Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Натиснути чи чекати: чому у львівських трамваях не працюють кнопки для відчинення дверей

dyvys.info

Натиснути чи чекати: чому у львівських трамваях не працюють кнопки для відчинення дверей

У нових львівських трамваях є кнопки для самостійного відкривання дверей, проте ця функція наразі не працює. У «Львівелектротрансі» пояснюють це безпековими ризиками, особливостями зупинок і можливим нерозумінням пасажирів.

Спробу запровадити персоналізоване відчинення дверей у львівському громадському транспорті проводили 14 лютого 2022 року в межах акції «Збережемо тепло разом». Тоді міська рада запустила тестування на трамвайних маршрутах № 3, 6 та 8 — у берлінських вагонах та трамваях марки «Електрон».

Пасажири могли самостійно натискати кнопку на дверях для входу та виходу лише на фіксованих зупинках і з дозволу водія. У будні в години пік (з 7:00 до 10:00 та з 16:00 до 20:00) система не діяла. Тестовий режим планували проводити до 31 березня, а згодом масштабувати й на літній період — щоб зберігати прохолоду від кондиціонерів у салонах. Тоді у міськраді посилалися на досвід Івано-Франківська, де пасажири швидко звикли до кнопок, що дозволило економити електроенергію та ресурс дверних механізмів. Через карантинні обмеження львів'янам навіть радили натискати кнопки кісточками пальців або дезінфікувати руки після контакту.

Проте експеримент так і не став постійною практикою. Під час аналізу попереднього досвіду директорка львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» Ірина Іванишин не змогла знайти чіткого пояснення, чому від цієї ідеї остаточно відмовилися. Зокрема, начальники маршрутів пам'ятали про плани запровадження системи, але не могли підтвердити, що її повноцінно впровадили.

«Я подивилася одне відео в YouTube, де начальник управління транспорту давав інтерв'ю, що ось ми сьогодні починаємо, хочемо запустити це. Крім того, було інтерв'ю водія, де він назвав усі ризики, які виникли вже за ті пів дня, коли він почав їздити. Одними з них були постійні скарги пасажирів, чому водій не відчиняє двері», — розповіла Ірина Іванишин.

Водії також звертали увагу на небезпеку використання кнопок на зупинках, розташованих посеред проїжджої частини. Там пасажири під час посадки та висадки можуть опинитися поруч із автомобілями, які продовжують рух.

Читайте також: «Поточних ремонтів уже недостатньо», — директорка «Львівелектротрансу» про новий транспорт, енергонезалежність і брак кадрів.

Однією з основних причин, через які підприємство не підтримує запровадження системи зараз, є безпека пасажирів. Частина львівських трамвайних зупинок розташована безпосередньо, як вже згадувалось, на проїжджій частині. Під час посадки та висадки людям доводиться перетинати смуги руху автомобілів.

У такій ситуації адресне відчинення дверей може створювати додаткові небезпеки. Зокрема, водії автомобілів часто орієнтуються на відчинені двері трамвая, щоб зрозуміти, чи триває посадка та висадка пасажирів. Якщо двері залишаються зачиненими, автомобілі можуть почати рух раніше, ніж люди завершать виходити з вагона.

«На практиці більшість водіїв орієнтується не лише на сигнал світлової сигналізації чи знак зупинки, а на сам факт відчинених дверей. Тому, якщо трамвай перебуває на зупинці, а двері залишаються зачиненими, водії позаду або поряд із трамваєм можуть сприйняти це як завершення посадки та висадки пасажирів і почати прискорити рух автомобіля», — пояснила директорка підприємства.

Ще один ризик виникає, коли пасажир натискає кнопку вже після того, як водій починає рух. Людина може не зорієнтуватися в ситуації та вийти безпосередньо на смугу автомобільного руху. Водій не завжди зможе проконтролювати такі дії, адже відчинення дверей залежатиме від пасажирів.

Іншою проблемою є відсутність єдиного алгоритму роботи дверей у всьому рухомому складі. Кнопки для адресного відчинення встановлені не в усіх львівських трамваях: вони є в нових вагонах, а також у частині вживаного транспорту з Берліна та Швейцарії. У старіших моделях такої функції немає.

Тому навіть за умови запровадження такої системи пасажири могли б стикнутися з різними правилами посадки залежно від трамвая та зупинки. Особливо це стосується гостей міста, які не знайомі з особливостями місцевого громадського транспорту.

Підприємство також перевірило реакцію пасажирів на зміну звичного алгоритму роботи дверей. Цього місяця провели короткий експеримент із тролейбусом: водій відчиняв лише передні двері, а не всі одразу. Після цього на гарячу лінію надійшло вісім скарг.

«Якщо немає простого, чіткого, зрозумілого алгоритму дій, багато людей можуть просто по-різному це сприймати. А враховуючи, що в нас дуже велике місто і багато гостей, ми можемо просто посіяти хаос у тому, що треба робити. Якщо запроваджувати це глобально, тоді потрібна велика інформаційна кампанія, щоб підготувати людей», — додала Ірина Іванишин.

Читайте також: Пасажиропотік зростає, та водіїв бракує: що з громадським транспортом Львова.

Адресне відчинення дверей може мати й практичну перевагу — зменшувати втрати тепла в салоні громадського транспорту. Коли двері відчиняються лише за потреби, холодне повітря потрапляє всередину вагона рідше.

Водночас у «Львівелектротрансі» не мають підтверджених результатів вимірювання такої економії. Попередній експеримент був надто коротким, щоб оцінити його вплив на витрати тепла.

Виробники нового транспорту заявляли, що використання кнопок може зменшити витрати на опалення до 30%. Проте цей показник не перевіряли на практиці у Львові.

«Враховуючи те, що тоді експеримент був дуже короткотривалим, неможливо було це заміряти. Коли заявляли виробники того самого нового транспорту, який мав ці опційні кнопки, то йшлося про те, що це може зменшити витрати на опалення до 30%. Але це було заявлено більше теоретично, на практиці ми це, звичайно, не перевірили», — пояснила директорка.

Наразі у підприємстві вважають запровадження адресного відчинення дверей надто ризикованим. Серед причин: інтенсивний автомобільний рух, велика кількість гостей міста, різні типи зупинок і відсутність відокремлених трамвайних ліній на більшості маршрутів.

У Львові окремі трамвайні лінії є на Сихові та в напрямку вулиці Княгині Ольги. На інших ділянках громадський транспорт переважно рухається у спільному потоці з автомобілями.

До слова, ми також розповідали про стан трамвайних колій у Львові.

Водночас можливість запровадження такої системи в майбутньому не відкидають. Більш сприятливими для цього могли б бути умови, за яких громадський транспорт рухається окремими лініями, не перетинаючись із загальним автомобільним потоком.

«Ми вважаємо, що в тих умовах, які маємо зараз, це дуже високий ризик. Безпека пасажира в нас на позиції номер один у пріоритетності, тому ми не хотіли б наражати людей на небезпеку. Можливо, за інших умов колись це можна буде зробити», — додала Ірина Іванишин.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
18 листопада 2026

Новини на тему

Більше новин