В Україні за пів року відкрили рекордну кількість нових компаній
Проте кількість припинень діяльності бізнесу також зрослаЗа перші шість місяців 2026 року в Україні зареєстрували 19 758 нових компаній – це на 8% більше, ніж за аналогічний період минулого року, і найвищий показник за останні три роки.Про це повідомляє Опендатабот із посиланням на дані Єдиного державного реєстру.Водночас кількість припинень діяльності бізнесу також зросла. За пів року статус «припинено» або «у стані припинення» отримали 6563 компанії, що на 28% більше, ніж рік тому.Попри це загальний баланс залишається позитивним – чистий приріст становив 13 195 компаній.Найактивніше новий бізнес відкривався у сфері оптової торгівлі, де кількість компаній збільшилася на 2304.До п'ятірки лідерів також увійшли:ІТ-сектор (+1254 компанії);операції з нерухомістю (+1104);громадські організації (+859);управління й обслуговування житлових будинків (+824).Водночас скорочення кількості юридичних осіб зафіксовано в таких сферах:державного управління та оборони (#8722;289);освіти (#8722;282);ветеринарної діяльності (#8722;20);водопостачання (#8722;14);творчість та мистецтво (#8722;11).Найбільший приріст бізнесу традиційно продемонстрував Київ, де за пів року з'явилося 5338 компаній. Далі йдуть Львівська область (+1220) та Дніпропетровська область (+1177).Загалом позитивна динаміка спостерігалася у 23 регіонах України. Скорочення кількості компаній зафіксували лише у чотирьох областях, найбільше – на прифронтових Донеччині (#8722;157) та Луганщині (#8722;73).Понад половину всіх припинень діяльності становила ліквідація – 3479 випадків. Ще 1410 компаній перебувають у процесі реорганізації, 651 – проходить процедуру банкрутства, а 574 – припиняються за рішенням суду, не пов'язаним із банкрутством.В «Опендатаботі» звертають увагу на те, що статистика припинень містить не лише остаточно ліквідовані підприємства, а й компанії зі статусом «у стані припинення», частина з яких згодом може відновити діяльність.Серед підприємств, які припинили роботу або перебувають у процесі ліквідації (без урахування реорганізації), найбільший дохід за підсумками 2025 року мав «Промофлай» – близько 3 млрд грн. Компанія зараз проходить процедуру банкрутства.Бекграунд. Як повідомлялося, будівельна галузь потребуватиме понад мільйон працівників. Ми писали про те, які професії будуть найпотрібнішими.Mon, 27 Jul 2026 13:26:00 +030020308013Новиниhttps://mind.ua/news/20308013-v-ukrayini-za-piv-roku-vidkrili-rekordnu-kilkist-novih-kompanijhttps://mind.ua/news/20308013-v-ukrayini-za-piv-roku-vidkrili-rekordnu-kilkist-novih-kompanij#comment_header_layerНовини на mind.uaбізнес,ОпендатаботПлан Б: альтернативна локація – опція чи умова виживання для виробника?Чому резервна «база» стала елементарною гігієною управління ризиками і як її підготуватиУявіть: п'ята ранку, дзвінок від начальника цеху, голос такий, що все зрозуміло ще до першого слова. Прильот. Прямо в цех. Обладнання знищено, запаси теж, команда в шоку. Що далі?Якщо у вас немає чіткої відповіді на це запитання, немає плану Б, то подальше існування вашого бізнесу викликає сумніви. Адже на відновлення, перенесення потужностей і налагодження всіх процесів потрібен час, якого по суті немає.Чому альтернативна локація для виробника – вже не опція, а умова його виживання, Mind розповів Дмитро Овсій, керуючий партнер та адвокат GORO legal, керівник індустріального парку «Миронівка».Не форс-мажор, а нова операційна реальністьОбстріли промзон у Харкові, Дніпрі, Києві, Одесі, Львові більше не «непередбачувані обставини». Це фон, у якому працює кожен виробник.Ворог методично знищує виробничу базу країни. І оскільки галузі, яка домінує і яку варто «берегти», у нас немає – кожне підприємство в будь-якому регіоні перебуває в зоні ризику. Від Мукачева до Харкова. Від малого меблевого цеху до великого харчового комбінату.Жорстка правда: для більшості виробників один серйозний приліт – це не складний квартал. Це кінець. Немає цеху, немає обладнання, немає запасів, немає часу на «спокійне відновлення».Тому запитання вже звучить інакше. Не «Чи потрібен нам план Б?», а «Де конкретно наш план Б – і за скільки днів ми там підіймемо виробництво?»Релокація після прильоту – це не планЄ принципова різниця між релокацією за рішенням і релокацією після катастрофи. Перша – важка, але керована. Друга – майже завжди фатальна.Коли приліт уже стався, рвуться ланцюги постачання і збуту, які вибудовувалися роками. Клієнти нервово шукають альтернативу. Постачальники вимагають оплати – і не чекають. Команда розгублена. Власник одночасно бореться з емоціями, збитками, юристами та страховими компаніями. Касовий розрив вибиває підприємство у крутий піке – і не всі з нього виходять.Хтось каже, що хвиля релокацій закінчилася 2022 року. Але ті, хто працює з промисловими майданчиками, знають: запити з нових регіонів надходять постійно. Не знаючи інформації від військових із фронту, представники індустріальних парків знають, у якому регіоні ситуація погіршилася. Бо саме із цього регіону надходять запити про релокацію.