Тест для російської ППО в Криму: як Україна застосовує реактивні безпілотники
Під час атаки на Балаклавську теплоелектростанцію в анексованому РФ Севастополі, ймовірно, були застосовані реактивні дрони. Які реактивні дрони є на озброєнні в України та які їхні можливості щодо цілей у Криму, розбиралися Крим.Реалії.
Балаклавська теплоелектростанція в Севастополі була атакована в ніч на 14 липня. У місті з другої години ночі й до самого ранку було оголошено повітряну тривогу, було чути вибухи та роботу ППО РФ. Про це повідомляли російська влада та в місцевих телеграм-каналах. Звук звичайних дронів чули в місті та передмістях.
«Приліт реактивного дрона поблизу Балаклавської ТЕС о 04.10. Був вибух, спалах, зараз щось горить», – написав телеграм-канал «Крымский ветер» із посиланням на інформацію від підписника.
Пізніше «Крымский ветер» повідомив про проліт ще двох реактивних дронів – над Балаклавою в напрямку ТЕС і в бік мису Фіолент.
У Севастополі миготіло й вимикалося світло, російський глава міста Михайло Развожаєв повідомив, що внаслідок «масштабної атаки на енергетичну інфраструктуру частина міста залишилася без електропостачання».
На опублікованому вранці відео було видно сліди пожежі на головному корпусі теплоелектростанції.
15 липня Сили спеціальних операцій України підтвердили удар по Балаклавській ТЕС у Севастополі. «Ураження сталося в ніч на 14 липня. Попередньо, внаслідок атаки було пошкоджено машинний цех із системою охолодження однієї з турбін Siemens SGT5-2000E. У разі пошкодження насосного обладнання ремонт може тривати від 2 до 5 місяців», – йдеться в повідомленні.
Про те, що Балаклавська ТЕС є одним із найбільш захищених засобами ППО об'єктів, Крим.Реалії на умовах анонімності розповів капітан 3-го рангу запасу, який раніше служив у військовій розвідці України.
«ТЕС прикривають щонайменше три ЗРГК «Панцирь», по периметру постійно чергують мобільні вогневі групи із зенітними кулеметними установками. Атаки по цьому об'єкту відбуваються практично щотижня, але раніше українському БпЛА лише раз вдалося прорватися крізь захист, тоді незначно постраждав тільки дах будівлі. Нинішня вдала атака свідчить про зміну тактики», – вважає колишній розвідник.
За його словами, це була комбінована атака, коли застосовуються БпЛА літакового типу та реактивні дрони, що перевантажує російську протиповітряну оборону і певною мірою її заплутує.
«Оператори радіолокаційних станцій та оператори зенітних ракетних комплексів звикають працювати щодня з БпЛА з пропелерним двигуном, швидкість яких зазвичай 150-200 кілометрів на годину. А коли раптом з'являється ціль, швидкість якої вища в чотири рази, вони можуть і не встигнути зреагувати», – пояснює офіцер запасу.
За його словами, ударні реактивні дрони оснащуються системами супутникового зв'язку Starlink та покращеними оптичними системами, які дозволяють їм виконувати складні маневри та знаходити цілі в реальному часі, навіть в умовах застосування систем РЕБ.
Перед запуском проводиться багатоетапна розвідка маршрутів із вивченням сліпих зон ППО. Це дозволяє прокладати шлях реактивним дронам в обхід найбільш захищених районів.
Колишній український розвідник зазначає, що при плануванні таких атак враховуються і такі фактори, як час перезарядження ЗРК, коли той витратив увесь боєкомплект ракет.
«Відбувається перевантаження засобів ППО звичайними дронами, більшість із яких збивають на різних дальностях, а в цей час до цілі мчать реактивні дрони і якомусь таки вдається прорватися. До речі, неодноразово повідомлялося про дефіцит у Росії ракет для «панцирів». Можливо, і цей фактор відіграв свою роль», – пояснив капітан 3-го рангу запасу.
Реактивні безпілотники іноді ще називають ракетами-дронами, бо межа між цими двома видами зброї поступово стирається, зазначає колишній військовий розвідник.
