«Вкрай невигідна угода» Трампа з Іраном: Ізраїль і США програли від цієї авантюри
Офіційна публікація Вашингтоном пізно ввечері 17 червня за київським часом проєкту так званої іранської «угоди» Трампа, яка незабаром була підписана в дистанційному режимі, особливого ажіотажу не викликала. Завдяки «зливам» з обох сторін, на момент офіційної текст був не просто широко відомий, а й всебічно проаналізований.
Результат аналізу коротко можна сформулювати так: це глибоко ущербна і невигідна для Ізраїлю та Штатів угода, яка підводить до питання про те, навіщо тоді взагалі було затівати авантюру у вигляді війни, внаслідок якої Іран хоч і зазнав значних збитків, але іранський режим навіть посилив свої позиції у низці важливих питань, тобто про перемогу Трампа і Нетаньяху говорити не можна від слова зовсім. Щобільше, підписаний документ взагалі не можна вважати «угодою», оскільки реально він є протоколом намірів, який містить розмиті формулювання, що нікого ні до чого не зобов’язують, а конкретне вирішення питань відносить на майбутнє, причому обговорення може зайняти ще дуже тривалий проміжок часу, і не факт, що навіть з часом вдасться домовитися, а не відновиться війна.
Поспіх Трампа з підписанням зрозуміти можна. Затівши абсолютно безглузду війну, він сам себе загнав у глухий кут, час тисне, знаменитий американський «галон бензину» різко злетів у ціні, електорат дедалі більше незадоволений, а осінні вибори до Конгресу на носі. Тому Трампу треба терміново показати, «як він усіх переміг», а реально розблокувати Ормузьку протоку, щоб опустити ціни на нафту.
Іранці це чудово розуміють, і вирішили підіграти Трампу, щоб потягнути час у своїх інтересах.
Отже, увечері 17 червня телеканал СNN офіційно оприлюднив проєкт меморандуму з Іраном, який публікує СNN.
Документ містить такі 14 пунктів.
Пізніше Штати та Іран у дистанційному режимі підписали угоду про припинення війни, про що також повідомив CNN.
Президент США Дональд Трамп поставив підпис під угодою у Франції, де він перебував у той момент на саміті G7.
Після цього фотографію документа відправили до Ірану, де його зі свого боку затвердив президент країни Масуд Пезешкіан.
До цього передбачалося, що угода буде укладена на зустрічі американської та іранської делегацій у Женеві 19 червня.
Однак, як повідомили в МЗС Ірану, офіційної церемонії не буде.
За даними джерел Axios, укладення угоди було прискорено з метою якомога швидшого відкриття Ормузької протоки.
При цьому сама зустріч представників Вашингтона та Тегерана у Швейцарії не скасовувалася. Очікується, че віцепрезидент США Джей Ді Венс і спікер парламенту Ірану Мохаммад-Багер Галібаф обговорять початок переговорів щодо іранської ядерної програми під час особистої зустрічі.
Після підписання документа Трамп зазначив, що якщо протягом 60 днів не буде досягнуто остаточної угоди з Іраном, американські війська відновлять бомбардування країни. Глава Білого дому також підкреслив, що він може відмовитися виконувати умови меморандуму, якщо йому «не сподобається» його реалізація.
Трамп не домогся від Ірану гарантій знищення урану для ядерних бомб, повідомляє CNN.
Заявленою метою війни проти Ірану, яка неодноразово озвучувалася Дональдом Трампом, було позбавлення його можливості виробляти ядерну зброю. Однак у меморандумі про взаєморозуміння, який узгодили США та Іран, не прописані будь-які зобов’язання, які Тегеран готовий взяти на себе щодо своїх запасів високозбагаченого урану.
В угоді лише йдеться: «Іран знову заявляє, що ніколи не вироблятиме ядерну зброю».
Це зобов’язання він узяв на себе в межах ядерної угоди 2015 року з адміністрацією Барака Обами і відтоді завжди офіційно повторював.
«Не варто надавати надто великого значення формулюванням» меморандуму, сказав агентству американський чиновник, охарактеризувавши його як «політичний документ».
За словами представників президентської адміністрації, текст справді надзвичайно розпливчастий, і конкретики щодо ядерних зобов’язань Ірану в ньому немає. Але, за їхнім твердженням, він призначений переважно для створення сприятливих умов на майбутніх предметних переговорах в очному форматі, а також для того, щоб керівники Ірану могли «продати» його внутрішній аудиторії. Меморандум нібито не відображає важливих зобов’язань, які Тегеран узяв на себе перед США в межах неформальних переговорів, кажуть джерела CNN.
Трамп та інші офіційні особи наполягали, що США контролюватимуть знищення запасів збагаченого урану. Але в меморандумі лише йдеться: їхня доля та інші «питання, пов’язані з ядерною діяльністю, включаючи ядерні потреби Ірану, будуть належним чином врегульовані в остаточній угоді».
А до того часу Іран і США «погоджуються, що зберігатимуть статус-кво». У тому числі «Іран зберігатиме статус-кво щодо своєї ядерної програми».
Укладену Обамою угоду, яка передбачала зовнішній контроль за ядерною програмою Ірану та обмеження для неї, Трамп називав «шляхом до ядерної зброї». Свою домовленість він охарактеризував як «стіну проти ядерної зброї».
