Має право звільнитися, але продовжує службу: історія багатодітного захисника зі Старовижівщини

22.06.2026, 11:33 vyzhivka.rayon.in.ua

41-річний Віталій із Старовижівської громади Ковельського району на псевдо «Небезпечний» добровольцем пішов на війну у травні 2022 року.

Відтоді протягом чотирьох ротацій у лавах прикордонної комендатури швидкого реагування Волинського прикордонного загону давав відсіч ворогу та нищив окупантів на Донеччині й Харківщині. Про захисника написали на сторінці Західного регіонального управління Держприкордонслужби України-Західний кордон.

Чоловік пригадує, як після початку повномасштабного вторгнення кілька разів намагався мобілізуватися, однак на той час у ТЦК та СП йому відмовляли, адже там були величезні черги з добровольців. Однак після багатьох спроб Віталій усе ж потрапив на військову службу до Державної прикордонної служби України.

Маючи за плечами військову кафедру, офіцер служив у 7-му прикордонному Карпатському, згодом у 105-му Чернігівському прикордонному загоні, після чого вирушив на Схід вже у складі бойового підрозділу Волинського загону.

Нині прикордонник виховує трьох дітей – 16-річного Максима, 8-річного Іллю та півторарічну Анну. За словами багатодітного батька, вони з дружиною Тетяною завжди мріяли про донечку, і щастя усміхнулося їм уже під час війни. Водночас з’явилася підстава для звільнення зі служби, але Віталій її навіть не розглядав.

Коли прикордонник вдома, то встигає не лише натішитися спілкуванням з дружиною та дітьми, але й знаходить час для спільного захоплення зі старшим сином. В обох хобі – кросові мотоцикли. Віталій з Максимом разом подорожують на них поліським краєм.

Попри наявність трьох дітей та серйозного поранення, яке воїн отримав внаслідок влучання ворожого FPV-дрона під час другої ротації поблизу Бахмута у 2024 році, «Небезпечний» не збирається залишати службу.

Чоловіка мотивує й система ротацій у Держприкордонслужбі. Навіть після восьми-дев’яти місяців на фронті прикордонники мають кілька місяців служби на кордоні неподалік рідної домівки. У цей час можна бачитися з дружиною та дітьми, спостерігати, як ростуть сини й донька, та виховувати їх не лише через телефонні розмови, а й власним прикладом. Саме це додає воїнові сил і наснаги продовжувати боротьбу за нашу Перемогу.

Читати повністю…