Фортеця, яку будували французи: що насправді залишилося від неприступного Кодака та чому він досі приваблює шукачів скарбів
На території сучасної Дніпропетровщини, у селі Старі Кодаки, розташовані залишки однієї з найбільш стратегічно важливих оборонних споруд XVII століття — фортеці Кодак. Рішення про її зведення було ухвалене польським сеймом у лютому 1635 року. Головною метою форпосту був контроль над переміщенням запорозьких козаків та перекриття їм шляху до Чорного моря.
Проєктування та керівництво будівництвом доручили відомому французькому військовому інженеру Гійому Левассеру де Боплану. Згідно з історичними документами, зведення першої дерев'яно-земляної фортеці обійшлося польській скарбниці у значну на той час суму — 100 тисяч злотих. Гарнізон складався з 200 німецьких найманців-драгунів.
Фортеця була закладена на скелястому мисі вище першого дніпровського порогу (Кодацького), що робило її розташування ідеальним для спостереження за річковою навігацією. Інженер зазначав, що рельєф місцевості дозволяв повністю заблокувати будь-який несанкціонований рух човнів вниз по Дніпру.
Незважаючи на європейські інженерні технології, перша версія фортеці проіснувала менше року. У серпні 1635 року запорозькі козаки під проводом гетьмана Івана Сулими захопили та зруйнували Кодак. У 1639 році форпост було відбудовано за проєктом інженера Фрідріха Гетканта: площу укріплень збільшили втричі, а гарнізон розширили.
Остаточний занепад оборонної споруди як військового об'єкта стався на початку XVIII століття. За умовами Прутського мирного договору 1711 року між Московським царством та Османською імперією, фортецю було зруйновано. Згодом навколо руїн виникло поселення, яке сьогодні відоме як село Старі Кодаки Дніпровського району.
Більша частина автентичних земляних валів фортеці не збереглася до наших днів через масштабний видобуток граніту. У 1940 році на території історичної пам'ятки було закладено гранітний кар'єр, який активно експлуатувався у радянські часи.
Дослідник історії та картографії, науковий співробітник Інституту історії України НАНУ Дмитро Вортман у своїй статті для Енциклопедії історії України зазначає, що внаслідок промислових робіт кар'єром було знищено близько 90% території колишньої фортеці. Збереглися лише фрагменти північного та східного валів. У 1994 році видобуток граніту припинили, після чого кар'єр був затоплений підземними водами. Сьогодні глибина утвореного озера, за різними оцінками, сягає від 40 до 50 метрів.
Сьогодні залишки Кодака є важливою точкою на туристичній мапі Дніпропетровської області. Відвідувачів приваблюють мальовничі краєвиди затопленого кар'єра та залишки старовинних оборонних валів, на яких встановлено пам'ятний знак на честь взяття фортеці козаками.
Водночас локація продовжує генерувати інтерес серед шукачів скарбів. Згідно з місцевими переказами, під час руйнування фортеці у підземних ходах могли залишитися цінні речі гарнізону або ж козацькі клейноди. Проте офіційні археологічні експедиції, які проводилися на вцілілих ділянках, знаходили переважно предмети побуту XVII-XVIII століть: фрагменти кераміки, козацькі люльки, монети та залишки зброї. Фахівці наголошують, що через масивні руйнування ґрунту промисловими вибухами під час роботи кар'єра, більшість історичного культурного шару була безповоротно втрачена, що робить легенди про масивні золоті скарби науково необґрунтованими.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
18 липня 2026
