Життя під кригою Антарктиди: вчені знайшли тисячі риб'ячих гнізд після відколу гігантського айсберга
У липні 2017 року від шельфового льодовика Ларсена C в Антарктиді відколовся айсберг A68 площею близько 5800 квадратних кілометрів. В результаті ділянка морського дна, яка раніше була прихована під шаром льоду завтовшки близько 200 метрів, опинилася під сонячним світлом. Згодом дослідники змогли вивчити цю територію та виявили несподівані свідчення життя в крижаних водах, пише kerteszkedj.hu.
Через два роки після того, як айсберг A68 відколовся, в цей район прибула південноафриканська дослідницька експедиція на судні SA Agulhas II. Вона мала дві цілі: провести наукове дослідження та знайти судно "Ендуранс", що затонуло у 1915 році під час експедиції Ернеста Шеклтона.
Тоді через товстий шар морського льоду знайти затонулий корабель не вдалося. Це вдалося зробити лише у 2022 році на глибині понад 3000 метрів. Проте експедиція 2019 року принесла інше несподіване відкриття.
Камера дистанційно керованого підводного робота Lassie, який спустився з дослідницького судна, зафіксувала на морському дні, вкритому сірим дрібним планктонним осадом, круглі ділянки, очищені від нього. Таких плям було не одна і не десять, а понад тисячу. Кожна виявилася гніздом, яке риба очищала, відкладала в ньому ікру та охороняла її до вилуплення мальків.
Ці гнізда будує Lindbergichthys nudifrons – невелика антарктична риба з родини нототенієвих, англійська назва якої – yellowfin notie. Вона пристосована до холодних вод Південного океану.
29 жовтня 2025 року в журналі Frontiers in Marine Science було опубліковано дослідження, присвячене аналізу цих відеозаписів. Його авторами стали морський біолог з Університету Ессекса Рассел Коннеллі та його колеги.
Ще більше, ніж кількість гнізд, дослідників здивувало їхнє розташування. Вони розташовувалися не хаотично, а утворювали чіткі структури: поодинокі гнізда, вигнуті ряди та щільні групи.
Таку закономірність дослідники пояснюють за допомогою теорії поведінки, сформульованої ще у 1971 році, – принципу "егоїстичного стада". Його суть полягає в тому, що кожна особина в групі намагається триматися за іншими, адже хижак зазвичай нападає на тих, хто опинився на краю. Тому найбезпечнішим місцем стає центр щільної групи.
Подібний принцип, ймовірно, діє і серед риб, що охороняють гнізда. У щільних скупченнях сусідні гнізда захищають риб у центрі групи. Зате власниками поодиноких гнізд на її краях, ймовірно, є більші та сильніші особини, здатні самостійно захищати ікру. Таким чином, розташування гнізд на морському дні може свідчити про те, яке місце кожна риба займає в ієрархії колонії.
Це відкриття не було першим у своєму роді. У лютому 2021 року дослідницький криголам Polarstern німецького Інституту Альфреда Вегенера виявив за допомогою буксируваної камерної системи значно більшу колонію гнізд у південній частині моря Ведделла, поблизу шельфового льодовика Фільхнера. Результати дослідження команда під керівництвом Аутуна Пурсера опублікувала у січні 2022 року в журналі Current Biology.
Там гнізда влаштувала інша риба – Neopagetopsis ionah, представник родини білокрівкових. Вона розмножувалася на глибині від 420 до 535 метрів.
На безпосередньо дослідженій ділянці площею 45 600 квадратних метрів вчені нарахували 16 160 гнізд. На підставі цих даних вони підрахували, що на території площею щонайменше 240 квадратних кілометрів може перебувати близько 60 мільйонів активних гнізд. Це майже половина площі Будапешта.
У середньому в одному гнізді налічувалося 1735 ікринок. За оцінками дослідників, загальна маса риб у колонії перевищує 60 тисяч тонн. Вода в цьому районі може бути на два градуси теплішою, ніж довкола. На думку вчених, саме це може пояснювати, чому риби збираються там у такій кількості.
У цієї риби є ще одна незвичайна особливість: її кров безбарвна. У білокрівок немає функціонального гемоглобіну, тому кисень переноситься до тканин, розчиняючись безпосередньо в плазмі крові. Це можливо завдяки тому, що крижана вода містить багато розчиненого кисню.
Через рік дослідники інституту повернулися до колонії з камерами, щоб з'ясувати, чи залишається вона активною протягом усього року і чи повертаються риби в ті самі місця.
Обидві дослідницькі групи дійшли висновку, що колонії гнізд є вразливими морськими екосистемами. Їхні результати також підтверджують необхідність створення морської приколоніальної території в морі Ведделла.
Колонія, яку досліджувала команда Пурсера, має значення і для інших тварин: морські леопарди пірнають на глибину, де розташовані гнізда. Таким чином, риби забезпечують їжею цілу ланку харчового ланцюга.
Пропозицію щодо створення природоохоронної території вже кілька років розглядає Комісія зі збереження морських живих ресурсів Антарктики, проте рішення досі не прийнято. Для цього необхідний консенсус усіх членів комісії, тому навіть один учасник може заблокувати його ухвалення.
На засіданнях у 2020 та 2021 роках згоди також не досягли. За твердженнями природоохоронних організацій, ухвалення рішення стримували Китай та Росія.
Тим часом гнізда залишаються під кригою, а нові дослідження за допомогою камер дозволяють дізнаватися про них більше.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
29 жовтня 2026
