Це була "Фламінго": інтерв'ю Храпчинського про удар по Керченському мосту, дієвий спосіб захистити Київ та літакопад у Росії
Знищення Кримського мосту стало однією з найгучніших операцій України. Для удару використали незвичне рішення, яке дозволило подолати російську ППО та завдати удару по стратегічному об'єкту.
Як вдалося реалізувати цю операцію, чому обрали ракету "Фламінго" та як спрацював механізм "повітряного домкрата", в ексклюзивному інтерв'ю для 24 Каналу розповів директор із розвитку оборонного підприємства та офіцер Повітряних сил у резерві Анатолій Храпчинський. Також він оцінив загрози для мостів через Дніпро та пояснив, чому російські військові літаки масово падають.
Чи можна назвати цю операцію найуспішнішою з усіх чотирьох відомих спроб знищити або суттєво пошкодити Керченський міст?
Якщо говорити про зупинку можливості відновити міст, то ця операція призвела до тривалої затримки ремонтних робіт. Для відновлення такого прольоту ворогу знадобиться набагато більше часу.
Це суттєво обмежує можливості логістичного забезпечення південного угруповання російських військ, для якого Керченський міст був важливим маршрутом.
Водночас треба розуміти, що ця операція не була справою одного дня. Вона тривала набагато довше. Саме системне виснаження засобів протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби Росії дало змогу настільки ефективно відпрацювати по мосту.
Згадаймо, скільки успішних операцій Україна провела останнім часом на території Росії, скільки НПЗ і заводів було уражено. Лише за цей місяць було п'ять ефективних застосувань ракет "Нептун". Це також свідчить про певне масштабування виробництва таких засобів ураження.
Я б сказав, що Україна вже серйозно демонструє свої спроможності завдавати далекобійних ударів і проникати вглиб території ворога, завдаючи значних пошкоджень.
Це безпосередньо впливає на його можливості продовжувати бойові дії.
Коли росіяни заявляли, що Керченський міст – найбільш захищений об'єкт у світі з погляду ППО, наскільки вони перебільшували?
Вони не перебільшували, але не розраховували, що ми зможемо долітати до Усть-Луги або проникати вглиб території Росії на 2500 кілометрів.
На початку повномасштабного вторгнення Росія виходила з розуміння, що може захистити лише 40% своїх стратегічних об'єктів. Ідеться саме про військові об'єкти, а не про НПЗ. Тому Росія активно передислоковувала засоби протиповітряної оборони, системи радіоелектронної розвідки та боротьби на територію тимчасово окупованої України.
Згадаймо, скільки різноманітних радіолокаційних систем і засобів радіоелектронної боротьби росіяни розмістили в окупованому Криму. Усе це суттєво ускладнювало завдання ударів навіть по об'єктах на кшталт тих, що розташовані в Краснодарському краї.
Тобто Росія справді побудувала якісну систему захисту, але вона не витримала навантаження, яке ми почали створювати ударами по всій території країни.
Те саме можна сказати про Усть-Лугу, де під час атак знищували вежі із "Панцирами" та радіолокаційні системи. Це окремий етап роботи перед завданням основних ударів по важливих об'єктах. Спочатку знищується або засліплюється система протиповітряної оборони, а також використовуються засоби ураження, здатні летіти на надмалих висотах.
До слова, удар по Усть-Лузі став не лише атакою на нафтову інфраструктуру Росії, а й ударом по її системі протиповітряної оборони. Дрони уразили одразу три російські радіолокаційні станції, які прикривали стратегічний порт на Балтійському морі. Зокрема, під удар потрапили комплекси "Небо-СВУ", "Сопка-2" та радіолокаційна станція на пересувній вежі 40В6. Втрата цих систем може створити прогалини в російській ППО та полегшити подальші українські атаки.
Якщо ви бачили відео, яке показували в ефірі, де ракета летить на надмалій висоті, то розумієте, що металеві конструкції такого мосту створюють перешкоди для роботи радіолокаційних систем.
Через особливості розташування вони можуть втрачати цілі з поля зору. Класичний "Панцир" просто не бачить таку ракету. Але для цього спочатку потрібно було прибрати засоби ППО, які могли виявити ці ракети та дрони. Саме тому йдеться про комплексний підхід, який реалізовували тривалий час, щоб уразити цей міст.
Повна розмова з Храпчинським: дивитись відео
Служба безпеки України повідомила, що операція тривала близько місяця та складалася із семи етапів. Спочатку українські сили подавили російську ППО, а потім завдавали ударів по мосту різними засобами ураження. Під час фінального етапу, за наявною інформацією, використали широкий арсенал озброєння: крилаті ракети "Фламінго" та "Нептун", дрони "Рута", "Паляниця", "Січень" і далекобійні FPV. Росіяни також заявляли про застосування Storm Shadow, однак українська сторона цього не підтверджувала. Чому для операції знадобилося так багато різних засобів ураження та які завдання вони виконували?
Подивімося на відео Керченського мосту. Ми бачимо, що поруч із ним розташовані металеві баржі, а на самому мосту встановлені спеціальні димові завіси. Усе це було частиною системи захисту об'єкта.
