Путін: «Проблеми критичного характеру не мають». Як Крим насправді живе в умовах бензинових війн та відключень світла
«Збитки є. Але всі пошкоджені об’єкти доволі швидко відновлюються, і проблеми, що виникають, критичного характеру не мають», – заявив президент РФ Володимир Путін. Це сталося під час інтерв'юВолодимир Путін дав інтерв'ю ведучому програми «Москва. Кремль. Путин» на телеканалі «Россия-1» Павлу Зарубіну. При цьому на сайті Кремля виклали обрізану версію: вона триває 19 хвилин, у той час як Зарубін на своєму каналі оприлюднив 25-хвилинний ролик. Зарубіна називають, зокрема, «особистим журналістом» або «головним літописцем» Путіна. ведучому програми «Москва. Кремль. Путин» на телеканалі «Россия-1» Павлу Зарубіну, яке вийшло пізнього вечора 28 червня.
Таким чином керівник країни-агресора вперше публічно підтвердив наявність паливної кризи в Росії та в анексованому РФ Криму, що фіксується вже понад місяць. Путін запевнив, що питання з постачанням бензину й дизельного пального на півострів вирішать оперативно, а захист енергетичних об'єктів системами ППО буде посилено.
Радіо Свобода дослідило, як насправді виглядають «некритичні проблеми» з пальним, логістикою та безпекою в окупованому Криму, та до яких наслідків вони вже призвели.
Напередодні заяв Путіна ЗСУ вдарили по чергових великих виробниках пального – Ярославському і Слов’янському НПЗ. Останній – це найбільший нафтопереробний завод на Кубані, який є ключовим постачальником палива до окупованого Криму.
За даними «Економічної правди», станом на середину червня із 37 російських НПЗ відомо про враження щонайменше 25. А з 62 інших об’єктів нафтової інфраструктури (термінали, трубопроводи, нафтобази) пошкоджені чи зруйновані 36.
Від трьох до п’яти годин в черзі, щоб переїхати Керченський міст, кілька годин на пошуки бензину у російському КраснодаріАдміністративний центр Краснодарського краю, регіону на півдні європейської частини РФ і кілька годин на дорогу додому в Крим. Такий вигляд зараз має те, що раніше було рутинною справою на 15 хвилин. В місцевих пабліках шириться відео, як на одній із краснодарських заправок місцеві чоловіки сваряться з кримчанами, які «понаїхали».
Автор ролика назвав це «бензиновими війнами» і звернувся до росіян: «Хлопці, ми приїжджаємо не тому, що хочемо створити вам якийсь дискомфорт, добу витратити на цей бензин. Проїхати 500 кілометрів, о 3-й годині ночі тягати ці каністри, проходити ці огляди. Ви думаєте, ми це робимо заради задоволення? Якщо ми не поїдемо – нам жерти буде нічого, розумієте?»
«Паливний туризм» набув масового характеру за останній місяць. Після серії ударів ЗСУ по російських НПЗ, кримських мостах і новій трасі, яку окупанти називають Р-280, або ж «Новоросія»Траса з Ростова-на-Дону в РФ окупованими територіями України вздовж узбережжя Азовського моря: на Маріуполь і далі на Мелітополь та Сімферополь. Це основний «сухопутний коридор» РФ зі своєї території до окупованого нею українського Криму.Ця траса відіграє важливу роль і в забезпеченні російських угруповань військ «Восток» і «Днепр», які відповідають за наступ у південних регіонах України., з вільного продажу на заправках окупованого півострова зник бензин і дизель.
«Після атак на Керченський містРФ називає цей міст Кримським (у 2023 та 2025 роках) Росія направляла більшу частину пального та інших вантажів автошляхом і залізницею через окуповані території вздовж узбережжя Азовського моря. Ці поставки були перервані минулого місяця, коли українські дрони уразили паливозаправники на трасі, яку Москва колись вважала безпечною, залишивши після себе десятки палаючих машин», – писав 12 червня Los Angeles Times.
Через ажіотаж окупаційна адміністрація встановила ліміт: завозити на півострів приватним чином дозволено не більш як 200 літрів пального на одну машину і в маленькій тарі. Але, попри важкий шлях та потенційну небезпекуПроїзд вантажних автомобілів Керченським мостом заборонений РФ після операції СБУ з його підриву в жовтні 2022 року – вибухівку тоді провезли всередині вантажівки. Відтоді Сили оборони України кілька разів завдавали ударів по мосту, зокрема із застосуванням підводних вибухових пристроїв. Як РФ намагається захистити міст – дивіться у фотогалереї: Дим і загородження: як РФ захищає Керченський міст від дронів, щодня сотні людей їдуть через міст. Бо пального або немає, або треба вистояти кілька годин в черзі, щоб залити лише 20 літрів – таке обмеження запровадили ще наприкінці травня.
У Севастополі можна купити 20 літрів раз на тиждень. Для цього треба зареєструватися і отримати талон з QR-кодом у російському месенджері МАХ. Але, як пишуть у місцевих чатах, талони розбирають за лічені секунди, і всім охочим не вистачає.
Дефіцит пального призвів до стрибка цін на офіційних АЗС і бурхливого розвитку нелегальної торгівлі. Якщо літр 95-го бензину на заправках в останні дні червня коштував 130-150 рублів, а дизель 133-155 рублів, перекупники пропонували удвічі дорожче.
Для порівняння – на початку цього року середня ціна АІ-95 у Криму була 77–81 рубль за літр, а дизпалива – трохи більше за 80 рублів.
