Мобілізація до 25 років: кого ТЦК можуть призвати навіть без добровільної згоди
В Україні чоловіків віком до 25 років можуть мобілізувати навіть без їхньої згоди, якщо вони мають відповідний військово-обліковий статус і не підпадають під спеціальні законодавчі гарантії. Судова практика 2026 року показує, що вирішальними можуть стати попередня строкова служба, військова кафедра, старий висновок ВЛК або дата повторного призову після завершення контракту.
Про це пише Судово-юридична газета.
Вік до 25 років не завжди захищає чоловіка від примусової мобілізації. Українське законодавство розрізняє призовників, військовозобов’язаних і резервістів, для яких діють різні правила призову.
За загальним правилом, призовники віком від 18 до 24 років не підлягають примусовій мобілізації. Водночас вони можуть добровільно вступити на військову службу за контрактом.
Інша ситуація з чоловіками, які вже отримали статус військовозобов’язаного або резервіста. За наявності передбачених законом підстав їх можуть мобілізувати до досягнення 25-річного віку.
Зокрема, це стосується офіцерів запасу. Якщо чоловік пройшов військову підготовку за програмою офіцерів запасу, отримав офіцерське звання та був зарахований до запасу, його можуть призвати під час мобілізації.
Водночас саме навчання на військовій кафедрі ще не означає автоматичної можливості мобілізації. Вирішальними є присвоєння військового звання, зарахування до запасу та належний військово-обліковий статус.
Мобілізація до 25 років також можлива для колишніх військовослужбовців строкової служби, які перебувають у запасі. Значення мають їхня придатність до служби та відсутність законних підстав для відстрочки.
Окрему категорію становлять чоловіки, яких раніше визнали непридатними до служби в мирний час, але обмежено придатними у воєнний. Після скасування категорії обмеженої придатності виникла правова проблема з мобілізацією таких осіб до 25 років.
Верховна Рада ще 9 жовтня 2024 року ухвалила закон №11379-д, який мав заборонити мобілізацію чоловіків віком від 18 до 25 років із відповідним попереднім висновком ВЛК. Однак президент не підписав цей закон, тому він не набув чинності.
Ще одна особливість стосується резервістів. Самого запису про такий статус у застосунку «Резерв+» недостатньо, щоб вважати людину особою, яка проходить службу у військовому резерві.
Для цього потрібні належні правові підстави, зокрема документи про прийняття на службу в резерві та відповідний контракт. Помилковий запис в електронному реєстрі не може самостійно створювати новий юридичний статус.
Водночас закон передбачає спеціальний захист для військовозобов’язаних, які пройшли базову військову службу. Частина п’ята статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» забороняє їхній примусовий призов до досягнення 25 років.
Протягом цього періоду таких осіб можуть призвати лише за їхньою згодою. Однак після законодавчих змін 2026 року ця гарантія стосується саме базової військової служби, а не базової загальновійськової підготовки.
Раніше закон згадував обидва поняття, проте закон №4826-IX прибрав із відповідної норми посилання на базову загальновійськову підготовку. Тому їх не можна вважати тотожними під час визначення права на захист від мобілізації.
Окрема гарантія з’явилася для молодих людей, які добровільно уклали річний військовий контракт. Із 11 березня 2026 року законодавство передбачає 12-місячний захист від повторної примусової мобілізації для визначених категорій таких військовослужбовців.
Йдеться про військовозобов’язаних і резервістів, які під час воєнного стану уклали річний контракт у віці 18–25 років та звільнилися за прямо передбаченими законом підставами. Зокрема, це стосується завершення строку контракту відповідно до підпункту «ж» пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу».
Протягом наступних 12 місяців повторний призов таких осіб можливий лише за їхньою згодою. Однак застосування цієї гарантії залежить від дати мобілізації та інших обставин.
Показовою стала справа №160/32620/25, яку розглядав Третій апеляційний адміністративний суд. Чоловік 2003 року народження 29 серпня 2024 року добровільно уклав річний контракт на військову службу.
Після завершення контракту 25 вересня 2025 року його звільнили в запас. Проте вже 27 жовтня того самого року ТЦК повторно мобілізував 22-річного чоловіка.
