Чи можна знімати людей без їхньої згоди: що говорить закон України
Чи можна знімати людей на вулиці без їхньої згоди / Фото Pexels
Зняти відео на вулиці, сфотографувати товар у супермаркеті чи зафіксувати конфлікт із працівником магазину - звичні ситуації для власників смартфонів. Але не кожна така зйомка є законною, а вимога видалити кадри не завжди означає, що людина має на це право.
Українське законодавство чітко розмежовує особистий простір та публічні локації, захищаючи права громадян від небажаного потрапляння в об'єктив. Згідно зі статтею 307 Цивільного кодексу України, знімати людину можна лише за її згодою, проте під час відкритих зйомок на вулиці, зборах чи конференціях така згода презюмується автоматично, роз'яснюють у Центрі безоплатної правової допомоги. Тобто за замовчуванням фіксувати відкриті публічні заходи та перехожих не заборонено, якщо людина свідомо перебуває в оточенні інших людей.
Публічними вважаються ті локації, де присутні сторонні особи, а громадянин не розраховує на приватність або усамітнення. До цього списку належать вулиці, ринки, вокзали, аеропорти, державні установи, кав'ярні та медичні заклади. Фіксувати натовп у таких зонах цілком законно, доки процес відбувається відкрито.
Попри презумпцію згоди, кожен громадянин має безумовне право висловити незгоду вже після початку зйомки. Особливо уважними слід бути авторам контенту та фотографам, адже зміна рішення учасника зйомки безпосередньо впливає на бюджет проєкту. Якщо герой спершу дав усну, письмову чи мовчазну згоду, але згодом зажадав вилучити фрагменти зі своїм приватним життям, оператор зобов'язаний це зробити. У такій ситуації закон захищає фінанси автора: особа, яка передумала, бере на себе обов'язок повністю відшкодувати всі витрати й збитки, пов'язані з демонтажем запису чи виставки.
Фіксація в торговельних центрах має принципові нюанси, про які варто пам'ятати кожному споживачеві. Оскільки приміщення магазину є приватною власністю бізнесу, власник має законне право обмежити зйомку, попередивши про це вивіскою на вході.
Водночас закон повністю стає на захист гаманця покупця у спірних ситуаціях. Якщо споживач фіксує факт реалізації неякісного чи простроченого товару або порушення власних прав, адміністрація не має права перешкоджати зйомці. Водночас направляти камеру на окремих працівників без їхньої згоди заборонено – виконання трудових обов'язків не вважається публічним заходом. З цієї ж причини роботодавець не має права таємно контролювати підлеглих на робочому місці без їхнього обов'язкового повідомлення та згоди.
Середні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на
Правовий захист зображення людини в Україні базується на нормах статті 307 Цивільного кодексу, яка встановлює пріоритет недоторканності приватного життя над свободою фіксації. Будь-яке таємне знімання людини без її відома є грубим порушенням, окрім виняткових випадків, чітко передбачених законодавством – наприклад, під час санкціонованих слідчих дій правоохоронців.
Таким чином, базовий принцип для кожного, хто знімає в публічному просторі – поважати пряму вимогу видалити кадри, а під час роботи в комерційних приміщеннях чітко розрізняти захист своїх споживчих прав і приватне життя персоналу.
До слова, за словами юристки, навіть якщо мова йде про зйомку у громадських місцях, де не є необхідністю дозвіл на зйомку - людина все ж може заперечити проти подальшої фіксації. Тобто якщо людина висловить своє заперечення проти зйомки, то відеозапис з її участю потрібно видалити, а зйомку припинити. Такі рішення вже приймали у суді.
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
- Останні
- Популярні
Новини по днях
14 листопада 2026
