Чому у холодній кімнаті спиться краще? Вчені дали відповідь
Навіть сьогодні антрополог Ганді Єтіш пам’ятає вечірній ритуал, якого дотримувався в дитинстві під час холодних зим у Нью-Джерсі. Він відчиняв вікно, впускаючи всередину крижане повітря, яке охолоджувало йому обличчя. Незабаром його починало хилити на сон – хоча він і замислювався, що мати скаже про рахунок за опалення, пише ВВС.
З’являється дедалі більше свідчень того, що Єтіш мав рацію. Температура може суттєво впливати на наш нічний відпочинок: від глибини сну до того, наскільки бадьорими ми почуваємося після пробудження.
Деякі вчені йдуть ще далі й стверджують, що температура може бути не менш важливою за світло у визначенні того, коли ми спимо.
Ось що нам відомо, а що досі залишається загадкою.
Роками Єтіш вважав, що його любов до прохолодної спальні – просто особиста примха. Але згодом, досліджуючи сон людей у суспільствах, які не пройшли індустріалізацію, він провів певний час серед цимане – корінного народу, що живе в болівійській частині Амазонії.
Єтіш добре знав про давній науковий консенсус: найважливішим чинником довкілля, який впливає на сон, вважали світло. Однак він виявив, що цимане зазвичай лягали спати через кілька годин після заходу сонця, а прокидалися ще до світанку. При цьому вони не мали електрики для штучного освітлення й більшу частину дня проводили надворі.
Згодом Єтіш разом із колегами з університетів по всій території США дослідив сон ще двох корінних народів. Це були хадза з північної Танзанії та сан із Південної Африки.
Дослідники виявили, що час, коли ці люди лягали спати й прокидалися, також не збігався з циклами світла й темряви. Натомість, здавалося, він залежав від того, як змінювалася температура довкілля протягом доби.
“Ми припускаємо, що схід і захід сонця важливі через світло, – каже Єтіш. – Але ж Сонце впливає і на температуру”.
Десятиліття досліджень свідчать, що перед сном температура нашого тіла починає дещо знижуватися, коли ми поступово заспокоюємося й готуємося до відпочинку.
У більшості людей вона продовжує падати протягом значної частини ночі: від найвищого денного до найнижчого нічного показника температура тіла зазвичай знижується приблизно на 1°C.
Це допомагає пояснити, чому люди часто сплять менше й неспокійніше, якщо в кімнаті недостатньо прохолодно, каже Себастьян Гербергер, лікар і науковець, який спеціалізується на медицині сну в Міждисциплінарному центрі медицини сну в Берліні.
“Кожен, кому хоч раз доводилося ночувати в надто жаркому готельному номері, напевно, знайомий із такими наслідками”, – зазначає він.
У дослідженні 2007 року вчені змінювали температуру в кімнаті, де спали учасники, щоб з’ясувати, як це впливає на їхній сон. Учасники випробували два різні режими.
Під час першого температура в кімнаті поступово знижувалася з 27°C до 24°C із 18:00 до 22:00, потім повільно підвищувалася до 27°C у проміжку між 03:00 і 07:00, а вдень залишалася на рівні 27°C. Так дослідники намагалися відтворити природні нічні коливання температури довкілля. Під час другого експерименту учасники спали в кімнаті, де постійно підтримували температуру 27°C.
Коли температура змінювалася, уночі в учасників фіксували вищий рівень маркера мелатоніну, ніж у тих, хто спав за постійної температури 27°C. Цей гормон природним чином виробляється в організмі: його рівень починає зростати перед сном і зазвичай досягає піка посеред ночі. Мелатонін дає організму сигнал сповільнити активність і підготуватися до сну.
Учасники тієї самої групи також почувалися бадьорішими після пробудження. Дослідники припустили, що в процесі еволюції наш організм пристосувався до глибшого сну під впливом природних коливань температури під час сутінків і на світанку.
Однак досі незрозуміло, наскільки саме має знизитися температура, щоб ми могли заснути, а роль температури в роботі наших біологічних годинників і визначенні часу сну залишається предметом наукових дискусій.
Одне з питань, яке виникає у зв’язку з можливим зв’язком між температурою та сном, – чи може температура допомагати налаштовувати внутрішній біологічний годинник організму і наскільки сильно.
Цей годинник координує наші “циркадні ритми” – цикли психічних, фізичних і поведінкових змін, які відбуваються протягом кожної доби. Вони визначають усе – від часу сну до часу приймання їжі. Традиційно вважають, що циркадні ритми залежать передусім від того, скільки світла ми отримуємо.
