ШІ може додати Україні до 4% ВВП: які компанії першими отримають вигоду від нових технологій
Як ШІ може змінити українську економіку та ринок праці / Фото Pexels
Український бізнес дедалі активніше використовує штучний інтелект, і вже у 2027 році частка таких компаній може сягнути 30 – 35%. Водночас справжній економічний ефект залежатиме не від кількості підписок на чат-боти, а від того, чи зможуть підприємства автоматизувати роботу та підвищити продуктивність.
За сприятливих умов ШІ може забезпечити Україні додаткові 2 – 4% до рівня ВВП на початку 2030-х років. Однак для цього бізнесу доведеться подолати проблеми з кадрами, фінансуванням, інфраструктурою та кібербезпекою, розповів юрист Юрій Ванетик у коментарі 24 Каналу.
Попри повномасштабну війну, пошкоджену інфраструктуру та нестачу працівників, українські підприємства дедалі частіше використовують штучний інтелект у роботі. Для бізнесу це вже не лише спосіб експериментувати з новими технологіями, а й можливість зберігати конкурентоспроможність в умовах обмежених ресурсів.
Політичний стратег Юрій Ванетик припускає, що у 2027 році частка українських компаній, які використовують принаймні один інструмент ШІ, може зрости приблизно до 30 – 35%, якщо нинішня динаміка збережеться. За сприятливіших умов показник може бути вищим.
Зазначимо! Це експертна оцінка, а не офіційний прогноз.
Найактивніше технології можуть поширюватися у:
Невеликі компанії також можуть швидко освоювати доступні генеративні інструменти, однак їхнє повноцінне інтегрування в бухгалтерські системи, клієнтські бази та виробничі процеси потребуватиме додаткових коштів.
Для порівняння, за даними Євростату, у 2025 році штучний інтелект використовували близько 20% підприємств ЄС, які мають щонайменше десять працівників. Проте безпосередньо зіставляти ці показники з українськими опитуваннями не можна: методологія, вибірки та визначення використання ШІ можуть відрізнятися.
Один із головних економічних ефектів від упровадження ШІ – підвищення продуктивності. Компанії можуть виконувати більше завдань за тієї самої кількості працівників, швидше обробляти інформацію, оптимізувати витрати та зменшувати кількість помилок.
Для України це особливо актуально через дефіцит робочої сили, спричинений міграцією та мобілізацією, а також фінансові й інфраструктурні обмеження. ШІ може допомогти підприємствам автоматизувати обробку документів, прогнозувати попит, управляти запасами, виявляти шахрайство та контролювати технічний стан обладнання.
За ілюстративним середньостроковим сценарієм, широке впровадження штучного інтелекту може забезпечити Україні додаткові 2 – 4% до рівня ВВП порівняно зі сценарієм без прискорених інвестицій у ці технології. Такий ефект можливий на початку 2030-х років, якщо використання ШІ супроводжуватиметься навчанням працівників, інвестиціями в інфраструктуру та змінами в організації бізнес-процесів.
Важливо! Експерт зазначає про потенційне збільшення рівня ВВП у середньостроковій перспективі, а не про додаткові 2 – 4% щорічного зростання економіки. У 2027 році внесок ШІ, найімовірніше, буде значно скромнішим.
Потенціал штучного інтелекту не обмежується ІТ-компаніями. Технології можуть змінити роботу підприємств у багатьох секторах економіки.
Зокрема:
Проте, сам факт придбання програмного забезпечення ще не означає, що компанія отримала економічну вигоду. Значно важливіше, чи допомагає ШІ скоротити витрати, підвищити якість послуг або збільшити обсяги виробництва.
Попри потенційні переваги, український бізнес стикається з кількома перешкодами. Зокрема, це обмежений доступ до інвестицій, нестабільне електропостачання та інтернет-з'єднання, нестача кваліфікованих працівників і проблеми з якістю та структурою корпоративних даних.
Окремим викликом залишається кібербезпека. Використання ШІ в роботі з клієнтською інформацією, фінансами або внутрішніми документами потребує належного захисту даних. Компаніям також важливо розуміти, хто нестиме відповідальність за помилки або рішення, ухвалені за допомогою алгоритмів.
Особливо складно може бути малому бізнесу. Навіть якщо доступ до генеративних інструментів відносно недорогий, їхнє повноцінне впровадження потребує часу, технічних фахівців і додаткових витрат.
Ще один ризик – зміна структури зайнятості. Автоматизація може скоротити потребу в окремих адміністративних завданнях і посадах. Тому економічний ефект залежатиме також від того, чи зможуть компанії перенавчати працівників і переводити їх на інші функції.
Україна має певні передумови для швидкого освоєння нових технологій:
Але цих факторів недостатньо, щоб автоматично перетворити поширення ШІ на зростання продуктивності всієї економіки.
Для цього потрібні доступне фінансування, стабільна енергетична та цифрова інфраструктура, практичне навчання працівників і зрозумілі правила захисту даних. Особливо важливо допомогти малим підприємствам, які мають менше ресурсів для інтеграції нових технологій.
Тож головним показником успіху у 2027 році стане не кількість українських компаній, які спробували ШІ, а те, наскільки глибоко вони інтегрували його у свою роботу. Саме від цього залежатиме, чи стане штучний інтелект реальним інструментом підвищення конкурентоспроможності України, а не просто черговим технологічним трендом.
До слова, бізнес почав повертати працівників, яких замінили штучним інтелектом. Проблемою стало те, що автоматизація від ШІ не дала очікувано результату, оскільки не було раховано реальний людський досвід. Зокрема, працівників повертають, бо навіть ШІ має потребу у людському контролі. А технології не здатні відтворювати накопичені знання і досвід компанії.
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
- Останні
- Популярні
Новини по днях
18 листопада 2026