Крім того, працювали засоби радіоелектронної боротьби та протиповітряної оборони. Зокрема, на спеціальних земляних насипах були розміщені системи на кшталт "Панцира". Тобто ворог побудував доволі якісну систему захисту цього логістичного маршруту.
Саме тому операція передбачала комплексний підхід із застосуванням різних типів засобів ураження, які відрізняються профілем польоту та швидкістю. СБУ повідомила, що операція тривала близько місяця. Але я б також згадав попередні удари по російських аеродромах, які позбавили противника можливості швидко реагувати за допомогою авіації.
Йдеться про спроби відтіснити тактичну та транспортну авіацію ворога. Усе це в комплексі дало той результат, який ми побачили.
Велика кількість різноманітних засобів ураження була потрібна, щоб перевантажити російську ППО та подолати її протидію.
Також необхідно було знищити димові завіси. Адже це не просто дим – там використовуються певні хімічні компоненти, які створюють перешкоди навіть для радіолокаційних головок самонаведення.
Щодо Storm Shadow, якими хизувалися росіяни, то треба розуміти, що в цій операції вони не були потрібні. Україна могла використати всі наявні інструменти, які працювали як єдиний оркестр, щоб здійснити таке ураження мосту.
На кадрах, які ми бачили, ракета летить із встановленою камерою. Тобто ми буквально бачимо з борту ракети її наближення до мосту. Чи це щось нове? У російських пабліках з'явилася версія, що це нова технологія зв'язку, яка дозволяє навіть в умовах активної роботи РЕБ коригувати удар через відеозв'язок і спрямовувати ракету в потрібну точку на останніх метрах польоту. І друге питання: це ракета "Фламінго" чи якийсь інший засіб ураження?
Те, що ми бачимо, – це ракета "Фламінго". Я вже пояснював у себе у Facebook, чому для цієї операції могли використати саме її. Щоб створити так званий повітряний домкрат, який підійме міст і зірве його з опори, потрібне доволі потужне корисне навантаження.
Якщо говорити про FPV-дрони, їхньої потужності достатньо для локального підриву, але для такого завдання потрібен інший масштаб ураження. Згадаймо класичні способи ураження мостів.
Якщо завдавати проникного удару знизу вгору або зверху вниз, можна пробити мостовий проліт, але важливо влучити саме в основні балки. У цьому випадку ракета зайшла під основну балку, що дозволило підірвати конструкцію та зрушити міст з місця.
Також згадаймо операцію з вантажівкою, начиненою вибухівкою, яка підірвалася на мосту. Тому тут важливе не лише озброєння, а й те, хто планував операцію. Було враховано закони фізики та особливості будівельних конструкцій, що й дозволило здійснити такий підрив.
Щодо зв'язку та можливості оперативно контролювати політ, то зараз більшість засобів ураження матимуть можливість отримувати відеосигнал для підтвердження результату. Досить часто ми використовуємо системи автоматичного захоплення цілі та наведення. Тобто йдеться про певний набір алгоритмів, які забезпечують фінальне донаведення.
Не називатиму це штучним інтелектом, адже ООН зараз намагається заборонити використання штучного інтелекту в зброї. Це алгоритми, які працюють на фінальному етапі польоту.
Відео дає змогу здійснювати об'єктивний контроль і переконатися, що удар припав саме в потрібну точку. Крім того, за наявності каналу зв'язку можна вносити певні корективи під час польоту.
Чи пов'язано це зі зв'язком через Starlink з українського боку? Було багато побоювань, що нам обмежили його використання. Який тип зв'язку, на вашу думку, могли застосовувати під час цієї операції?
Є окремі типи зв'язку, які ми можемо використовувати на певних засобах ураження. Якщо прорахувати час польоту від барж до опори мосту, можна зрозуміти, що середня швидкість ракети становила близько 400 кілометрів на годину.
Водночас згадаймо, що зараз ми маємо суттєві обмеження щодо використання Starlink і Starshield у межах 160 кілометрів. Тому я б не говорив, що це був Starlink. Найімовірніше, йдеться про певні українські розробки, які дозволяють використовувати ефективний зв'язок для виконання таких бойових завдань.
Чи було завдання одразу зруйнувати обидві арки – автомобільну та залізничну? Чи другу частину мосту залишили на потім? І наскільки ці конструкції подібні між собою? Адже ми бачимо, що там є натягнуті троси, і якщо суттєво пошкодити цю конструкцію, залізничне полотно також може обвалитися.
Росіяни заявили, що залізничний міст уже працює. Але згадаймо, що залізничне сполучення там відбувається з обмеженнями. Вони розуміють, що під час перевезення цистерн із паливом або інших вантажів може статися вибух. Українська розвідка працює, відповідну інформацію можна отримати.
Тому росіяни не ризикують здійснювати такі вантажні перевезення. Щодо особливостей конструкції цих мостів, то тут краще запитати будівельників. Але варто розуміти, що для знищення другої частини мосту також знадобиться складна операція із застосуванням великої кількості різних засобів ураження.
Наскільки важливу роль Керченський міст відіграє в логістичному забезпеченні російських окупантів у Криму?
Понтонні переправи дають обмежені можливості. Керченський міст мав автомобільну та залізничну ч
- Останні
- Популярні
- Листопад, 18
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Новини по днях
19 листопада 2026