Ворог атакував Краматорськ і Олександрівську громаду дронами: рятувальники загасили три пожежі (фото)
Рятувальники Донеччини ліквідували наслідки трьох російських атак. Дві пожежі виникли у Краматорську, ще одна – в селі Очеретине Олександрівської громади.
Про це повідомили у фейсбуці Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області.
Уночі російські війська атакували Краматорськ FPV-дроном. Внаслідок влучання у будівлю місцевого підприємства виникла пожежа на площі 600 квадратних метрів.
Вранці 4 липня ворог завдав ще одного удару по місту – цього разу російський дрон влучив у цивільний автомобіль, через що він загорівся. Рятувальники ліквідували обидві пожежі та не допустили поширення вогню.
Крім того, ще одна пожежа сталася через обстріл росіян села Очеретине Олександрівської громади. Після влучання безпілотника загорівся цивільний вантажний автомобіль. Надзвичайники загасили пожежу на площі 20 квадратних метрів.
За інформацією рятувальників, у всіх трьох випадках загиблих і поранених немає.
Протягом 3 липня окупанти атакували 12 населених пунктів Донеччини. Внаслідок російських ударів загинули п’ятеро людей, ще 12 дістали поранення.
Про це повідомили у пресслужбі Головного управління Національної поліції Донецької області.
Протягом доби ворог обстріляв Білозерське, Дружківку, Краматорськ, Миколаївку, Слов’янськ, селища Олександрівка, Ясногірка, села Куроїдівка, Некременне, Очеретине, Петрівка Перша, Семенівка. Ударами росіяни пошкодили 68 житлових будинків.
По Дружківці росіяни вдарили чотирма бомбами «КАБ-250» і чотирма FPV-дронами – двох людей вбили і ще вісьмох поранили. Пошкоджено 1 багатоквартирний і 9 приватних будинків, об’єкт інфраструктури, автомобіль.
Крім того, сьогодні, 4 липня, о 03:20 війська рф поцілили по СТО в Краматорську. Остаточні наслідки ворожого удару нині встановлюють.
За останній місяць сума збитків, завданих довкіллю Луганської області внаслідок російської агресії, зросла більш ніж на 50 мільярдів гривень. Найбільших втрат екосистема зазнала через масштабні лісові пожежі, спричинені бойовими діями.
Про це повідомляють у Луганській обласній військовій адміністрації.
Державна екологічна інспекція у Луганській області оцінила збитки, завдані навколишньому природному середовищу внаслідок російської агресії, у 921,3 млрд гривень.
За останній місяць ця сума зросла більш ніж на 50 млрд гривень – із 870,3 млрд до 921,3 млрд гривень.
Найбільшу частину нових збитків спричинили лісові пожежі, які виникли через бойові дії. За підрахунками фахівців, саме вони завдали довкіллю найбільшої шкоди.
Станом на початок липня структура екологічних збитків виглядає так:
У Державній екологічній інспекції зазначають, що бойові дії й надалі завдають значної шкоди екосистемам Луганської області, а розрахунок збитків триває.
Котельню у Дружківці, що забезпечувала теплом понад 4000 квартир, російські удари перетворили на «груду каміння». Подібні наслідки обстрілів сьогодні фіксують майже всі теплопостачальні підприємства прифронтової Донеччини. Попри це вони продовжують проходити опалювальні сезони, ремонтувати мережі та утримувати міста.
Водночас за цією щоденною роботою стоїть система, яка дедалі більше розбалансовується: борги, заморожені тарифи на тепло, недофінансування та недосконалість законодавства формують фінансову модель, у якій підприємства змушені працювати у стані кризи.
Журналіст «Антикризового медіа-центру» проаналізував, як комунальні підприємства Донеччини утримують критичну інфраструктуру під час війни, чому накопичуються фінансові проблеми та чи здатна система залишатися стійкою без комплексних рішень.
Комунальні підприємства теплопостачання Донеччини нині працюють у системі, де витрати і доходи втратили баланс. З одного боку, вони мають забезпечувати безперервність послуги: подавати тепло в опалювальний сезон, реагувати на аварії та готуватися до наступних періодів роботи. З іншого – фінансові умови не дозволяють покривати реальні витрати.
Такий дисбаланс не виник раптово – він формувався роками, а після 2022 року лише загострився. Російські обстріли додали руйнування інфраструктури та ускладнення роботи в прифронтових громадах. Водночас різко знизилася й оплата від населення, зокрема через евакуацію людей. У результаті: витрати підприємства зросли, а доходи суттєво знизилися.
Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в опалювальному сезоні 2025–2026 постачало тепло у Дружківку, Слов’янськ і Краматорськ. За словами його директора, наслідки ворожих ударів доводилося долати щодня.
«У тих містах, де ми працюємо зараз, немає жодної котельні, яка б не постраждала від обстрілів. Мінімум – вибиті шибки, максимум – повністю зруйнована котельня у Дружківці. Нині там просто груда каміння. Вона забезпечувала теплом понад 4000 квартир. І у Слов’янській котельні теж пошкодження були. Майже щодня працівники зашивають вікна після прильотів. І теплові мережі теж латаємо», – розповів в інтерв’ю журналісту «Антикризового медіа-центру» генеральний директор «Донецьктеплокомуненерго» Віталій Кощей.
