Як журналісти Херсонщини розкривають воєнні злочини та корупцію через суди
Зображення: Мост
Судова журналістика на Херсонщині, як і по всій Україні, перестала бути нудним висвітленням канцелярських процедур, перетворившись на інструмент розслідувань воєнних злочинів, державної зради та фінансових махінацій. Цей напрямок став важливим для забезпечення прозорості правосуддя та контролю за використанням бюджетних коштів. Регіональний представник Інституту масової інформації та його співавторка обговорили досвід роботи з судами з херсонським журналістом Олегом Батуріним.
Сучасний медіапростір переповнений повідомленнями від пресслужб поліції, СБУ та прокуратури, що щодня інформують про затримання, підозри та передачу справ до суду. Журналіст Центру журналістських розслідувань Олег Батурін підкреслює, що для стрічки новин цього може бути достатньо, але для якісної аналітики чи розслідування – “категорично ні”. Офіційні релізи часто шаблонні, приховують прізвища фігурантів, назви компаній та точні обставини. Крім того, звіти силових структур “завжди панують бездоганною перемогою, яка не завжди витримує перевірку реальним судовим процесом”.
Журналіст не повинен приймати інформацію на віру з однієї сторони, оскільки офіційні версії обвинувачення можуть ґрунтуватися на неточних фактах. Олег Батурін наводить приклад: “Наприклад, в окупаційних телеграм-каналах та свідченнях очевидців може бути зафіксовано, що умовний колаборант очолив адміністрацію ще у 2022 році. Проте у вироку суду може фігурувати лише 2024 рік. Для суду цього буває достатньо, але для медійника точність є питанням професійної чесності. Професійний журналіст має бути в контексті, критично оцінювати інформацію та вміти самостійно знаходити деталі, які лежать буквально під ногами”
Батурін вважає, що присутність у залі засідань – це “вищий пілотаж”, хоча цей напрямок є громіздким і вимагає значних зусиль від редакцій. Необхідно системно відстежувати розклад засідань та розуміти етап справи. Навіть під час воєнного стану відкриті судові засідання залишаються доступними для громадськості та преси. Регіональні суди часто виявляють відкритість до комунікації з медіа, проте сторона обвинувачення не завжди охоче йде на контакт. Іноді така закритість ставить прокурорів у незручне становище, коли вони намагаються підтримувати слабке обвинувачення, відмовляючись пояснити свою позицію пресі. У таких випадках присутність журналіста стає запобіжником проти свавілля.
Так, видання МОСТ у 2024 році створило лонгрід про заочні кримінальні провадження (in absentia). Оскільки домовитися з пресслужбою суду про інтерв’ю не вдалося, кореспондент видання відвідував засідання і під час перерв спілкувався із суддями. Це дозволило додати матеріалу репортажності. “Без відвідин суду та його курилки, де прокурори за один перекур казали більше, ніж всі їхні пресслужби за три роки війни, цей матеріал навряд би когось зацікавив”, – вважає Батурін. В результаті, матеріал прочитали понад 25 тисяч людей. Також він додає: “Жодне судове рішення, оприлюднене онлайн, не здатне передати живий контекст засідання. У судові документи не потрапляють цікаві деталі, які відкриваються під час дебатів чи оголошення матеріалів обвинувачення. Саме тоді перед журналістом постають живі сторони процесу, виникає можливість поспілкуватися з адвокатами чи прокурорами та отримати ексклюзивний контент”. Ці слова Олег сказав, виходячи з приміщення Великоолександрівського суду на півночі Херсонщини у березні. Його колеги пожартували, що він був першим журналістом, який відвідав чергове важливе засідання у цьому суді, де слухають справи херсонських колаборантів.
Якщо робота в залі суду надає матеріалу емоційне наповнення, то Єдиний державний реєстр судових рішень (ЄДРСР) є його основою. Судові вироки містять великі обсяги інформації: свідчення, назви вилучених документів, схеми зв’язків та фінансові потоки. З однієї ухвали можна створити повноцінний аналітичний текст, а не лише коротку новину.
Аналітична сила судових реєстрів особливо проявляється у контролі за публічними фінансами та відбудовою. У текстах ухвал та постанов можна знайти ексклюзивні деталі, які ніколи не з’являться на офіційних ресурсах силових відомств чи міських адміністрацій. Наприклад, саме судові документи дозволяють виявити реальну маржу на державних закупівлях або відсоток відкатів на підрядах. Виданню МОСТ вдалося порівняти відсоток “чорного заробітку” у Херсонській міській та обласній військових адміністраціях завдяки ухвалам судів про затримання посередників. Ухвали по одній зі справ підтвердили гіпотезу журналістів про пов’язаність ряду компаній між собою, що стало “сенсаційним відкриттям”.
Завдяки реєстру судових рішень можна відстежувати долю фігурантів корупційних справ у динаміці: як арештовують їхні елітні автомобілі, як компанії спішно переписують на таксистів або як суд почергово то накладає, то знімає обтяження із земельних ділянок. Там же ховаються і “абсолютно сюрреалістичні, але цілком реальні історії – наприклад, коли з матеріалів справи стає відомо, що постачальницею антидронових сіток для оборонних потреб стала особа з багатим минулим у сфері вебкаму”. Такі матеріали мають значний резонанс, дозволяючи навіть невеликим регіональним редакціям потрапляти у стрічки національних медіа. З однієї публікації МОСТ отримав сотні згадок у медіа.
Для ефективного перетворення сухих документів на якісні розслідування та уникнення професійних помилок, журналіст повинен мати кілька базових навичок. Редакція МОСТ навчає нових колег чітко усвідомлювати різницю між ухвалою суду, постановою та вироком. Медійник має безпомилково відрізняти обвинуваченого від засудженого, стосовно якого вирок уже набув законної сили, та розуміти ролі сторін у кримінальному провадженні. Без цього базового розуміння виникають помилки, що нівелюють довіру до матеріалу.
Другою важливою складовою є вміння перекладати з юридичної мови на людську. Судові рішення перенасичені специфічним сленгом та канцеляризмами. Основне завдання журналіста – спростити ці формулювання, пояснити складні юридичні терміни простою, доступною та живою мовою, не втративши суті справи. Крім того, отриману в ухвалах інформацію необхідно верифікувати через аналітичні системи, такі як YouControl, реєстри нерухомості та портали публічних коштів. “Тільки на перетині цих баз даних народжується справжній ексклюзив”
Одинадцять інтернет-видань та телеканал “Суспільне Херсон” з Херсонщини увійшли до списку рекомендованих медіа від ІМІ у 2024 році.
22 червня у Херсоні відбулася онлайн-лекція з медіаграмотності для старшого віку, де обговорили правила безпечного споживання новин та боротьбу з пропагандою.
За матеріалами: Мост
- Останні
- Популярні
Новини по днях
30 червня 2026
