Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Як додати більше овочів до зимового меню без складних рецептів

beauty.ua

Як додати більше овочів до зимового меню без складних рецептів

Добра новина: щоб їсти більше овочів узимку, не потрібні складні рецепти чи вихідні біля плити. Потрібні кілька простих звичок – і трохи науки, яка допомагає переоцінити користь заморожених овочів і томатної пасти.

Всесвітня організація охорони здоров'я радить усім, кому більше 10 років, з'їдати щонайменше 400 г овочів і фруктів на день. Це сумарна кількість, а не 400 г лише овочів. Картопля, батат, маніок та інші крохмалисті овочі ВООЗ у цій нормі не враховує. Тож картопляне пюре на гарнір – смачно, але до рекомендованої кількості овочів і фруктів воно не зараховується.

Як це виглядає на практиці: середнє яблуко на сніданок (приблизно 150 г), велика морква, натерта в салат (приблизно 100 г), і порція тушкованої капусти чи броколі на вечерю (приблизно 150 г) – разом виходить близько 400 г. Цифри орієнтовні, але вони показують, що норма досяжна без жодних кулінарних подвигів.

Взимку з цим складніше з кількох причин. Свіжі томати й огірки втрачають смак і дорожчають, свіжих салатів частіше хочеться менше, ніж теплих і ситних страв, а короткий день забирає час і сили на готування. Овочі випадають з раціону не через небажання, а через логістику. Тому й розв'язувати задачу найпростіше логістично: мати овочі під рукою і додавати їх до того, що ти й так готуєш.

Наочний аргумент для тих, хто стежить за станом шкіри, дало дослідження Університету Сент-Ендрюс, опубліковане в PLOS ONE у 2012 році. Науковці шість тижнів спостерігали за 35 учасниками, які не користувалися макіяжем чи автозасмагою, і вимірювали колір шкіри приладом. Чим більше овочів і фруктів людина додавала до раціону, тим більше в шкірі з'являлося теплих червонуватих і жовтуватих відтінків. Відповідають за це каротиноїди – рослинні пігменти на кшталт бета-каротину з моркви та лікопіну з томатів, які частково накопичуються в шкірі.

Друга частина роботи стосувалася сприйняття. Дослідники обробляли фотографії облич, змінюючи лише колір шкіри, а учасники обирали, яка з двох версій виглядає здоровішою чи привабливішою. Оцінювали саме зображення і колір, а не стан здоров'я людей на фото. За розрахунками авторів, різниця, яку помічало око, відповідала приблизно трьом порціям овочів і фруктів на день. Це оцінка в межах конкретного дослідження, а не універсальний поріг: вибірка невелика, учасники здебільшого мали світлу шкіру, тож для інших фототипів даних мало. І це не заміна сонцезахисту чи догляду, а радше «рум'янець зсередини», який працює разом з ними.

Читайте такожСезонні овочі листопада: що додати до щоденного меню

Якщо в тебе досі є відчуття, що заморожена броколі – це «на крайній випадок», ось дані. У дослідженні 2017 року в Journal of Food Composition and Analysis порівнювали три варіанти: свіжі продукти, заморожені та свіжі, що п'ять днів пролежали в холодильнику, як це зазвичай буває вдома. Серед овочів були броколі, цвітна капуста, кукурудза, стручкова квасоля, зелений горошок і шпинат.

Вимірювали три показники – вітамін C, бета-каротин і фолати. У більшості порівнянь цих речовин різниці не виявилося, а там, де вона була, заморожені продукти частіше вигравали в тих, що полежали в холодильнику. Це стосується саме цих поживних речовин і цих продуктів, а не всієї поживної цінності заморожених овочів.

Пояснення просте: овочі для заморожування обробляють невдовзі після збору, тоді як «свіжі» встигають проїхати сотні кілометрів, полежати на полиці магазину, а потім ще й у твоєму холодильнику – і весь цей час частина вітамінів руйнується. Багато овочів перед заморожуванням бланшують, тобто коротко обробляють гарячою водою чи парою, тому вони готуються швидше за сирі. Для прозорості: дослідження проводили в партнерстві з Frozen Food Foundation – організацією, пов'язаною з виробниками заморожених продуктів, тож результати варто читати з урахуванням цього.

Практичний висновок: тримай у морозилці три-чотири пакети – броколі, шпинат у брикетах, зелений горошок, суміш для супу. Їх не треба мити, чистити й нарізати. Розморожувати заздалегідь теж не варто: овочі втрачають форму і пускають воду. Додавай заморожені овочі без попереднього розморожування до гарячої страви – у суп, у каструлю з макаронами незадовго до готовності, на сковорідку до омлету. Час залежить від виду овочів і розміру шматочків, тож орієнтуйся на інструкцію на пакованні та на готовність.

