"Батя" на щиті: громада прощатиметься з "людиною-легендою" та батьком трьох доньок
23 червня Бобровицька громада попрощається із захисником Вячеславом Шолудьком.
О 9:50 траурний кортеж зустрінуть у місті Бобровиця. Він прослідує від моргу вулицею Незалежності до центральної площі міста, де о 10:00 розпочнеться мітинг-реквієм.
Після цього траурна процесія вирушить до села Рудьківка. У будинку, де проживав В'ячеслав Шолудько (вул. Космонавтів, 20), відбудеться заупокійне відспівування воїна. Поховають оборонця на кладовищі в рідному селі, повідомили в громаді.
22 і 23 червня в громаді оголосили Днями жалоби.
Вячеслав Петрович Шолудько народився02 грудня 1974 року в селі Рудьківка.
Навчався в Рудьківській загальноосвітній школі. У 1993 році був призваний на строкову військову службу. Після закінчення служби працював на Броварському заводі залізобетонних конструкцій, потім - в готелі «Турист».
З 2015-го до 2016 року захищав Україну під час АТО/ООС. 6 вересня 2016 отримав нагрудний знак «Учасник АТО».
Із 2017 року проходив військову службу до 2021 року. Неодноразово був нагороджений медалями.
24 лютого 2022 року чоловік добровільно вступив до лав Збройних сил України. Одним із перших став на оборону міста Чернігова. Був нагороджений медаллю «За оборону Чернігова».
"Вячеслав Петрович з честю виконував складні бойові завдання, не боявся труднощів, був мужнім, відповідальним та відважним воїном. Завжди підтримував своїх побратимів, розумів та допомагав в складні часи, за що і отримав позивний «Батя».
Герой 24/7 перебував в зоні ведення бойових дій, але не дивлячись на труднощі, завжди міг розвеселити та підтримати", - повідомили на сторінці Бобровицької громади.
26 січня 2025 року Вячеслав Шолудько отримав перше тяжке поранення. Уже в березні повернувся до виконання бойових завдань.
13 червня 2026 року під час виконання бойового завдання в Запорізькій області В'ячеслав Шолудько отримав тяжке поранення. Лікарі кілька днів боролися за його життя, але 17 червня воїн помер у шпиталі.
У громаді зазначили: в тяжкій скорботі залишилися доньки Богдана, Мирослава та Софія, сестра Наталія, брати Сергій, Олександр та Юрій, племінниці Вікторія та Марина, зять Сергій.
Люся Андрияш:
- Важко повірити. Це Людина-Легенда, він більше десятиліття захищав Україну і нас, який тяжкий його життєвий шлях... Вічна тобі пам'ять, Славік. Ти наш Герой. Як тяжко втрачати найкращих, хоробрих воїнів.
Марина Проценко:
- Вічна пам'ять Герою. Він був найкращим татом для своїх донечок Мирослави та Богдани, та найкращим братом. Завжди на позитиві і завжди вмів підтримати у тяжку хвилину.
Надя Друзенко:
- Вічна памʼять тобі братику, ти завжди залишися в наших серцях
"Час Чернігівський" писав про таке:
- Останні
- Популярні
Новини по днях
23 червня 2026
