Українці недоотримають тисячі тонн улюблених ягід: наслідки весняних заморозків
Через різкі температурні коливання та травневі приморозки українські садівники втратили значну частину майбутнього врожаю ягідних культур, що неминуче вплине на пропозицію свіжої продукції на ринку.
Раннє потепління у 2026 році спровокувало передчасний старт сільськогосподарського сезону. Ягідні культури відреагували на високі температурні показники активним пробудженням: почався швидкий рух соків, формування бруньок та масове цвітіння. Проте кліматична ситуація різко змінилася. Незвично холодні ночі у квітні та травні стали критичним випробуванням для насаджень.
Читайте також:Раптові заморозки до -3°C на Дніпропетровщині: дієві методи порятунку висадженої розсади та квітучих садів
З агрономічної точки зору, різке зниження температури під час цвітіння є найбільш небезпечним фактором для фруктових та ягідних дерев і кущів. Вода всередині клітин тендітних квіток замерзає, руйнуючи клітинні мембрани. Внаслідок цього серцевина квітки чорніє і відмирає, унеможливлюючи формування зав'язі та подальший розвиток плоду. Найбільш вразливими до таких перепадів традиційно є культури, які починають цвісти першими.
За підрахунками профільних фахівців, цьогоріч садівники вже втратили 2905 тонн потенційного врожаю ягід. Головний удар стихії прийняла на себе найпопулярніша весняна ягода — полуниця (суниця садова). Прогнозовані втрати цвіту цієї культури склали 1740 тонн.
Не менш критичною є ситуація з малиною, де обсяг недоотриманого врожаю оцінюється у 1165 тонн. Географія погодних збитків є досить чіткою: найсуттєвіші втрати зафіксовано в західних регіонах країни, зокрема у Рівненській, Волинській та Львівській областях. Саме там вплив холодних атмосферних фронтів виявився найбільш тривалим та руйнівним для відкритого ґрунту.
В асоціації «Ягідництво України» офіційно пояснюють механізм цих втрат:
На тлі значних збитків у сегменті полуниці та малини, ситуація з лохиною виглядає значно оптимістичніше. Ця популярна в останні роки культура майже не постраждала від холодної весни.
Стійкість лохини пояснюється її біологічними особливостями. По-перше, ця рослина має вищу природну генетичну резистентність до низьких температур. По-друге, фази її розвитку зміщені в часі: вона значно пізніше виходить зі стану зимового спокою і починає цвісти тоді, коли загроза сильних нічних заморозків зазвичай вже минає. Завдяки цим факторам втрати виробників лохини виявилися мінімальними, що дозволяє прогнозувати стабільну пропозицію цієї ягоди в розпал сезону.
Зменшення внутрішнього виробництва ягід неминуче призводить до трансформацій на ринку. Як розповідають аналітики та експерти міжнародного плодоовочевого порталу, подібні кліматичні стреси безпосередньо впливають на ціноутворення та структуру імпорту. Детальний аналіз ринкових тенденцій та впливу погодних умов на врожайність регулярно публікується на ресурсах на кшталт EastFruit: аналітика ягідного ринку, де фахівці зазначають, що дефіцит місцевої ранньої ягоди часто компенсується імпортною продукцією, яка може відрізнятися за вартістю.
Досвідчені агрономи також наголошують, що втрата частини раннього цвіту не означає повної відсутності ягід, проте це зрушує пік сезону та зменшує загальний валовий збір. Споживачам варто бути готовими до того, що пропозиція вітчизняної полуниці відкритого ґрунту може бути меншою, ніж у попередні, більш сприятливі роки. Водночас це відкриває можливості для виробників, які використовують закритий ґрунт (теплиці та парники), адже їхня продукція стає ще більш затребуваною на тлі дефіциту.
Подібні виклики змушують українських фермерів дедалі частіше замислюватися над впровадженням сучасних технологій захисту насаджень: від систем антизаморозкового зрошення до спеціальних укривних матеріалів, які здатні мінімізувати вплив непередбачуваної весняної погоди у майбутньому.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
1 червня 2026