Ще один стійкий міф – що будь-яка термічна обробка «вбиває» користь. Насправді все залежить від того, про яку речовину йдеться. Науковці Корнельського університету нагрівали томати при 88 °C протягом двох, 15 і 30 хвилин. Вітаміну C ставало менше – на 10, 15 і 29 % відповідно. Зате вміст транс-лікопіну, виміряний у самих томатах, зростав на 54, 171 і 164 %, а загальна антиоксидантна активність – на 28–62 %. Це лабораторний аналіз продукту, а не вимірювання засвоєння в організмі людини, але автори пов'язують результат з тим, що нагрівання вивільняє лікопін з клітинної структури томатів. Тож томатна паста, пасата чи тушковані томати з банки взимку – цілком гідне джерело лікопіну.

Друга умова – жир. Каротиноїди розчиняються в жирах, і невелика кількість жиру в страві покращує їхнє засвоєння. У невеликому дослідженні Університету штату Айова 2004 року сім учасників їли однаковий салат зі шпинатом, салатом ромен, морквою й томатами черрі із заправкою без жиру, зі зниженим і з повним вмістом ріпакової олії. Зі знежиреною заправкою каротиноїди в крові майже не з'являлися, а з повножирною засвоювалися найкраще.

Пізніша робота Університету Пердью показала, що з ріпаковою олією, багатою на мононенасичені жири, засвоєння каротиноїдів із салату було зіставним при 3 г і при 20 г жиру; для інших видів жиру результат більше залежав від кількості. Ці висновки стосуються конкретних салатів і показників, але практичний підсумок простий: чайна ложка олії, кілька скибочок авокадо чи жменя насіння допомагають отримати більше з моркви, гарбуза чи шпинату.

Квашена капуста, огірки чи кімчі – те, що в українській кухні взимку є майже завжди. Цікаві дані про ферментовані продукти дало дослідження Стенфордського університету 2021 року, опубліковане в журналі Cell. Кілька десятків здорових дорослих десять тижнів харчувалися за одним із двох планів. Одна група поступово доводила кількість ферментованих продуктів до близько шести порцій на день – це були йогурт, кефір, кімчі, квашені овочі, овочеві розсоли, комбуча. Друга група збільшувала кількість клітковини. У групі ферментованих продуктів зросло різноманіття кишкової мікробіоти і знизився рівень 19 білків, пов'язаних із запаленням. У групі клітковини за цей короткий період різноманіття мікробіоти не зросло.

Важливо читати ці результати точно: учасники їли різні ферментовані продукти в значній кількості, тож переносити ефект на кілька ложок квашеної капусти як доведений не можна. Квашені овочі – смачний і корисний елемент різноманітного раціону, але не ліки.

Ще два застереження. Перше – сіль: ВООЗ радить не більше 5 г солі на день, а квашені овочі солоні, тож краще їсти їх як доповнення до страви, а не окремою великою порцією. Друге – різниця між способами заготівлі. Ферментація (квашення) – це процес, у якому молочнокислі бактерії перетворюють цукри овочів на кислоту, і в непастеризованому продукті вони залишаються живими. Маринування – це консервування оцтом, без ферментації. Пастеризація – нагрівання банки, яке значно знижує кількість життєздатних мікроорганізмів. Тому якщо тобі потрібні саме ферментовані овочі, обирай натуральне квашення без оцту і без пастеризації.

Найпростіша стратегія – не вигадувати нові страви, а додавати овочі до звичних. Ось прийоми, які не вимагають ні навичок, ні зайвого часу:

Почни з одного-двох прийомів, а не з усіх одразу: звичка, яка не вимагає зусиль, приживається швидше, ніж ідеальний план, від якого втомлюєшся за тиждень.

Читайте такожЯк додати більше овочів до зимового меню без складних рецептів

Перша – ставка лише на сирі салати. Взимку свіжі салати не всім хочеться їсти регулярно, а тушковані й запечені овочі – повноцінна альтернатива, яка для деяких речовин, як-от лікопіну, ще й має переваги. Друга – страх жиру: знежирені заправки не прибирають поживних речовин з овочів, але можуть знижувати засвоєння жиророзчинних сполук, зокрема каротиноїдів. Третя – довге варіння овочів у великій кількості води, яку потім виливають.

Водорозчинні вітаміни, зокрема вітамін C, частково переходять у відвар, тож краще готувати на парі, тушкувати або варити суп, де рідина залишається в тарілці. І четверта – спроба замінити овочі соками чи вітамінними комплексами. Добавки можуть бути доречними за призначенням лікаря, але клітковини, каротиноїдів у природному поєднанні та відчуття ситості, які дає тарілка овочів, вони не відтворюють.

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
20 листопада 2026

Новини на тему

Більше новин