“Це не біполярка”: коли святкувати День Харкова, висловились в УІНП (відео)
Традиція відзначати дні міст і сіл у дати вигнання нацистських окупантів є радянською практикою 1960-х років, від якої Україні необхідно відходити на користь власних природних та історичних традицій. Водночас питання зміни дати Дня міста в Харкові потребує широкої суспільної дискусії, аби нове рішення об’єднувало, а не роз’єднувало.
Таку позицію в коментарі МГ «Об’єктив» висловив голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.
За його словами, прив’язка святкування до просування радянської армії в роки Другої світової війни створила в Україні ситуацію, коли сусідні населені пункти мають однакову дату свята.
«Від цієї історії у нас з’явилися цілі смуги зебри в Україні, коли села на одній прямій лінії відзначають той самий день свого звільнення від нацистської окупації. Доходить до того, що навіть вони не можуть привітати одне одного, тому що знаходяться на одній смузі святкувань. Це явище було дуже характерним якраз для того радянського періоду 60-х років», — пояснив Алфьоров.
Голова УІНП зазначив, що історично українські міста та села мали власні дати святкувань, пов’язані з храмовими або парафіяльними святами, і саме до таких природних традицій варто повертатися. Щодо безпосередньо Харкова, то, на думку історика, дискусія щодо перенесення дати є свідченням активності громадянського суспільства.
«Я читав новини, слідкував за процесом, коли в Харкові визначали двічі День міста. Для мене це є не біполярка, а це, очевидно, голос громадськості, який починає набирати свою вагу. Є дуже багато аргументів “за”, аргументів “проти” – серпневі, вересневі. Але ми сьогодні маємо говорити, що кожна дата, кожна подія має консолідувати, об’єднувати, а не роз’єднувати. Очевидно, настав час більше говорити, більше проговорювати, дискутувати. Час, який ми сьогодні маємо, він нам підказує дуже багато рішень самостійно», — наголосив він.
Також Алфьоров підкреслив, що історія Харкова у Другій світовій війні складніша за одну серпневу дату, а сучасному поколінню варто пояснювати сенси через власні перемоги України.
«Я розумію, що не може бути два дні народження міста. Не може бути те саме ні в Харкові, ні в Одесі. Але ці приклади ми сьогодні бачимо постійно і вони вже існують дуже давно, насправді, просто ми на них не дивилися. Подивіться навколо Харкова села, де святкують храмове свято і де святкують свято, пов’язане з подіями 1943 року, звільненням сіл. І ми побачимо вже достатньо чітку різницю, тому що є свята, дні народження міст, які були природними і які асоціюються з містом у людей. Інша справа, що нам сьогодні от від цієї зебри треба відходити, бо вона часто є неприродною. Якщо ми говоримо про Харків, то, згадаймо, Харків був кількаразово звільнений від нацистів. Тому все не так просто. Маємо говорити, але все ж таки природні історії пов’язані більше з тим, що ми маємо відновлювати свої старі традиції», — підсумував голова УІНП.
Нагадаємо, у 2026 році вперше краєзнавці та історики провели тематичний захід «Альтернативний день міста Харкова» — 15 серпня. Ця дата пов’язана з Успінням Богородиці та давньою традицією Успенського ярмарку. Успенський храм був одним із перших у Харкові, і історик Андрій Парамонов пояснював, що у слобідській традиції храмове свято могло фактично виконувати роль дня заснування поселення.
У серпні засновник підрозділу Kraken Костянтин Немічев ініціював дискусію щодо відмови від радянської дати 23 серпня та нагадав, що історично з 1987 по 1996 рік свято відзначали саме 20 вересня. Окрім цієї дати, 15 серпня та 23 серпня, Немічев запропонував ще один варіант: 27 лютого — один із ключових днів оборони Харкова у 2022 році, коли російські підрозділи прорвалися до міста, але були знищені українськими захисниками.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
13 листопада 2026