Особливу увагу суду привернула процедура вручення повістки. Військовозобов’язаному повідомили про необхідність з’явитися о 15:00 лише о 14:35 того самого дня.
Фактично між повідомленням і визначеним часом явки залишалося 25 хвилин. Чоловік оскаржив мобілізацію, посилаючись на свій вік, відсутність добровільної згоди та порушення процедури.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Він виходив із того, що служба за контрактом відрізняється від базової військової служби, а належним чином оформленої відстрочки позивач не мав.
Однак апеляційний суд дійшов іншого висновку. Судді зазначили, що держава не повинна ставити молоду людину, яка добровільно відслужила за контрактом, у гірше становище порівняно з тими, хто взагалі не проходив військову службу.
Крім того, апеляція визнала, що 25 хвилин не давали чоловікові реальної можливості підготувати документи, звернутися за відстрочкою та захистити свої права. У результаті суд скасував рішення першої інстанції, визнав наказ про мобілізацію протиправним і зобов’язав військову частину звільнити позивача та виключити його зі списків особового складу.
Протилежне рішення ухвалив Закарпатський окружний адміністративний суд у справі №260/1866/26. Там чоловіка звільнили в запас після завершення контракту 29 січня 2026 року, але вже 7 березня його доставили до ТЦК, провели ВЛК і мобілізували.
Позивач наполягав на праві на 12-місячний захист від повторного призову. Проте відповідний закон №4782-IX набув чинності лише 11 березня 2026 року — через чотири дні після мобілізації.
Суд зазначив, що нова гарантія не діяла на дату призову, тому не могла бути підставою для скасування наказу. З огляду на статус військовозобов’язаного, висновок ВЛК та відсутність іншої встановленої підстави для відстрочки чоловікові відмовили в позові.
Ще одну справу щодо мобілізації до 25 років розглянув Тернопільський окружний адміністративний суд. У справі №500/1018/26 чоловік стверджував, що його призвали незаконно, оскільки він не досяг 25 років і не погоджувався на мобілізацію.
З’ясувалося, що у 2020 році він проходив строкову військову службу, але прослужив лише три місяці та 21 день. Після цього його звільнили в запас.
У лютому 2024 року ВЛК визнала чоловіка непридатним у мирний час і обмежено придатним у воєнний. Після зміни законодавства він пройшов повторний медичний огляд, і 12 січня 2026 року його визнали придатним до служби.
Того самого дня ТЦК видав наказ про мобілізацію. Чоловік оскаржив його, однак суд відмовив у задоволенні позову.
Вирішальним стало те, що ще з жовтня 2020 року позивач перебував у запасі як військовозобов’язаний. Суд пояснив, що неповне проходження строкової служби не означає автоматичного повернення до категорії призовників.
Також суд розмежував строкову та базову військову службу. Через це спеціальні гарантії, передбачені для осіб, які пройшли базову службу або підготовку у відповідній редакції законодавства, до позивача не застосували.
Окреме значення для мобілізації молодих чоловіків мають помилки у військовому реєстрі. Це підтвердила справа №560/9162/26, яку розглядав Хмельницький окружний адміністративний суд.
У травні 2026 року чоловік побачив у «Резерв+» повідомлення про порушення правил військового обліку та перебування в розшуку. Він сплатив штраф через застосунок, після чого його статус змінився на «резервіст».
Згодом система відобразила нове порушення, пов’язане з нібито непроходженням ВЛК. Чоловік звернувся до суду з вимогою виправити військово-облікові дані.
Суд встановив, що ТЦК не надав доказів прийняття позивача на службу у військовому резерві або укладення відповідного контракту. Тому однієї електронної позначки виявилося недостатньо для підтвердження такого статусу.
Суд визнав протиправним внесення відомостей про порушення правил обліку та статус резервіста. ТЦК зобов’язали прибрати неправильні записи й відобразити належний статус військовозобов’язаного.
При цьому вік позивача не був визначальною обставиною цього рішення. Суд виходив із відсутності законних документів, які підтверджували б проходження чоловіком служби у військовому резерві.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
11 листопада 2026