За словами Рассела Фостера, професора циркадної нейронауки Оксфордського університету й автора книжки “Час життя” (Life Time), саме циркадний ритм передусім зумовлює зниження температури тіла перед сном.
Однак, пояснює Фостер, температура може не лише залежати від нашого біологічного годинника, а й сама впливати на його налаштування.
“Ми не знаємо, яку саме роль вона відіграє як сигнал для систем, що регулюють сон”, – каже він.
Експерименти на тваринах дають певні підстави припускати, що температура сама може допомагати налаштовувати біологічний годинник.
Дослідження показали, що циркадні ритми різних видів – від плодових мушок до верблюдів – можна налаштувати лише за допомогою циклічних коливань температури. Вченим також вдалося налаштувати внутрішній годинник людських клітин, відтворюючи коливання температури тіла.
Результати досліджень на тваринах і клітинах не обов’язково можна переносити на людей у реальному житті. До того ж надзвичайно складно з’ясувати, чи справді температура є одним із ключових чинників, які налаштовують біологічний годинник нашого виду.
Наприклад, якщо людині важче заснути в теплі, це може бути ніяк не пов’язано з її циркадним ритмом. Причина може полягати в тому, яка температура потрібна її організму для фізіологічного розслаблення.
Проте результати деяких невеликих досліджень натякають, що роль температури може бути значно вагомішою.
В одному з досліджень 1974 року учасники налаштовували температуру в кімнаті так, щоб під час сну вона була приблизно на 6°C нижчою, ніж у період неспання. Унаслідок цього цикли сну й неспання подовжилися приблизно на 23 хвилини. Дослідники зазначили, що у регулюванні людських циркадних ритмів “вплив температури дуже схожий на вплив світла”.
Тим часом дослідження 2007 року показало, що спочатку зниження, а потім підвищення температури довкілля впливає також на внутрішню температуру тіла учасників.
Час, коли температура тіла досягає найнижчого показника, вказує на те, на якому етапі циркадного ритму перебуває людина. Учасники, які спали за мінливої температури, у середньому досягали цього мінімуму приблизно на годину раніше, ніж тоді, коли температура в кімнаті залишалася сталою.
Це свідчить про те, що температура у спальні може допомагати налаштовувати наш біологічний годинник. Однак потрібні значно ґрунтовніші дослідження.
Температура може допомагати регулювати наші циркадні ритми, каже Крістіан Кайохен, хронобіолог із Базельського університету. Проте це питання досліджували лише в небагатьох експериментах. Тому наразі, на його думку, “температура не є новим світлом” у контексті налаштування біологічного годинника.
Роль температури у сні складно досліджувати ще й тому, що сон – це багатовимірний фізіологічний процес.
Коли саме нас починає хилити на сон і наскільки сильно, визначають дві основні системи. Перша – це гомеостатичний механізм сну: що довше ми не спимо, то сильніше хочемо спати. Друга – циркадний ритм, який охоплює низку біологічних годинників і визначає, коли ми відчуваємо сонливість, а коли – бадьорість.
Але впливає й третя система – система підтримання стану неспання. За певних умов вона може переважити дію двох інших і не дати нам заснути. Саме тому сигнал пожежної тривоги, найімовірніше, змусить вас підвестися з ліжка, навіть якщо зараз третя година ночі.
Хоча всі ці системи взаємопов’язані, Єтіш визнає, що особливості сну, які він досліджував у народів цимане, сан і хадза, могли пояснюватися й дією інших механізмів.
Нейробіолог Джером Сігел, директор Центру сну Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, керував дослідженнями цих корінних народів.
“Я вважаю, що температура важливіша за світло”, – каже він.
На його думку, це має далекосяжні наслідки для здоров’я людей у сучасному світі.
Наприклад, він стверджує, що наша звичка жити в будинках, де температура залишається однаковою і вдень, і вночі, ймовірно, сприяє проблемам зі сном, поширеним у сучасному суспільстві. Зокрема, це може пояснювати значно вищий рівень поширеності безсоння в індустріальних суспільствах порівняно з тими, що не пройшли індустріалізацію.
Коли дослідники вивчали поширеність безсоння серед народів цимане та сан, вони виявили, що в жодного з них навіть не було слова на позначення цього стану.
“Ми просто не живемо в тому середовищі, до якого пристосувалися в процесі еволюції”, – каже Сігел.
Потрібні додаткові дослідження, щоб з’ясувати, як найкраще використовувати температуру для поліпшення сну.
Але поки що можна спробувати на ніч відчиняти вікно – так само, як колись робив Єтіш.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
12 жовтня 2026
