Кисилевський: Якщо Україна хоче ще 100 заводів, потрібні нові інструменти підтримки
Депутат виступив за поєднання регуляції, стимулів для інвесторів і захисту внутрішнього ринкуУкраїна має відмовитися від підходу, за яким дерегуляція вважається універсальним рішенням для економіки, і зосередитися на створенні законодавства, яке стимулює інвестиції та захищає національного виробника.Про це під час форуму Industrial Evolution заявив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.За його словами, подальший розвиток промисловості вимагатиме не лише спрощення правил, а й активної промислової політики.«Колись ми вважали, що дерегуляція – це панацея. Але виявляється, що є дерегуляція хороша, а є дерегуляція погана. Ми маємо спочатку визначити мету, а вже потім підбирати інструменти для її досягнення», – сказав Кисилевський.Він наголосив, що коли Україна хоче залучати інвесторів і будувати нові заводи, то держава повинна використовувати ширший набір інструментів, ніж просто скорочення регулювання.«Якщо ми хочемо, щоб в Україні було ще сто таких заводів, то десь потрібна регуляція, десь потрібні гроші, а десь інструменти, які називаються протекціонізмом. Там, де потрібно захистити українського виробника від субсидованого імпорту, треба ставити бар’єр, який його захищає», – заявив депутат.Кисилевський зазначив, що саме такий підхід ліг в основу законодавчих змін щодо індустріальних парків, які парламент і уряд послідовно впроваджують із 2021 року.За його словами, результатом стало зростання кількості активних індустріальних парків із двох у 2020–2021 роках до близько 40 сьогодні. Обсяг інвестицій у них уже досяг 45 млрд грн, що майже на 50% більше, ніж роком раніше.«Це дуже матеріальний результат того, що правильна політика, правильне законодавство й правильні рішення уряду працюють. Ми бачимо це в нових виробництвах, інфраструктурі та інвестиціях», – підсумував Кисилевський.Бекграунд. Раніше Mind писав, що ЄС дозволяє стимулювати будівництво заводів через податки, але МВФ проти. У Верховній Раді намагаються переконати фонд підтримати механізм стимулювання переробної промисловості.Fri, 19 Jun 2026 10:00:00 +030020306641Новиниhttps://mind.ua/news/20306641-kisilevskij-yakshcho-ukrayina-hoche-shche-100-zavodiv-potribni-novi-instrumenti-pidtrimkihttps://mind.ua/news/20306641-kisilevskij-yakshcho-ukrayina-hoche-shche-100-zavodiv-potribni-novi-instrumenti-pidtrimki#comment_header_layerНовини на mind.uaЗАКОНОДАВСТВО,бізнес,Промислове виробництвоВ Україні досі немає частини регуляторних норм, необхідних для роботи в ЄС – президент «Біофарма Плазма»Фармгалузь закликає прискорити адаптацію законодавства до європейських вимогУкраїнський бізнес потребує не дерегуляції, а запровадження регуляторних вимог, які відповідають європейським стандартам і дозволять компаніям працювати на ринку ЄС.Таку думку під час форуму Industrial Evolution висловив президент фармацевтичної компанії «Біофарма Плазма» Костянтин Єфименко.За його словами, інтеграція до Євросоюзу не повинна зводитися лише до відкриття ринків, адже українські виробники повинні мати можливість працювати за однаковими правилами з європейськими конкурентами.«Біофармі» не потрібна проста регуляторка. «Біофармі» потрібна складна регуляторка. Якщо у вас проста регуляторка, нас там ніхто не чекає», – заявив Єфименко.Він навів приклад фармацевтичної галузі, де для виходу на ринок ЄС компанії повинні виконувати вимоги, які зараз навіть не повністю закріплені в українському законодавстві.«Я йду в Європу – мені треба здати Plasma Master File. А в Україні немає навіть поняття, що таке Plasma Master File. Ми самі маємо приймати такі правила і самі себе регулювати відповідно до європейських вимог», – сказав він.За словами Єфименка, аналогічна ситуація стосується системи контролю якості лікарських засобів. Він наголосив, що в ЄС підтвердження окремих лабораторних висновків здійснюють незалежні державні лабораторії, тоді як в Україні така інфраструктура ще потребує розвитку.«Нам не потрібна краща чи гірша регуляторка. Нам потрібна така регуляторика, щоб не вийшло так, що вся країна вже в Європі, а українські виробники залишилися поза європейським ринком», – наголосив президент «Біофарма Плазма».На його думку, гармонізація українського законодавства зі стандартами ЄС має стати одним із ключових напрямків підготовки промисловості до майбутнього членства України в Євросоюзі.Fri, 19 Jun 2026 09:45:00 +030020306639Новиниhttps://mind.ua/news/20306639-v-ukrayini-dosi-nemae-chastini-regulyatornih-norm-neobhidnih-dlya-roboti-v-es-prezident-biofarma-plahttps://mind.ua/news/20306639-v-ukrayini-dosi-nemae-chastini-regulyatornih-norm-neobhidnih-dlya-roboti-v-es-prezident-biofarma-pla#comment_header_layerНовини на mind.uaфармацевтика,бізнес,ЄСДефіцит кадрів залишається однією з головних проблем бізнесу – гендиректор ФРУПопри освітні реформи, компанії дедалі частіше змушені готувати кадри самостійноПопри зміни в системі бронювання та реформи професійної освіти, дефіцит працівників залишається одним із найбільших викликів для українського бізнесу.