Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Чому переговори в Абу-Дабі не принесли миру? Донбас, полонені та головна суперечка

subota.online

Чому переговори в Абу-Дабі не принесли миру? Донбас, полонені та головна суперечка

Російські військові та розвідники приїхали на переговори в Абу-Дабі з твердженням, яке здивувало українську делегацію: Москва нібито вже захопила половину тієї частини Донбасу, яку насправді утримують ЗСУ. Українські переговорники заперечили це, посилаючись на фото, відео та реальне розташування своїх військ.

Про цей епізод розповів президент Володимир Зеленський після першого дня тристоронніх переговорів України, США та Росії 10 листопада. За його словами, американська сторона підтримала українську оцінку ситуації на фронті.

Але за цією суперечкою про території стоїть значно більше питання: чи вдасться домовитися про завершення війни, якщо її учасники настільки по-різному описують навіть те, де зараз проходить лінія фронту?

Перша зустріч тривала майже чотири години. Як повідомляє Associated Press, це були перші переговори України, США та Росії в такому форматі від лютого 2026 року.

Українську делегацію очолив керівник Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров. До команди також увійшов керівник Офісу президента Кирило Буданов. Від США брали участь спеціальний посланець Стів Віткофф, Джаред Кушнер та американські військові представники. Російську делегацію очолив помічник Путіна Володимир Мединський.

Ще до зустрічі з росіянами українці провели консультації з представниками США, Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, НАТО та Єврокомісії.

На переговорах обговорювали припинення війни, майбутні гарантії безпеки, територіальні питання, обмін полоненими, звільнення цивільних та повернення українських дітей, яких Росія вивезла з України.

Перший день завершився без мирної угоди та домовленості про загальне припинення вогню. Сторони домовилися продовжити консультації 11 листопада.

Найгостріший момент, про який публічно розповів Зеленський, стосувався карти Донбасу.

За словами президента, російські переговорники серйозно стверджували, що їхня армія контролює значну частину території, де насправді перебувають українські військові. Ішлося не про окремий населений пункт, а про велику територію.

Українці відповіли, що мають відео та фотографії, які засвідчують присутність ЗСУ на цих позиціях.

«Путін живе в іншій реальності», — так Зеленський охарактеризував розбіжності між російськими заявами та ситуацією на фронті.

Президент пояснив, що Кремль продовжує переконувати американців у здатності російської армії повністю захопити схід України протягом одного, двох або трьох місяців.

За словами Зеленського, присутній на зустрічі головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі американський генерал Алексус Грінкевич підтвердив, що українська карта бойових дій ближча до реальної ситуації.

За даними Reuters, Москва продовжує вимагати територіальних поступок від України. Російська влада хоче отримати контроль над територіями, які її військам не вдалося захопити.

Україна відмовляється добровільно віддавати території та наполягає, що будь-які домовленості повинні містити надійні гарантії безпеки, здатні запобігти новому російському вторгненню.

Напередодні переговорів Reuters із посиланням на американського посадовця повідомляло, що обидві сторони в закритих контактах демонстрували певну готовність обговорювати територіальні компроміси. Водночас найбільш складні територіальні питання, за оцінкою співрозмовника агентства, можуть вирішуватися лише наприкінці переговорного процесу.

Тому суперечка про те, хто контролює конкретні території, має практичне значення. Від цього залежить, на яких умовах Росія намагатиметься домовлятися про припинення бойових дій і на що розраховуватимуть американські посередники.

Попри складні політичні суперечки, переговори мають і гуманітарну частину. Україна порушила питання повернення військовополонених, цивільних заручників та дітей, яких Росія незаконно вивезла або перемістила.

Під час зустрічі зі студентами Копенгагенського університету 10 листопада Зеленський пояснив, що навіть обмін ста або тисячі людей був би реальним результатом дипломатичних контактів.

Також українська сторона пропонує припинити удари по енергетичній інфраструктурі та забезпечити безпеку судноплавства у Чорному морі.

Однак після першого дня переговорів про новий погоджений обмін полоненими чи конкретні умови енергетичного перемир’я не оголошували.

Окремо президент навів приклад Херсонщини, де Дніпро розділяє території, які контролюють українські та російські війська.

Правобережний Херсон звільнили в листопаді 2022 року, тоді як значна частина лівобережжя області залишається під російською окупацією.

Зеленський наголосив, що люди по обидва боки річки мають право жити разом у своїй країні. Саме тому територіальні питання потребують розмови на найвищому політичному рівні.

Президент вважає, що переговорні команди мають обговорити можливість зустрічі лідерів України, США та Росії. Він визнав, що готовність Москви до такого формату залишається питанням.

Американські представники оцінюють переговорний процес стримано оптимістично.

Джаред Кушнер заявив, що попередні контакти зі сторонами допомогли звузити розбіжності й американська команда має пропозиції, які можуть допомогти їх подолати.

Водночас Deutsche Welle звертає увагу, що фундаментальні суперечності нікуди не зникли: Україна вимагає гарантій безпеки, а Росія продовжує виступати проти рішень, які посилять військову співпрацю Києва із Заходом.

Переговори стосуються також майбутньої системи безпеки всієї Європи. Москва хоче обговорювати її разом із питанням завершення війни, тоді як європейські партнери України наполягають, що рішення про їхню безпеку не можуть ухвалюватися без їхньої участі.

Німецький канцлер Фрідріх Мерц напередодні зустрічі заявив, що не має надто високих очікувань від переговорів.

І це пояснює, чому навіть після заяв про конструктивну атмосферу учасники поки не оголосили про прорив.

Після першого дня переговорів Україна, США та Росія зберегли можливість продовжувати діалог. Найближчі практичні питання — гуманітарні домовленості, заходи для зменшення інтенсивності бойових дій і подальша робота над гарантіями безпеки.

Територіальні суперечки, зокрема щодо Донбасу, залишаються головною перешкодою. Мирну угоду не підписано, загальне припинення вогню не погоджено, дату зустрічі президентів не призначено.

Попередню підготовку цих переговорів і розмови про можливу мирну угоду до весни 2027 року вже супроводжували різні пропозиції та сигнали з Москви й Вашингтона.

Наступний раунд консультацій в Абу-Дабі запланований на середу, 11 листопада. Серед питань — можливість подальших гуманітарних домовленостей і підготовка контактів на рівні лідерів.

Важливі новини та пояснення — поруч із вами.

Підписуйтеся на Суботу Онлайн у Telegram або Facebook.

© Використання матеріалів з інтернет-видання Субота Онлайн дозволяється лише за умови посилання на сайт subota.onlineДля інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
11 листопада 2026

Новини на тему

Більше новин