Так, у День незалежності України, 24 серпня 2024 року, українські військові вперше вдарили по армії РФ новою зброєю – ракетою-дроном «Паляниця», яка має дальність до 600-700 км, швидкість – від 400-450 км/год, бойову частину – від 100 кг. Головна заявлена ціль «Паляниці» – удари по аеродромах.
У грудні 2024 року була представлена ракета-дрон або реактивний безпілотник під назвою «Пекло». Стверджується, що він розвиває швидкість 700 км/год і долає відстань до 700 км. «Пекло» має схожість із високоточними плануючими авіабомбами типу французької Armement Air-Sol Modulaire (AASM), на яких також установлений ракетний прискорювач і система навігації, а також із безпілотником «Паляниця».
Джейк Епштейн, оглядач Business Insider, зазначає, що дальність польоту «Пекла» становить 435 миль, що більш ніж удвічі перевищує дальність тактичних ракетних систем сухопутних військ (ATACMS) (190 миль), які постачають США, та крилатих ракет Storm Shadow/SCALP-EG, що постачаються Великою Британією та Францією (155 миль).
У червні цього року Україна представила новий реактивний ударний безпілотник UAV-290, призначений для автономного ураження стаціонарних наземних цілей на тактичній глибині. Розробку продемонстрували на міжнародній виставці Eurosatory 2026 у Парижі, повідомляє «Мілітарний».
Новий БпЛА оснащений турбореактивним двигуном і здатний розвивати крейсерську швидкість до 800 км/год. Запуск апарата здійснюється за допомогою твердопаливного прискорювача, після чого він переходить у режим автономного польоту. За навігацію відповідає інтегрована система INS+GPS.
UAV-290 може нести бойове навантаження масою до 100 кг. Загальна вага дрона становить 350 кг, а максимальна дальність польоту досягає 650 км. Завдяки компактним розмірам – розмаху крил 1,7 метра і довжині 3,5 метра – комплекс можна розгортати з мобільних платформ.
Також на виставці Eurosatory 2026 у межах проєкту Defiant був представлений реактивний дрон H80 JET Vipera з бойовою частиною масою 60 кілограмів. Завдяки швидкості до 400 км/год і унікальному профілю польоту він практично невразливий для ворожих мобільних систем ППО. Дальність дії – до 580 км.
Є ще «Рута» (Destinus RUTA) – українська крилата ракета або реактивний дрон, розроблений європейською аерокосмічною компанією Destinus. Постачання «Рути» в Україну йдуть із 2024 року. Ракети виробляються спільно з Rheinmetall.
Основні заявлені характеристики: дальність польоту до 300 км, швидкість 500-800 км/год. Точна вага бойової частини не розкривається, але, за оцінками аналітиків, вона може становити від кількох десятків до близько 100 кг.
«Цілі в тому ж Севастополі розташовані на відстані понад 300 кілометрів від Одеської області – найближчої території, звідки можуть бути запущені реактивні дрони. Але реально точки пусків розташовані значно далі, щоб убезпечити їх від російських ударів. Крим може бути таким своєрідним полігоном для тестування нових українських розробок, оскільки на півострові розвинена система російської ППО. І якщо її вдасться пройти в Криму, то в регіонах Росії, де найчастіше ППО майже немає, виконання завдань буде значно простішим», – пояснює колишній військовий розвідник.
За його словами, при ударі по Балаклавській ТЕС для перевантаження російської ПВО могли використовуватися не тільки гвинтові БпЛА, а й маневрені реактивні безпілотники.
«Наприклад, є такий реактивний дрон-камікадзе UJ-25 Skyline виробництва українського підприємства «УкрДжет». Його бойова частина – лише 10 кг, що мало для завдання удару по великих об'єктах. Але його крейсерська швидкість досягає 600 км/год, а максимальна – близько 800 км/год, що суттєво ускладнює його перехоплення традиційними засобами ППО. Дальність польоту оцінюється в 400 км. Цей дрон може виконувати польоти як на гранично малих висотах – до 50 метрів, використовуючи рельєф для маскування, так і підніматися на висоту до 6000 метрів. Рій таких безпілотників може перевантажити систему ППО і полегшити прорив до цілі важкого реактивного ударного БпЛА. Також UJ-25 Skyline можуть виводити з ладу ці самі засоби ППО, руйнуючи її систему охоплення конкретної території», – пояснює капітан 3-го рангу запасу.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
17 липня 2026