Читайте також: «Мільярдні борги та заморожені тарифи: як “Донецьктеплокомуненерго” зберігає в теплі прифронтові міста Донеччини»
Про збитки від ворожих обстрілів говорить і генеральний директор товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» Роман Поліщук.
«Це була найстрашніша і найлютіша зима. З постійним ризиком для життя співробітників та великою кількістю знищеної інфраструктури. Поки триває війна, збитки збільшуються майже щодня, але ми своєчасно все фіксуємо та додаємо до архіву підготовчої документації».
В інтерв’ю «Антикризовому медіа-центру» обидва керівники наголошували, що навіть в умовах щоденних руйнувань ключовим викликом для підприємств є фінансова розбалансованість. Борги накопичуються одночасно з двох боків: перед постачальниками і серед споживачів перед підприємством.
За словами директора «Донецьктеплокомуненерго», загальний борг підприємства перевищує три мільярди гривень, з яких основна частина – борг перед постачальником «Нафтогаз Трейдинг». Водночас і саме підприємство також недоотримує дохід: споживачі усіх категорій станом на 1 березня 2026 року завинили три мільярди гривень.
Додатковим фактором розбалансування системи стали заморожені тарифи на тепло. Вартість енергоносіїв, матеріалів і ремонтів зросла, а тарифи для населення залишилися незмінними. У результаті різниця між фактичними витратами і доходами має компенсувати держава, але ці механізми працюють нерівномірно і не завжди.
«Держава встановила мораторій на підвищення цін на теплопостачання, натомість обіцяла компенсувати різницю між реальним тарифом, яким він має бути, й тим, який діє для населення. У 2021 році кошти проходили, але ми їх не бачили. Ми папери підготували, відвезли в Київ, і гроші пішли «Нафтогазу Трейдингу». Так гасили заборгованість різниці в тарифах, яка виникла з 2012 року. Зараз діє тариф, який був до 24 лютого 2022 року, тобто ми працюємо за економічно необґрунтованими цінами. Нині коштом виключно місцевих громад та обласного бюджету ми й виживаємо. Якби держава і споживачі виконували свої обов’язки, то ми не зверталися б до бюджетів за допомогою», – зазначив генеральний директор «Донецьктеплокомуненерго» Віталій Кощей.
Подібна ситуація і на підприємстві «Краматорськтеплоенерго». Там зазначають, що рівень оплати послуг суттєво знизився після початку повномасштабного вторгнення: якщо до 2022 року він становив 98,6 %, то нині – 35,6 %. Загальна заборгованість населення перевищила 700 мільйонів гривень.
Ще одне підприємство, яке не належить до сфери теплопостачання, але має критичне значення для громади, – «Комунальне автотранспортне підприємство 052810». Його керівник Микола Омелюх також зазначив, що з початком повномасштабного вторгнення борги суттєво зросли: населення за чотири роки заборгувало понад 117 мільйонів гривень.
«Люди виїжджають. За законом вони мають право на перерахунок послуги з вивезення твердих побутових відходів. Ми чітко працюємо відповідно до постанови Кабміну й робимо перерахунки на підставі наданих документів. Постійно просимо жителів, за можливості, вчасно оплачувати послуги», – додав Микола Омелюх.
Журналіст також питав керівників підприємств і про закон № 4825-IX. Документ передбачає припинення або перерахунок нарахувань за знищене чи пошкоджене житло. Для споживачів це знімає несправедливі платіжки, але для підприємств створює нову фінансову прогалину: послуга або інфраструктура частково утримується, а джерело оплати зникає.
«Певною мірою це ускладнить роботу. Є спеціальна структура, яка проводить технічне обстеження та визначає, чи будинок пошкоджений або зруйнований. КАТП офіційно отримує повідомлення про припинення нарахувань через руйнування житла. Але скажу так: люди все одно залишаються – або в Краматорську, наприклад у родичів, або виїжджають в інші області. Вони продовжують жити й утворювати сміття. Відходи вивозять, але оплата за це не надходить. І це масштабна проблема, і не лише для нашого підприємства. Це навантаження на всю комунальну сферу й державу загалом. Поки що це питання повністю не врегульоване», – зазначив Микола Омелюх.
Читайте також: «Війна, борги та сотні тонн сміття: як комунальники Краматорська працюють під час війни»
У підсумку комунальні підприємства опиняються в ситуації постійного фінансового тиску: витрати зростають швидше, ніж надходження, а регуляторні механізми не компенсують різницю в повному обсязі. А це призводить до того, що економічна модель втрачає визначальну роль, натомість на перший план виходить інше завдання: утримання базових послуг для громад попри війну та боргове навантаження.
Коли йдеться про борги та недосконалі законодавчі механізми, легко втратити з поля зору головне – комунальні підприємства надають послуги, критично важливі для нормального функціонування громад. Теплопостачання та вивезення побутових відходів в умовах війни це важлива складова стійкості тасанітарної безпеки громади.
Саме тому керівники комунальних підприємств говорять не лише про техніку, ремонти чи фінансові труднощі. Вони наголошують на неможливості припинити роботу в місті.
Директор «Кому
- Останні
- Популярні
Новини по днях
4 липня 2026
