Не «якщо», а «коли»: чому шлях України до ЄС уже називають невідворотним
15 червня офіційно відкрили перший переговорний кластер щодо вступу України до ЄС. Це означає, що процес євроінтеграції перейшов від політичних заяв до конкретних переговорів і реформ.
Але чи означає це, що членство України в Євросоюзі стало лише питанням часу? І чи здатне питання вступу до ЄС стати предметом торгу на майбутніх мирних переговорах з росіянами?
Про це у новому випуску проєкту «На часі» розповів молодший аналітик Центру «Нова Європа» Антон Алімов.
Антон Алімов називає відкриття першого переговорного кластера одним із найважливіших етапів на шляху України до ЄС.
На його думку, цей крок має не лише символічне, а й практичне значення. Якщо раніше євроінтеграцію часто обговорювали в категоріях можливого майбутнього, то тепер розмова переходить у площину конкретних термінів та рішень.
Тепер подальший темп руху до ЄС значною мірою залежить від самої України. Аналітик переконаний, що якісне виконання зобов’язань перед ЄС звузить простір для маніпуляцій та антиукраїнських наративів у європейських країнах.
Водночас Алімов зауважує, що деякі напрямки переговорів можуть бути особливо складними. Зокрема, йдеться про кластер «Основи», який уже відкрито, а також про питання сільськогосподарської політики, що є одним із найчутливіших для країн-членів ЄС.
Попри це, експерт називає нинішній етап одним із ключових для остаточного закріплення європейського курсу України.
Також подальший рух переговорного процесу залежить і від політичної підтримки всіх держав-членів ЄС. Так стало відомо, що Угорщина заблокувала наступний крок у переговорах про вступ України та Молдови до Євросоюзу.
Після відкриття в червні першого переговорного кластера Україна розраховувала до середини липня відкрити ще чотири. Однак Будапешт виступив проти надсилання до Європейської ради та Європейської комісії спільного листа, який мав зафіксувати узгоджену позицію всіх 27 країн-членів блоку щодо подальшого просування переговорів. Оскільки такі рішення потребують одностайної підтримки, Угорщина стала єдиною державою, яка заблокувала цей крок.
Очікується, що питання знову розглянуть наприкінці червня під час наступних консультацій між країнами ЄС.
Кремль роками заявляв, що прагнення України приєднатися до НАТО є загрозою для безпеки Росії та однією з причин війни. Натомість щодо членства України в ЄС російські посадовці нерідко висловлюються значно стриманіше.
Втім, на думку Антона Алімова, така риторика є радше тактичним маневром, аніж відображенням справжнього ставлення Кремля.
Він нагадує, що російський президент Володимир Путін неодноразово заявляв про нібито нейтральне ставлення до можливого вступу України до Євросоюзу, аргументуючи це тим, що ЄС є економічним об’єднанням, тоді як НАТО — військово-політичним союзом.
Однак, за словами Алімова, такий поділ є доволі умовним.
Саме тому, переконаний він, для Росії європейська інтеграція України становить не менший виклик, ніж її інтеграція до НАТО.
За словами експерта, щоразу, коли Україна демонструє прогрес на шляху до Євросоюзу, Москва намагається знайти способи уповільнити або дискредитувати цей процес.
Причому така політика стосується не лише України. Як приклад Алімов наводить Вірменію, де останнім часом дедалі активніше обговорюють перспективи поглиблення співпраці з ЄС.
На думку експерта, ці заяви свідчать про те, що Кремль негативно сприймає будь-які спроби країн пострадянського простору інтегруватися до європейських структур.
Тому попри періодичні заяви про «нейтральність», вступ України до Європейського Союзу для Росії залишається майже таким самим неприйнятним сценарієм, як і вступ до НАТО.
Росія роками використовує інструменти гібридного впливу в європейських країнах і навряд чи відмовиться від них тепер.
За його словами, Україні важливо протидіяти таким загрозам не лише через постійний діалог із європейськими партнерами, а й через власні успіхи на шляху реформ.
Аналітик переконаний, що якісне виконання зобов’язань перед ЄС допоможе зменшити простір для маніпуляцій та антиукраїнської риторики, яку можуть поширювати окремі політичні сили в європейських країнах.
Водночас експерт вважає, що Росія дедалі більше починає сприймати сам Європейський Союз як окрему геополітичну загрозу, навіть попри те, що формально не визнає його військовим блоком.
На думку аналітика, для Кремля Європейський Союз дедалі більше асоціюється із тим, що російська пропаганда називає «колективним Заходом». І хоча ключовим суперником Росії традиційно залишається НАТО через роль у ньому Сполучених Штатів, значення ЄС у безпековій та геополітичній сфері також поступово зростає.
Особливо це стане помітно, якщо Україна в майбутньому стане членом Євросоюзу.
Саме тому, вважає він, у довгостроковій перспективі Кремль може дедалі активніше використовувати антиєвропейську риторику та представляти євроінтеграцію як загрозу для Росії.
За словами аналітика, в окремих російських переговорних позиціях уже з’являлися спроби прив’язати європейську інтеграцію України до умов потенційного миру.
Втім, наразі прогнозувати подальшу позицію Москви складно. Багато залежатиме від ситуації на фронті та від того, в яких умовах сторони зрештою повернуться до предметних переговорів.
Попри публічні заяви Кремля про різне ставлення до НАТО та Європейського Союзу, Алімов вважає, що насправді Росія сприймає обидва напрямки інтеграції України як однаково небажані.
На його думку, формальне розділення між НАТО та ЄС у російській риториці є радше дипломатичним інструментом, ніж відображенням реального ставлення.
Росія може намагатися завадити цьому процесу, але вирішальним фактором залишаються дії самої України. Чим швидше країна виконуватиме необхідні реформи, тим ближчим буде її членство в ЄС.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
25 червня 2026
