Життя в темряві: як села Чернігівщини пристосовуються до тривалих відключень світла (Фото)
Коли світло з’являється лише на лічені години, доба перетворюється на справжній марафон: треба встигнути зарядити гаджети, приготувати їжу, випрати речі, набрати води та спланувати наступний день. А якщо електрики немає до пізнього вечора, на допомогу приходять ліхтарики, свічки й акумуляторні лампи. Для мешканців сіл Чернігівщини графіки відключень стали не просто тимчасовим незручним розкладом, а частиною щоденної буденності.
У Березні, Лихолітках і Стольному люди адаптуються по-різному: хтось суворо підлаштовує домашні справи під години зі світлом, хтось шукає альтернативні способи для кухні й освітлення, а дехто вже перетворив перевірку графіків на сімейну традицію.
У селі Стольне на Чернігівщині ранок 66-річної Наталії Тарасенко починається з телефонного дзвінка. Не для того щоб привітатися з рідними чи дізнатися новини, а щоб з’ясувати, коли сьогодні буде електрика. Жінка та її чоловік користуються кнопковими телефонами, тому самостійно перевірити графіки в інтернеті не можуть. Допомагають онуки: щоранку вони телефонують бабусі й діляться розкладом відключень.
У Березні Чернігівського району ситуація дещо інша. Тут графіки залежать від вулиці та черги відключень. Марія Шевченко живе в центральній частині селища. Каже, її родині пощастило трохи більше, ніж жителям інших районів Березни та навколишніх сіл: електрику тут частіше вимикають уночі, а мобільний зв’язок тримається довше.
У селі Лихолітки Чернігівського району електрика іноді стає справжньою розкішшю. Її може не бути цілий день, а заплановані години подачі світла не завжди збігаються з реальністю. Від цього залежить не лише домашній побут, а й навчання дітей, робота та психологічний стан усієї родини.
Місцева жителька Юлія каже: до постійної невизначеності звикнути непросто.
Коли електрика зникає на більшу частину доби, звичні домашні справи перетворюються на завдання з планування. Зарядити телефон, запустити пральну машину, набрати води чи приготувати їжу – все це доводиться робити в обмежений час. Тому одні родини інвестують в автономні джерела живлення, інші покладаються на запаси та речі, які не залежать від електромережі.
У родині Марії Шевченко за облаштування автономного живлення відповідає чоловік Олександр. Потреба подбати про альтернативні джерела електроенергії виникла після того, як через зимову негоду та зледеніння дротів селище надовго залишилося без світла. Згодом подружжя доповнило систему автономного живлення інвертором та акумулятором.
Та навіть за наявності генератора й акумулятора залишається питання, як зігріти оселю та приготувати їжу, коли немає електрики чи газу. У будинку Марії є стара груба з варильною плитою. Колись жінка хотіла позбутися її й облаштувати камін, але чоловік наполіг залишити піч. Тепер Марія визнає: це було правильне рішення.
Для родини Юлії з Лихоліток автономне живлення стало необхідністю через господарство та навчання дитини. Влітку, коли вирощували бройлерів, перебої з електрикою могли призвести до втрат. Тому на акумулятор із перетворювачем напруги витратили 10 тисяч гривень.
Не менш важливою проблемою під час знеструмлень стає вода. У багатьох селах немає централізованого водопостачання, а насоси у свердловинах працюють від електрики. Тож разом зі світлом у домівках зникає і можливість набрати води.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На пасіці депутата Чернігівської облради виготовляють декоративні свічки з натурального воску (Фото)
У Лихолітках, де через посухи повисихали приватні криниці, для жителів облаштували свердловину біля будинку культури. За словами місцевих, її безкоштовно пробурили за сприяння народного депутата.
Наталія Тарасенко зі Стольного вирішила не купувати дорогі зарядні станції. Каже, їхній родині вистачає простіших рішень: акумуляторних ламп, налобних ліхтариків і завчасно набраної води.
Коли в будинках гасне світло, день для жителів сіл не закінчується. Просто звичні справи переміщуються на інший час, а вечори наповнюються заняттями, для яких не потрібні ані телевізор, ані яскраве освітлення. Хтось займається рукоділлям, хтось веде соціальні мережі, а хтось навіть знаходить компанію для прогулянок темними вулицями.
Юлія з Лихоліток завдяки акумулятору має можливість не лише освітлювати оселю, а й залишатися на зв’язку зі своїми підписниками. Увечері виходить у прямі ефіри в TikTok і Facebook, показує власні роботи та спілкується з людьми.
Марія Шевченко з Березни теж не звикла проводити вільний час без діла. Навіть при ліхтарику знаходить заняття: займається господарством, перешиває одяг і досліджує місцеві традиції. А ще разом із сусідками започаткувала власну вечірню традицію – скандинавську ходьбу.
Також готую подання до обласного центру народної творчості, щоб внести ще одну нашу автентичну страву до переліку нематеріальної культурної спадщини Чернігівщини, – розповідає Марія.
У Стольному вечори теж минають у домашніх клопотах. Наталія з чоловіком не чекають, поки з’явиться електрика, а просто дістають ліхтарик і продовжують робити те, на що вдень не вистачило часу.
До тривалих відключень неможливо звикнути повністю. Вони змінюють розпорядок дня, обмежують можливості для роботи й навчання, змушують витрачати додаткові гроші та постійно шукати нові рішення. Та попри втому й роздратування, жінки запевняють: вони вже навчилися пристосовуватися до нових обставин і не збираються залишати рідні домівки.
Юлія з Лихоліток пояснює, що родина заздалегідь готується до складного сезону: робить запаси продуктів, консервує овочі й облаштовує побут так, щоб менше залежати від електрики.
Для Наталії Тарасенко зі Стольного всі побутові незручності відходять на другий план, коли йдеться про головне – закінчення війни та повернення рідних додому.
Таліна Тарасенко
Фото: Марії Шевченко
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
- Останні
- Популярні
Новини по днях
10 листопада 2026