Коментуючи заяву Трампа в соцмережах про те, че його угода з Іраном є «повною протилежністю» угоді Обами, Мортон Кляйн, президент ультраправої та протрампівської Сіоністської організації Америки, заявив: «Хоча ми сподіваємося, що це так, як це буде досягнуто? Наразі, схоже, немає домовленості про те, чи будуть ліквідовані ядерні запаси Ірану та виведені з експлуатації його ядерні об’єкти і як це робитиметься».
Схоже, Трамп шукає більш масштабне та довгострокове рішення порівняно з домовленістю Обами, міркує Йон Трісі, видавець інвестиційного бюлетеня Fuller Treacy Money.
Але на його реалізацію може піти багато часу, навряд чи це вдасться зробити за 60 днів, вважає він: «У Ірану в реальності немає жодних стимулів швидко погоджуватися на що-небудь. Зараз він перебуває в становищі, яке дозволяє йому експортувати стільки нафти і отримувати стільки прибутку, скільки йому заманеться».
Ще до підписання голова ЦРУ засумнівався в готовності Ірану піти на поступки щодо ядерної програми, про що повідомляв Axios.
Директор ЦРУ Джон Реткліфф повідомив президенту США Дональду Трампу та представникам його адміністрації про сумніви щодо готовності Ірану піти на поступки по ядерній програмі в межах мирної угоди, розповіли Axios три обізнані джерела.
За їхніми словами, підставою для цього стали розвідувальні дані. Вони, зокрема, показують, що між собою іранські чиновники говорять одне щодо угоди, а посередникам і США — інше.
Представлені Реткліффом відомості переконали в нещирості Тегерана главу Держдепу Марко Рубіо та міністра оборони Піта Хегсета. Водночас спецпосланник президента Стів Віткофф і зять Трампа Джаред Кушнер все одно виступили за підписання меморандуму про взаєморозуміння з Іраном.
У Білому домі Axios заявили, че Трамп «вислуховує всі думки з кожного питання, але всі розуміють, що остаточне рішення приймає він сам».
Іран отримає величезні фінансові вигоди від угоди зі США і відновить експорт нафти одразу після її підписання, ще до підписання в тому чи іншому вигляді повідомили одночасно The Wall Street Journal, Bloomberg, Reuters, Financial Times, National Review.
Після підписання угоди між США та Іраном Вашингтон дозволить йому негайно розпочати експорт нафти та нафтопродуктів, запропонувавши Тегерану фінансовий стимул для якнайшвидшого врегулювання конфлікту, пише The Wall Street Journal.
Скасування обмежень пошириться на всі супутні послуги, включаючи банківські, страхові, транспортні зазначає Bloomberg.
Від важеля тиску у вигляді блокування нафтового експорту адміністрації Трампа, ймовірно, довелося відмовитися, щоб забезпечити відкриття Ормузької протоки, сказав WSJ фахівець з Ірану Фарзін Надімі з аналітичного центру «Вашингтонський інститут»: «Білий дім вважає подібні «плюшки» необхідною умовою для того, щоб змусити Іран піти на поступки, в іншому разі було б дуже складно переконати його продовжити переговори».
Меморандум також передбачає розробку Сполученими Штатами разом із регіональними партнерами та за погодженням з Іраном «комплексного плану з [його] відновлення та економічного розвитку… забезпечивши при цьому фінансування в розмірі не менше $300 млрд».
Це буде фонд для приватних інвестицій, а не програма відновлення чи виплати репарацій, у ньому не буде державних коштів чи грантів, повідомив Reuters чоловік, який займається цим питанням.
За його словами, компанії зі США, країн Перської затоки, Азії, Південної Америки та Африки вже погодилися виділити у фонд понад $150 млрд.
У меморандумі міститься розпливчасте формулювання щодо розблокування активів Ірану: США зобов’язуються забезпечити «розморожування та повний доступ» до цих коштів, але конкретних термінів та умов не вказано.
Інформація про заблоковані за кордоном іранські кошти сильно відрізняється. Одразу після ісламської революції 1979 року США заморозили $12 млрд. Зараз оцінки коливаються від $24 млрд до $100 млрд, якщо враховувати гроші, які покупці продукції Ірану (від Китаю, що отримує його нафту, до Іраку, який купує електрику) не перераховують йому через санкції США.
Американський чиновник відмовився обговорювати деталі в розмові з Bloomberg, але зазначив, че Іран зможе скористатися перевагами угоди лише в тому разі, якщо виконає свої зобов’язання.
До них належать відмова від створення ядерної зброї, знешкодження вже збагаченого урану та забезпечення вільного судноплавства в протоці.
Навіть прихильники Трампа у Вашингтоні критикують адміністрацію за те, що вона готується надати Ірану надто великі фінансові вигоди, не отримавши достатньої компенсації.
Колишній посол США в ООН Ніккі Гейлі написала в Х з приводу негайного дозволу на відновлення експорту нафти: «Якщо це правда, то Іран виграв. Не повинно бути жодного послаблення санкцій з першого дня».
Текст меморандуму схожий на швейцарський сир через безліч прогалин, які необхідно заповнити, сказав Financial Times Браян Катуліс, старший науковий співробітник вашингтонського Інституту Близького Сходу.
Найскладніші питання, включаючи ядерну програму, сторони мають обговорити в найближчі 60 днів.
«По суті, ця домовленість відновлює статус-кво, плюс Ірану авансом виплачується свого роду компенсація лише за те, щоб
- Останні
- Популярні
Новини по днях
19 червня 2026
