Магнітні бурі у липні: місяць починається з колосального спалаху на Сонці
Червень завершився надзвичайно потужним акордом: Сонце випустило спалах класу X1.11, що належить до категорії найбільш інтенсивних енергетичних подій. Цей вибух зафіксували 30 червня о 23:50 за київським часом в активній групі плям AR4479. Оскільки цей регіон нещодавно пройшов центральний меридіан Сонця, він фактично "дивиться" прямо на нашу планету, що робить нас прямою ціллю для супутнього викиду корональної маси, пише видання SpaceWeather.
Дивіться також Прогнозування магнітної бурі: чому більшість прогнозів у мережі хибні та де шукати правду
Вибух супроводжувався інтенсивним радіовипромінюванням II типу. Прилади зафіксували, що швидкість потоку плазми сягнула вражаючих 1496 кілометрів на секунду.
Major X1.11 flareFollow live on https://t.co/3Xxrvc3cpA pic.twitter.com/ioqwWJg0UN— SpaceWeatherLive (@_SpaceWeather_)
Окрім цього, вчені спостерігали так званий десятисантиметровий радіосплеск потужністю 409 сонячних одиниць потоку, який тривав 9 хвилин. Такі показники свідчать про те, що викид був не лише швидким, а й надзвичайно щільним.
Тип сонячних радіовипромінювань II класу від переднього краю викиду свідчить про те, що він рухається зі швидкістю близько 1400 кілометрів на секунду – це швидка й потужна штормова хмара,– прокоментували ситуацію фахівці.
Наразі особливу увагу науковців привертають два регіони.
Перший – AR 4479, який став джерелом головного спалаху. Він має складну магнітну структуру, що й зумовило таку високу інтенсивність вибуху.
Другий активний регіон – пляма AR4475, яка також не є спокійною. Раніше того ж дня, 30 червня о 15:57 за київським часом, там відбувся спалах класу M5.8. Попри свою силу, цей вибух не спричинив значного викиду плазми в бік Землі.
Важливо зазначити, що нинішня геомагнітна нестабільність має накопичувальний характер. Ще 26 червня Сонце випустило повільний потік плазми, край якого досяг нашої планети лише 30 червня, спричинивши невелике збурення на рівні G1. Швидкість сонячного вітру тоді була відносно помірною – близько 440 кілометрів на секунду.
Перші наслідки спалаху класу X1.1 відчули дуже швидко. Радіаційне випромінювання, яке, на відміну від викиду плазми, подорожує зі швидкістю світла, іонізувало верхні шари земної атмосфери вже через 8 хвилин, що призвело до короткочасного зникнення короткохвильового зв'язку над Північною Америкою та Тихим океаном. Моряки та радіоаматори, які працювали на частотах нижче 25 мегагерц, могли спостерігати повну втрату сигналу протягом 20 – 30 хвилин.
Проте найбільший інтерес викликає саме викид корональної маси (CME). Перші знімки коронографів підтвердили наявність явища, яке астрономи називають "повним гало" – це означає, що хмара плазми розширюється так, ніби вона повністю оточує сонячний диск, що зазвичай свідчить про рух прямо до нашої планети.
Основна маса плазми рухається на північ, проте за наявності ознак часткового гало очікуємо зіткнення з Землею 3 липня, – додали дослідники у звіті.
Графік геомагнітної активності на перший тиждень липня виглядатиме наступним чином:
Попри очікування полярного сяйва, вчені поки що зберігають обережність у прогнозах. Хоча спалах був потужним, траєкторія основної маси плазми, спрямована трохи північніше, може залишити мешканців середніх широт без візуального шоу, обмежившись лише геомагнітними збуреннями.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
1 липня 2026
