Хто зламав «Повітряну тривогу»: експерт не побачив сліду спецслужб Росії

02.11.2026, 22:56 enovosty.com

За розсиланням фальшивих повідомлень у застосунку «Повітряна тривога» можуть стояти випадкові зловмисники, а не російські спецслужби. Експерт із кібербезпеки Костянтин Корсун припустив, що хтось міг знайти вразливість у системі та використати її для провокації, однак точний механізм втручання досі невідомий.

Про це пише Новини.LIVE, в ефірі якого виступив Костянтин Корсун.

На думку фахівця, характер фальшивих сповіщень не схожий на ретельно підготовлену кібероперацію російських спецслужб. Особливу увагу він звернув на зміст повідомлень, які отримали користувачі.

Зокрема, у сповіщеннях російською мовою згадували ракету «Орешнік» і вказували адресу невідомого Telegram-каналу. Корсун вважає, що такий спосіб використання доступу до популярного застосунку більше нагадує провокацію.

«Я не бачу тут руки Москви, руки Кремля, тому що так не буває», — заявив експерт.

Він пояснив, що в разі виявлення серйозної вразливості в застосунку з мільйонами користувачів добре підготовлені зловмисники могли б використати її інакше. Натомість у цьому випадку все обмежилося повідомленнями про російську ракету та посиланням на сторонній канал.

Корсун нагадав, що застосунок «Повітряна тривога» створила приватна компанія з Хмельницького за підтримки Міністерства цифрової трансформації України. За його словами, на розробку знадобилося лише 48 годин.

Після запуску Мінцифри активно поширювало інформацію про новий сервіс. Завдяки цьому вже першого дня кількість завантажень досягла одного мільйона.

За даними, які навів фахівець, у 2024 році застосунком користувалися вже 11 мільйонів людей. Саме такий масштаб аудиторії, на його думку, робить характер нещодавнього втручання особливо незвичайним.

Водночас експерт визнав, що наразі немає достатньої технічної інформації для встановлення справжньої причини інциденту. Зокрема, невідомо, яким саме способом сторонні особи могли отримати можливість надсилати повідомлення користувачам.

Серед можливих варіантів Корсун назвав вразливість програмного інтерфейсу API, доступ до сервера сповіщень або злам облікових записів. Без технічного аналізу визначити, який із цих сценаріїв відбувся насправді, неможливо.

Фахівець також припустив, що втручання могло бути справою окремої людини, яка випадково натрапила на слабке місце в системі. Як умовний приклад він навів російського школяра, який міг вирішити пожартувати над українськими користувачами.

При цьому Корсун не стверджував, що встановив особу зловмисника. Його припущення ґрунтується на характері фальшивих повідомлень, а не на результатах технічного розслідування.

На переконання експерта, наявні обставини не дають достатніх підстав вважати інцидент організованою операцією російських спецслужб або керівництва Кремля. Водночас конкретний спосіб отримання доступу до системи сповіщень залишається нез’ясованим.

Читати повністю…