Про це під час форуму Industrial Evolution заявив генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов.За його словами, проблема кадрів сьогодні є спільною для більшості підприємств, які об'єднує Федерація роботодавців.«Щодо дефіциту кадрів – точно всі із цим стикалися. Це одна з ключових проблем. Незважаючи на всі позитивні кроки і реформи, найбільше бізнесу сьогодні потрібні люди, готові працювати на виробництві», – сказав Іллічов.Водночас він позитивно оцінив чинну модель бронювання працівників, яка, на його думку, дозволяє зберігати баланс між потребами армії та економіки.«Ми вважаємо, що платформа 76-ї постанови і той механізм, який є сьогодні, найбільше враховують цей баланс. Уряд пішов назустріч прифронтовим територіям, оборонно-промисловому комплексу та енергетичному сектору. Різні компенсаторні механізми сьогодні точно є», – зазначив він.За словами Іллічова, підприємства вже адаптуються до кадрового дефіциту через власні програми підготовки працівників і співпрацю з освітніми закладами.«Бізнес номер один шукає людей і буде їх шукати. Ми знаходимо механізми – це неформальне навчання на робочому місці, співпраця з партнерами, співпраця з освітніми установами», – наголосив він.Гендиректор Федерації роботодавців додав, що кадрова проблема залишається гострою, однак бізнес поступово формує власні інструменти для її подолання, не очікуючи швидких рішень від ринку праці.Fri, 19 Jun 2026 09:30:00 +030020306637Новиниhttps://mind.ua/news/20306637-deficit-kadriv-zalishaetsya-odnieyu-z-golovnih-problem-biznesu-gendirektor-fruhttps://mind.ua/news/20306637-deficit-kadriv-zalishaetsya-odnieyu-z-golovnih-problem-biznesu-gendirektor-fru#comment_header_layerНовини на mind.uaбізнес,Працевлаштування,ринок праціНафта дешевшає після відкриття Ормузької протоки на тлі угоди США та ІрануВідновлення танкерного руху та зняття санкцій з іранського експорту збільшать світову пропозицію нафтиСвітові ціни на нафту знизилися 19 червня після того, як Ормузькою протокою відновився рух танкерів – наслідок мирної домовленості між Сполученими Штатами та Іраном.Про це повідомляє Reuters.Станом на 03:28 за Гринвічем ф'ючерси на нафту Brent впали на 43 центи, або 0,54%, – до $79,42 за барель. Американська WTI подешевшала на 17 центів, або 0,22%, опустившись до $76,43 за барель. Серпневий контракт на WTI, що є наразі найліквіднішим, втратив 30 центів і торгується на рівні $75,55 за барель.За оцінками експертів, завдяки досягнутій угоді на світовий ринок може надійти понад 85 млн барелів нафти, що досі були заблоковані в Перській затоці. Додатковим чинником зростання пропозиції стане скасування американських санкцій на іранський нафтовий експорт.Утім, ринок наразі діє обережно: головний аналітик KCM Тім Вотерер зазначив, що трейдери очікують переконливих підтверджень повноцінного відновлення танкерного руху перед тим, як перейти до наступної фази зниження цін.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що після відкриття Ормузької протоки на ринок Азії може надійти 62 млн барелів нафти. Аналітики очікують відновлення експорту з Перської затоки до довоєнного рівня вже наприкінці липня.Fri, 19 Jun 2026 09:29:00 +030020306671Новиниhttps://mind.ua/news/20306671-nafta-deshevshae-pislya-vidkrittya-ormuzkoyi-protoki-na-tli-ugodi-ssha-ta-iranuhttps://mind.ua/news/20306671-nafta-deshevshae-pislya-vidkrittya-ormuzkoyi-protoki-na-tli-ugodi-ssha-ta-iranu#comment_header_layerНовини на mind.uaНафта Brent,НафтаКисилевський: ЄС дозволяє стимулювати будівництво заводів через податки, але МВФ протиУ Верховній Раді намагаються переконати фонд підтримати механізм стимулювання переробної промисловостіМіжнародний валютний фонд виступив проти законодавчої ініціативи, яка передбачає компенсацію частини інвестицій у нові заводи через сплачені податки.Про це під час форуму Industrial Evolution повідомив заступник голови парламентського Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.За його словами, механізм мав би стати одним із ключових інструментів залучення інвестицій у переробну промисловість і доповнити політику «Зроблено в Україні».«Ідея полягає рівно в тому, що збудував завод, почав сплачувати податки і забираєш собі певну частину податків назад як компенсацію капітальних інвестицій. Це стосується саме переробної промисловості – від харчової до мікроелектроніки», – сказав Кисилевський.Він зазначив, що концепція базується на практиках країн Центральної та Східної Європи, які активно використовували подібні стимули для залучення виробників, зокрема під час релокації українських підприємств після початку повномасштабної війни.«Там виробника зустрічають і кажуть: будуєш у нас завод, починаєш працювати, платити податки – і ми тобі половину або 70% повернемо через ті податки, які ти почнеш сплачувати. Ми знайшли євродирективу, яка прямо дозволяє це робити, і фактично адаптували ці норми для України», – пояснив народний депутат.Втім, за словами Кисилевського, під час погодження законопроєкту виникли заперечення з боку Міжнародного валютного
- Останні
- Популярні
Новини по днях
19 червня 2026
