Знахідка століття на Дніпропетровщині: як відкопали легендарну скіфську пектораль та які міфи її оточують
У червні 2026 року виповнюється рівно 55 років з моменту однієї з найбільш значущих археологічних подій XX століття. 21 червня 1971 року під час дослідження кургану Товста Могила на Дніпропетровщині, неподалік сучасного міста Покров (колишнє Орджонікідзе, Нікопольський район), експедиція виявила золоту нагрудну прикрасу — скіфську пектораль. Знахідка змінила уявлення наукового світу про побут та культуру кочових племен, які населяли територію сучасної України у IV столітті до нашої ери.
Курган Товста Могила, розташований на території Дніпропетровської області, мав висоту 8,6 метра та діаметр близько 70 метрів. Розкопки очолював український археолог Борис Мозолевський. Процес вивчення кургану супроводжувався технічними труднощами через необхідність зняття великих обсягів ґрунту. Дослідники виявили два поховання: центральне (пограбоване ще в давнину) та бокове (неушкоджене поховання знатної скіф'янки та дитини).
Пектораль була знайдена в дромосі (коридорі), що вів до центральної камери. Завдяки тому, що склепіння коридору обвалилося, грабіжники не помітили артефакт.
Як зазначають дослідники Інституту археології НАН України, фіксація знахідки відбулася о 14:30. Цей артефакт став ключовим доказом високого соціального статусу похованого в центральній камері скіфського царя або вождя.
Пектораль з Товстої Могили має точні, задокументовані виміри, які підтверджують високий рівень ювелірної майстерності античних майстрів:
Прикраса візуально розділена на три яруси, з'єднані між собою скрученими золотими трубками. Верхній ярус демонструє сцени з повсякденного життя скіфів (зокрема, шиття одягу та доїння тварин). Середній ярус заповнений рослинним орнаментом, що символізує дерево життя. Нижній ярус містить анімалістичні сцени боротьби тварин, де грифони шматують коней, що в міфології кочівників часто уособлювало невідворотність долі та космологічну модель світу.
Навколо знахідки з Дніпропетровщини сформувалося кілька міфів, які наукова спільнота регулярно спростовує.
Міф 1: Пектораль виготовили самі скіфи. Більшість сучасних істориків та археологів сходяться на думці, що прикрасу створили грецькі ювеліри на замовлення скіфської знаті. Оксана Ліфантій, провідна наукова співробітниця Національного музею історії України та експертка зі скіфського золота, у своїх дослідженнях наголошує, що стилістичні особливості, анатомічна точність зображення людей та тварин, а також технологія виготовлення вказують на роботу майстрів з античних центрів, імовірно, Пантікапея або Афін.
Міф 2: На пекторалі зашифрована карта або календар. Існують псевдонаукові теорії, які приписують розташуванню фігурок на прикрасі астрономічне або географічне значення. Наукових підтверджень цій гіпотезі немає. Експерти Музею історичних коштовностей України зазначають, що композиція має виключно релігійно-міфологічний та світоглядний характер, відображаючи трирівневу модель Всесвіту (світ людей, світ природи та підземний світ хаосу).
Виявлення скіфської пекторалі поблизу Нікополя закріпило за Дніпропетровщиною статус одного з найважливіших центрів археологічних досліджень скіфської доби. Сьогодні оригінал пекторалі зберігається у Скарбниці Національного музею історії України в Києві. Знахідка залишається еталоном античного ювелірного мистецтва та головним візуальним символом стародавньої історії Північного Причорномор'я, дослідження якого триває і в наш час.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
19 червня 2026
