Результати соцопитування на тему «Відносини зі США, удари по НПЗ та довіра до міжнародних лідерів»...
«Слово і діло» публікує результати восьмої хвилі власного соціологічного опитування. Цього разу українців запитали про відключення електроенергії, плани щодо переїзду перед зимою, референдум щодо мирної угоди, про відносини України зі США, удари по російських НПЗ, а також про ставлення до Польщі та до рішення Львівської облради провести рік Шухевича. Вже традиційно респонденти відповіли на питання про переговорний трек, довіру до міжнародних політиків, а також про готовність служити. Третя частина – про відносини України зі США, удари по російських НПЗ та довіру до міжнародних лідерів – представлена нижче. Дослідження ініційоване аналітичним порталом «Слово і діло».
Метод: онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети, посилання на яку відправлялося учасникам панелі на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Обсяг реалізованої вибіркової сукупності: 1200 респондентів.
Географія: Україна (крім населених пунктів на тимчасово окупованих територіях частини Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, окупованої АР Крим) (національний проєкт).
Терміни проведення польового етапу: 25 жовтня-1 листопада 2026 року.
Вибірка репрезентує доросле населення України (інтернет-користувачів віком 18 років та старше). Статистична похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%. При відхиленні показників від 50% у будь-який бік (як у бік збільшення, так і зменшення) гранична похибка зменшується. Розрахунок статистичної похибки проведено без урахування дизайн-ефекту.
Склад регіонів:
Розподіл відповідей щодо оптимальної стратегії дій президента України у разі незгоди з адміністрацією Д. Трампа свідчить про переважання суб’єктних та активних підходів: сумарно 51,5% опитаних підтримують активну позицію («шукати опору в Європі та менше зважати на Вашингтон» – 28,5%, «відкрито й публічно критикувати» – 23%), тоді як обережну лінію обирають 28,5% («уникати будь-яких конфліктів через залежність від зброї та розвідки» – 20,5%, «не погоджуватися лише непублічно» – 8%), а кожен п’ятий респондент (20%) вагається з відповіддю.
Оцінка того, хто більше прагне швидкого укладення мирної угоди – Д. Трамп чи в. путін, виявляє тотальний скептицизм суспільства щодо суб’єктів переговорного процесу: 59% респондентів переконані, що жоден із них насправді не зацікавлений у швидкому мирі; серед тих, хто вбачає таке прагнення, 28% вказують на Д. Трампа, тоді як у щирість намірів путіна вірять лише 2% опитаних, а 11% вагаються з відповіддю.
Оцінка позиції суспільства щодо мораторію на удари по російських НПЗ в обмін на припинення атак на українську енергетику свідчить про виразне переважання жорстких та дзеркальних умов: сумарно 71,5% респондентів виступають проти безумовного припинення атак, із яких 40,5% згодні зупинити удари виключно за принципом дзеркальності (після того, як рф першою припинить атаки), а 31% виступають категорично проти мораторію, вважаючи удари по НПЗ головним важелем тиску; водночас безумовну зупинку атак заради захисту цивільної інфраструктури підтримують 18% опитаних («електропостачання та опалення для людей зараз важливіші»), а 10,5% вагаються з відповіддю.
Оцінка сумарного рівня довіри та недовіри до міжнародних діячів у жовтні 2026 року дозволяє поділити їх на чотири групи за балансом суспільного сприйняття: 1) позитивний баланс (сумарна довіра >40%) – очолює групу Урсула фон дер Ляєн (56% сумарної довіри проти 22,5% сумарної недовіри), далі йдуть Еммануель Макрон (55% проти 24%), Джорджа Мелоні (49% проти 21%), Фрідріх Мерц (48% проти 23%) та Ендрю Бернем (41% проти 21,5%); 2) паритетний баланс – Дональд Туск демонструє рівні показники сумарної довіри та недовіри (35% проти 35%); 3) виражений негативний баланс (сумарна недовіра 50–60%) – Петер Мадяр (19% сумарної довіри / 50,5% сумарної недовіри) та Кароль Навроцький (13,5% / 59%); 4) критично висока сумарна недовіра (>60%) – Сі Цзіньпін (7% сумарної довіри / 69% сумарної недовіри) та Дональд Трамп, який замикає рейтинг із найвищим рівнем сумарної недовіри (7% / 78%). Порівняно з вереснем, у жовтні серед міжнародних лідерів спостерігається системне зниження рівня вираженої недовіри (зокрема у Дональда Туска, Петера Мадяра та Фрідріха Мерца), яке більшою мірою компенсувалося розширенням групи респондентів, що вагаються з оцінкою («важко оцінити»).
Рейтинг міжнародних лідерів за середнім арифметичним балом довіри (шкала 1–4 бали, де 1 – зовсім не довіряю, а 4 – повністю довіряю) у жовтні 2026 року та їхня динаміка порівняно з вереснем розподіляються на три основні групи: 1) високий рівень довіри (>2,6 бала) – очолює рейтинг Урсула фон дер Ляєн (2,79 бала, +0,10), далі йдуть Джорджа Мелоні (2,72, +0,17), Еммануель Макрон (2,66, +0,06), Фрідріх Мерц (2,66, +0,12) та Ендрю Бернем (2,66, +0,14); 2) помірний рівень довіри (1,9–2,4 бала) – Дональд Туск (2,37 бала, +0,10) та Петер Мадяр (1,96, +0,07); 3) низький рівень довіри (
- Останні
- Популярні
Новини по днях
11 листопада 2026