«У Криму зараз – запас кількох днів, але потреби будуть забезпечені. І ми будемо нарощувати ці поставки і суходолом, і морем. Впевнений, що це завдання буде виконане», – заявив в інтерв’ю Зарубіну Путін.
Станом на 1 липня ситуація з пальним у Криму суттєво не покращилася. А на тих заправках, де з’являлися бензин і дизпаливо, ціни були вже на десятки рублів вище, ніж напередодні.
«Кампанія з використанням БпЛА скоротила рух автошляхом «Новоросія», ключовим російським маршрутом постачання до Криму, більш ніж на дві третини за останній місяць. Україна планує встановити повний контроль над цією дорогою протягом місяця, що призведе до ізоляції Криму», – заявив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді («Мадяр») в інтерв’ю Reuters, опублікованому 11 червня.
До травня-червня цього року пальне до Криму також везли морем: через Керченську поромну переправу і танкерами – з Новоросійська до великих нафтотерміналів та нафтобаз у Феодосії та Керчі. Але після масштабних ударів українських ЗСУ ці шляхи теж під питанням.
«Все, поромів тих немає. Звісно, можна сказати, що їх можна звідкись пригнати, але питання полягає не тільки в тому, щоб доставити пальне, його ж треба десь зберігати. А якраз зусиллями Сил оборони України впродовж останніх місяців резервуарні парки основних нафтобаз на території Криму практично знищені. Тому залишається тільки один варіант – мобільного завезення. Коли, що називається, з колес завантажили на АЗС і продали», – аналізує логістику пального президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар в ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
На думку експерта, істотно збільшити постачання танкерами теж не вдасться. Бо їх розвантаження – справа не швидка, а в портах Севастополя, Феодосії чи Керчі судна стануть легкою ціллю українських дронів та ракет.
За даними ТГ-каналу OSINT-аналітиків DroneBomber+, наразі окупанти знову почали використовувати для завезення пального автомобільну частину Керченського мосту. 27 червня дослідники нарахували приблизно 40 бензовозів, які їхали до Криму.
Крім ударів по паливній інфраструктурі, Сили безпілотних систем вражають і електропідстанції. Тож світло, а з ним і воду, в Криму відключають щодня. Щоправда, в різних населених пунктах на різні терміни і без чітких графіків.
Але найгірша ситуація з електроенергією – в маленьких селищах, скаржаться місцеві.
«Світла більше немає, ніж є», – розказав на умовах анонімності чоловік, який живе недалеко від Джанкоя і має невеликий онлайн-бізнес.
«Працювати неможливо. Електрики немає, домашнього інтернету теж, – каже він. – Та і з мобільним інтернетом теж погано, його глушать».
Перебої зі світлом є і в Сімферополі, розказують джерела Радіо Свобода.
Через знеструмлення почалися і проблеми з водою. У кримських пабліках люди діляться лайфхаком – як зробити умивальник з поліетиленового пакета.
Дефіциту продуктів у магазинах та на ринках немає, пишуть кримчани. Але про всяк випадок багато хто робить запас консервів і круп. Через ускладнення логістики і ситуації з пальним ціни вже пішли вгору.
«У деяких магазинах немає цукру. Просимо привозити його з материка. Деякі продукти дорожчають. У магазині «Доброцен» раніше молоко купували за 71 рубль, а стало по 91 рублю», – цитує слова жительки Керчі краснодарський сайт «Город».
Натомість місцеві овочі навіть подешевшали, запевняють російські «Аргументы и факты»: «Помідори були по 200 рублів, тепер вже є і за 150. Картопля подешевшала зі 100 рублів до 60, перець – з 200 до 170. Овочевий сезон почався, ну і те, що туристів стало менше, теж впливає», – цитує видання власника ятки Артура з маленького селища під Сімферополем.
У місцевих пабліках окупованого Росією українського Криму кипить віртуальна дискусія: одні люди пишуть, що пляжі напівпорожні і туристів мало, інші запевняють – це фейки, а насправді все гаразд.
Наприкінці квітня призначений Кремлем міністр курортів і туризму окупованого Криму Сергій Ганзій говорив про збільшення бронювань на літні місяці на 17%, порівняно з минулим роком. А Асоціація туроператорів Росії очікувала приріст туристів до 40%.
«Влітку до Криму будуть курсувати 20 поїздів, що охоплюють 48 регіонів Росії», – писали провладні «Аргументы и факты».
У травні-червні, після серії ударів ЗСУ, ці плани зазнали краху. 22 червня очільник російської адміністрації окупованого Криму Сергій Аксьонов своїм указом скасував оздоровчий сезон у дитячих таборах.
Втім, його помічниця Ольга Курлаєва запевняла: «В’їзд до Криму абсолютно вільний, виїзд теж, жодних заборон, обмежень або тим більше евакуацій немає. Республіка просто бере тимчасову паузу на літо саме по лінії таборів. Родинний відпочинок з дітьми – без змін».
А вже 25 червня у її телеграм-каналі з’явилося оголошення, що кількість поїздів до Криму і назад скорочується до семи на день. Ще через п'ять днів призначили додаткові рейси «Керч – Москва», щоб вивозити людей з Криму.
Про зрив сезону відкрито заявляють російські туроператори. Компанія «ТурЕтно» повідомляла наприкінці червня: на липень-серпень анулюють близько 50% заброньованих заїздів. Завантаження
- Останні
- Популярні
Новини по днях
3 липня 2026
