про миттєву комунікацію в питаннях зброї. І такий механізм вже відпрацьований з Департаментом стратегічних розслідувань, Департаментом карного розшуку, регіональними управліннями поліції. Надходить інформація – швидко даємо їй оцінку і визначаємося, яким чином будемо відпрацьовувати документування злочину.
Все обмежиться обміном інформації чи буде напрацьований предметний алгоритм протидії незаконному обігу зброї?
Ми намагаємося ці схеми ліквідовувати на початковій стадії. Для цього ДБР необхідна первинна оперативна інформацію про осіб, які плануют
- Останні
- Популярні
Новини по днях
7 липня 2026
