У Стенфорді створили мікроскоп для спостереження за клітинами без міток — ScienceDaily
Дослідники Стенфордського університету створили мікроскопічну систему iISM, яка дозволяє в реальному часі спостерігати рух і взаємодію дрібних структур усередині живих клітин без використання флуоресцентних міток. Як повідомляє ScienceDaily, прилад забезпечує роздільну здатність приблизно 120 нанометрів — для методу візуалізації без міток це безпрецедентний рівень деталізації.
Технологія має назву Interferometric Image Scanning Microscopy, або iISM. Вона поєднує інтерферометричну мікроскопію розсіяного світла та підходи, запозичені з удосконалених конфокальних мікроскопів. Лазер освітлює клітину, а її внутрішні структури розсіюють частину світла. Через слабкість такого сигналу система використовує інтерференцію для його посилення.
Команда також застосувала матричний детектор, що збирає десятки або сотні зображень однієї ділянки з різних перспектив. Потім обчислювальний метод об'єднує ці вимірювання, підвищуючи різкість, контрастність, точність і глибинність зображення.
Багато сучасних методів мікроскопії використовують флуоресцентні речовини для позначення окремих структур клітини. Однак одночасно зазвичай можна маркувати лише обмежену кількість об'єктів, а сигнал з часом може згасати через фотознебарвлення. Крім того, такі мітки інколи здатні впливати на поведінку структур, які вивчають.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
iISM дає можливість стежити за багатьма компонентами клітини протягом тривалішого часу та потребує істотно меншої потужності освітлення, ніж зіставні безміткові методи з високою контрастністю. Менший рівень освітлення знижує ризик фотопошкодження живих клітин. Розробники наголошують, що нова система має доповнювати, а не замінювати флуоресцентну мікроскопію.
Опис розробки опублікували в журналі Light: Science and Applications. Серед напрямів, де систему вже застосовують або планують застосувати, — спостереження за взаємодією рослинних клітин, грибів і бактерій, вивчення проникнення протипухлинного препарату в клітину, а також аналіз зміни форми еритроцитів під дією малярійної інфекції.
Старшим автором роботи є Вільям Е. Мернер, професор хімії Стенфордського університету та лауреат Нобелівської премії з хімії 2014 року за внесок у розвиток суперроздільної флуоресцентної мікроскопії. Дослідники продовжують удосконалювати прилад, щоб зробити його доступним для фахівців із різних галузей біології.
- Останні
- Популярні
- Жовтень, 17
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Новини по днях
18 жовтня 2026