Рішення про переїзд важке – люди, зв'язки, роки роботи на одному місці. Компанії відкладали його, сподіваючись на краще. Іноді краще так і не настає.Що таке справжній план Б?Це не «якщо щось станеться – якось відновимося». Справжній план Б – це конкретна резервна локація з конкретним планом розгортання. Три параметри, які відрізняють реальний план від паперового:Де. Конкретний майданчик, а не розмиті наміри «знайти щось». В ідеалі – вже підготовлений під ваш технологічний процес: під'їзди, енергетика, вода, вогнестійкі конструкції, можливість оперативно завезти та змонтувати обладнання.Скільки. Не обов'язково 100% попередніх потужностей. Мінімум, який дозволяє вижити, – 30–50%. Цього достатньо, щоб утримати ключових клієнтів, зберегти команду й підтримати грошовий потік.Коли. Час від рішення «переїжджаємо» до першої відвантаженої партії. Саме цей показник відрізняє реальний план від красивої презентації в шухляді.Чому навіть «менше» може врятувати бізнесТипова пастка власника: «Ми ще не добудували ідеальну фабрику – навіщо дублювати потужності?»Але логіка резервної локації принципово інша. Її завдання – не копія заводу. Її завдання – пережити удар і відновити критичний мінімум: ключові продукти, основних клієнтів, cashflow.Якщо є змога розгорнути хоча б 30–50% потужностей – ви утримуєте контрактну базу, зберігаєте команду й маєте аргументи для банків та інвесторів, готових дофінансувати відновлення.І тут варто зробити важливе зауваження. Будь-який інвестор на етапі due diligence оцінює не лише продукт і фінанси, а й ризики. Наявність плану Б – резервної локації з прорахованою моделлю розгортання – це прямий аргумент у розмові з капіталом. Бізнес, у якого є відповідь на запитання «Що станеться, якщо основна локація вийде з ладу?», є принципово інакшим, ніж той, у якого її немає.Резервна локація як точка зростанняОсь що часто залишається поза увагою: резервна локація не зобов'язана простоювати в очікуванні катастрофи. Поки вона не потрібна як запасний аеродром – вона може бути полігоном для нових продуктів або наступних ланцюгів доданої вартості основної продукції.Виробляєте сталевий дріт? На резервній площадці можна запустити пружини, цвяхи, кріплення.Виробляєте зернові? Тут є сенс спробувати ready-to-eat або ready-to-cook лінію.Резервна локація стає не витратою, а інвестицією в диверсифікацію – зі своїм окремим ціннісним пропозиційним блоком і потенційно окремим клієнтським сегментом. Саме такий підхід – спочатку визначити Value Proposition нового напряму, потім структурувати під нього бізнес-модель – детально описаний тут.Як сформувати і порахувати свій план БУсе починається із цифр. Інвестиція в альтернативну локацію складається з кількох статей:придбання або оренда земельної ділянки;виробнича будівля (ремонт або будівництво під ключ);підключення до мереж;облаштування території;обладнання та устаткування;операційний старт: сировина, зарплата, адміністративні витрати;інтелектуальна власність і ліцензії.Порахувавши цю суму, ви матимете реальну картину – і можете обирати модель реалізації:Якщо коштів достатньо – built-to-suit: будівництво під ваш конкретний процес у повну власність.Якщо коштів не вистачає – є кілька шляхів:Built-to-Rent. Зовнішній інвестор будує завод і здає в оренду. Виробник фінансує обладнання й операційний старт. Орієнтована ставка – CAPEX #247; 12 #247; 9 (розрахунок на 9 років окупності).Built-to-Own. Те саме, але з правом або зобов'язанням викупити будівлю – наприклад, через кредит під заставу готового об'єкта.Private Equity. Виробник запрошує інвестора до безпосередньої участі в капіталі. Інвестор заходить у капітал нової спеціальної компанії (SPV). Якщо план Б поєднаний із запуском нового продукту – ця структура може бути дуже цікавою для зовнішнього партнера. Але вона вимагає серйозної підготовки: фінансової моделі з Cashflow і PL, пакету документів для due diligence, чіткого опису того, як влаштована бізнес-модель. Покроковий алгоритм такої підготовки – від Business Model Canvas до Data Room – детально описано тут. Якісна «домашня робота» може означати, що інвестор бере на себе основну частину витрат.Якщо коштів немає: варіанти фактично ті самі, як у випадку коли коштів не вистачає, але тут критично важлива гарантія для інвестора – банківська гарантія, гарантія експортно-кредитного агентства або іпотека наявних активів.Ефект BATNA: запасний план дає впевненість, навіть якщо не знадобитьсяУ теорії переговорів Гарвардської школи є поняття BATNA – найкраща альтернатива укладеній угоді. Головний ефект BATNA не стратегічний, а психологічний: ти знаєш, що якщо план А не спрацює – є план Б. Це дає спокій. І цей спокій відчувають усі навколо.Так само з резервною локацією. Якщо вона є – вона не замінює основне виробництво. Але, якщо основне виробництво раптово стає недоступним, власник не впадає в паніку. Він знає, куди їхати, що робити та через скільки днів підніметься перше відвантаження.Коли ж приліт уже стався – пізно думати з нуля. Клієнти шукають альтернативу. Постачальники вимагають грошей. І найважливіші
- Останні
- Популярні
Новини по днях
27 липня 2026
