Японська креветка поширюється в Дунаї: науковці дослідили її чисельність і сезонні зміни уловів
Фахівці дослідили чисельність, просторовий розподіл і біологічні особливості японської прісноводної креветки (Macrobrachium nipponense) в українській частині Дунаю. Зауважимо, що останніми роками цей інвазійний вид поширюється у прісноводних екосистемах Причорномор'я.
Про завершення сезонного циклу польових досліджень повідомили в Державному агентстві України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентстві). Роботу проводили фахівці Чорноморського відділу Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії, – передає Еко.Район.
Упродовж польового сезону науковці відстежували, де трапляється креветка, оцінювали її чисельність, розмірно-масову та статеву структуру популяції. Також досліджували сезонні зміни промислових уловів і показник улову на одиницю промислового зусилля (CPUE), який допомагає оцінювати промислову продуктивність.
За результатами осінніх спостережень науковці зафіксували зменшення кількості японської креветки в уловах зі зниженням температури води. Це може пояснюватись меншою руховою та кормовою активністю тварин, зміною їхнього розподілу у водоймі або переміщенням на глибші ділянки зі стабільнішою температурою.
Водночас менші улови не обов'язково означають, що загальна чисельність популяції скоротилась. Результати вилову залежать від сезонної активності креветки та того, наскільки доступною вона залишається для знарядь лову.
На показники промислового вилову в районі Вилкового також може впливати надходження морської води та масова поява медуз на мілководді.
Дослідження виявили відмінності у статевій і розмірній структурі промислового стада японської креветки в різних частинах дунайської акваторії. Співвідношення самців і самок, частка особин різних розмірів та їхні морфометричні характеристики змінювались залежно від району.
Науковці пов'язують таку неоднорідність із можливими відмінностями гідрологічного режиму, температури води, донних біотопів і кормової бази. Також на неї можуть впливати сезонні переміщення та репродуктивна активність креветки.
Польовий етап завершився, тепер фахівці опрацьовують зібрані матеріали. Вони систематизують біологічні дані, проводять статистичний аналіз і створюють електронну базу результатів спостережень.
Для просторового аналізу використовують геоінформаційну систему ArcGIS. За її допомогою науковці позначають місця відбору проб і картографують показники чисельності, промислової продуктивності та розмірно-статевої структури популяції.
Це дасть змогу визначити ділянки найбільшої концентрації японської креветки, оцінити просторові відмінності її промислових запасів і підготувати наукові рекомендації щодо можливого регулювання вилову.
Кінцева мета роботи – оцінити запаси цього інвазійного виду в українській частині Дунаю, спрогнозувати зміни його чисельності та визначити перспективи промислового використання. Водночас дослідження мають допомогти врахувати можливий вплив креветки на місцеві водні організми й потребу збереження екологічної рівноваги.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
12 листопада 2026
