Ажур силуетів та арттерапія папером: у луцькій Галереї спілки художників презентували виставку «Витинанка»
Стародавній вид мистецтва з необмеженими можливостями для сучасного дизайну, доступний кожному, цілющий, ефектний – так розповідали про витинанку на тематичній виставці в Галереї мистецтв Волинської організації Національної спілки художників України.
Днями тут відкрили експозицію, повністю присвячену одному з найтендітніших, але водночас найглибших видів українського декоративного мистецтва. На події побувала кореспондентка Район. Культура.
Експозиція «Витинанка» об’єднала кілька поколінь митців – у Великій залі галереї зібрали 46 творів 25 авторів. Це спільний масштабний проєкт Волинської організації НСХУ, кафедри образотворчого мистецтва Волинського національного університету імені Лесі Українки та Волинського фахового коледжу культури та мистецтв імені Ігоря Стравінського. Поряд можна побачити зрілі роботи досвідчених спілчан та сміливі експерименти студентської молоді.
Вітаючи перших глядачів, голова правління спілки Володимир Марчук акцентував, що старт виставці задали численні твори відомої волинської мисткині Світлани Костукевич. «Берегиня», «Весільна», «Великодня», «Пані Весна», «Сім’я», «Зимові ієрогліфи», «Ритми природи» та інші витинанки Світлани Семенівни свідчать – для цього виду візуального мистецтва немає обмежень у темах і багатстві виражальної мови.
Пригадалися заняття в школі, коли діти вирізали ножицями сніжинки з білих паперових серветок. Потрібні були лише папір, ножиці та уява! Насправді коріння витинанки – глибоко архаїчне, поширене у всьому світі. Назву техніки можна легко розшифрувати – від українського слова «витинати». А ще є вириванки – коли ажурні силуети акуратно вириваються вручну. Тоді краї такої роботи виглядають м’яко й фактурно, що надає їм особливої теплоти.
В українських сільських інтер’єрах XIX сторіччя білі й кольорові витинанки прикрашали вікна замість дорогих тканинних фіранок, стіни, груби, печі, полиці. Зазвичай це були рослинні орнаменти, зображення тварин, людей, а також певні побутові сюжети – свята, весілля, народження дітей.
Про універсальність і сучасність витинанки розповіла викладачка кафедри образотворчого мистецтва ВНУ Ольга Каленюк: «У нашому університеті витинанка вивчається як дисципліна прикладного мистецтва. Працюємо з витинанками я та моя колега Галина Іванівна Вахрамєєва. Цей вид мистецтва поширений від Китаю до Європи. Традиційні європейські витинанки дзеркально симетричні, наші – центрально симетричні.
Сучасна витинанка цінна тим, що має багато функцій. Вона вивчається у вищих навчальних закладах, бо дозволяє з будь-якої форми зробити силует. Якщо у студента забрати всі олівці і дати лише ножиці й папір, то він по-іншому дивиться на форму. Це широко використовується при підготовці спеціалістів з дизайну.
Сучасна витинанка має дещо інший сенс – вона вже не є симетричною, використовуються різні нашарування, асиметрія, з’явився фактурний папір. За допомогою дешевого матеріалу можна зробити унікальні речі в якості подарунка, при оформленні книг, оздобленнях, у створенні театральних декорацій».
Фахівчиня звернула увагу глядачів на особливе «звучання» витинанки, коли світло трансформується у прорізах – вони мають не менш важливу художню вагу, ніж сам папір. Виникає об’ємний ефект, грають тіні, рухаються силуети. На відміну від класичного живопису, де кожен міліметр полотна покривається шаром фарби, витинанка залучає силует, ритм, а/симетрію, ажурну лінію. Завдяки таким можливостям, сучасна витинанка легко еволюціонує до концептуальних авторських творів й футуристичних інтер’єрів.
Велику частину галерейного простору завоювали роботи молодого покоління митців: студенти Ольги Каленюк і Галини Вахрамєєвої запропонували більше 20 витинанок до цього вернісажу, продемонструвавши високу технічну майстерність і свіжий погляд на стародавнє ремесло.
Викладачка Волинського фахового коледжу культури і мистецтв Софія Пасюк презентувала п’ять власних витворів, один з яких ефектно прикрасив прохолодне приміщення галереї, надав йому казковості. Вона сердечно подякувала організаторам за запрошення та акцентувала на прикладному застосуванні витинанок у луцьких закладах культури, на різних заходах і подіях у коледжі, місті.
Одну із витинанок експозиції під назвою «Іриси» створила луцька освітянка і громадська діячка Юлія Гринчук. Зі слів жінки, витинанка народилася швидко, бо авторка отримала велике натхнення від волинських художників. Перегляд експозиції приніс їй задоволення й відкриття можливостей техніки.
Розповіді художників, педагогів, які впродовж багатьох років вивчають і працюють з витинанкою, спонукають уважніше придивитися до презентованих витворів, оцінити вишуканість цього стильного виду мистецтва. Головна «суперсила» витинанки – її здатність оновлюватись, вбирати в себе нові сенси нових часів. А зацікавленість творчої молоді дає надію на те, що витинанка не законсервується в минулому, а продовжуватиме підкорювати світ.
Виставка «Витинанка» відкрита для живого огляду впродовж трьох тижнів для шанувальників цього вишуканого виду мистецтва.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
25 червня 2026
