У 1596 році Житомиру дозволили два ярмарки по 14 днів — один мав починатися 1 січня
Першого січня у Житомирі мав починатися двотижневий ярмарок. Другий такий самий призначили на 8 липня. Ці дати місто отримало за королівським привілеєм 1596 року. На великі торги відводили загалом 28 днів щороку.
Привілей видав 8 липня 1596 року у Варшаві король Сигізмунд III. Перший ярмарок мав розпочинатися на Новий рік, другий — у день святого Прокопа. За Енциклопедією Сучасної України, кожен із них міг тривати два тижні.
Місто зберігало й право торгувати щонеділі. Таким чином, у Житомирі мали бути і звичайні щотижневі торги, і два довші торговельні періоди з наперед визначеними датами.
Для міста це означало можливість планувати торгівлю на цілий рік. Дати ярмарків могли враховувати й мешканці навколишніх поселень: вони знали, коли в Житомирі дозволено проводити великі торги.
Ярмарковий привілей стосувався не лише календаря. На час ярмарків він передбачав звільнення торгів і шинків від мит, зборів та інших повинностей. Такі пільги полегшували торговельну діяльність.
Житомир отримував подібні права й раніше. Ще 20 листопада 1582 року король Стефан Баторій підтвердив для міщан звільнення від королівського та шляхетського мита — платежів, які стягували з торговців.
Торгівля вже мала свої місцеві правила й міри. Зокрема, міські актові книги 1582–1588 років згадують «міру житомирську», якою міряли зерно. Цей запис зберіг свідчення про господарське життя міста ще до появи двох великих ярмарків.
Згодом торговельних місць у Житомирі ставало більше, а різні ринки отримували власні назви. Житній, Сінний, Дров’яний та Воздвиженський ринки відомі вже з набагато пізнішої історії міста.
Історики пов’язують привілей 1596 року з пожвавленням торгівлі та поліпшенням умов життя міщан. Проте спокійний період виявився коротким. Уже 1606 року татарський напад спустошив Житомир, Кодню, Слободище та Фастів. Після нього краєм поширилася епідемія.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
21 листопада 2026