Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

"Він для мене був як рідний тато": у Городку згадали захисника Миколу Брелінського

horodok.city

Він для мене був як рідний тато: у Городку згадали захисника Миколу Брелінського

«Мені дуже його не хватає. Його рідного плеча», — говорить донька загиблого захисника Миколи Брелінського. Для неї батько був підтримкою, для онуки — людиною, якій можна було розповісти все. А для дружини — чоловіком, який дбав про всю родину. 16 листопада у Городку вшанували пам'ять військовослужбовця, який рік тому загинув на Донеччині. Спогадами про найдорожчу людину поділилися його найрідініші.

Фото Миколи Брелінського на Стелі у ГородкуФото: Городок.CityАвтор: Юліана Горнік

15 листопада 2025 року поблизу населеного пункту Торське на Донеччині обірвалося життя Миколи Антоновича Брелінського. Йому було 56 років. Через рік після загибелі захисника у центрі Городка відбувся спомин. Тут згадували його життя, військову службу та людей, для яких ця втрата назавжди залишилася особистим болем. Серед присутніх — дружина військового Світлана Брелінська, донька Вікторія Новак та онука Вероніка Новак.

Кожна з них говорить про Миколу по-своєму. Та в усіх трьох спогадах є спільне — він був людиною, до якої зверталися по допомогу, підтримку й пораду.

Світлана Брелінська згадує чоловіка насамперед через його ставлення до родини. Каже, Микола багато працював, завжди допомагав близьким і дуже любив дітей та онуків.

— Хороший був мій чоловік. Мав єдину дочку, двоє внуків. Нам дуже його не хватає. Діти дуже його люблять. Родина плаче. Дуже нам без нього тяжко. І внукам, і дочці — всім тяжко, — розповідає Світлана Брелінська.

Донька загиблого воїна Вікторія розповідає, що завжди могла довіритися батькові. Він був поруч не лише тоді, коли потрібно було допомогти, а й коли хотілося просто поговорити та поділитися переживаннями.

— Для мене тато був підтримкою. І я могла розказати йому все. Мені його дуже не хватає. Його рідного плеча, — говорить Вікторія Новак.

Схожими спогадами ділиться й онука захисника Вероніка Новак. Для неї дідусь був дуже близьким.

— Я йому могла все розказати, навіть те, що не могла сказати ні мамі, ні кому. Він для мене був як рідний тато, — згадує Вероніка.

Саме довіра об'єднує розповіді доньки й онуки. Обидві говорять про Миколу як про людину, перед якою не потрібно було приховувати своїх думок і переживань.

Рідні поклали квіти до Стели памʼятіФото: Городок.CityАвтор: Юліана Горнік

Микола Антонович Брелінський народився 26 лютого 1969 року. До військової служби чоловік працював у різних сферах. Зокрема, його трудовий шлях був пов'язаний зі службою екстреної медичної допомоги, лісництвом і цегельним заводом. У 2024 році Микола Брелінський приєднався до лав Збройних сил України. 15 листопада 2025 року захисник загинув у районі населеного пункту Торське Донецької області. 1 грудня того ж року з Миколою Брелінським попрощалися земляки у його рідному селі Великій Леваді.

Тоді Городок.City розповідав про його життєвий шлях і військову службу в матеріалі «Його серце зупинилося на Донеччині: городоччани попрощалися із захисником Миколою Брелінським».

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
16 листопада 2026

Новини на тему

Більше новин