Головний європейський ШІ виявився нездатним розпізнати російську пропаганду
Флагманський Mistral поступився навіть китайським моделямФранцузький стартап Mistral, який у Європі часто називають головною надією континенту в перегонах штучного інтелекту зі США та Китаєм, опинився в центрі неприємного дослідження, яке виявило, що його моделі значно гірше за конкурентів розпізнають російську дезінформацію та пропаганду.Джерело. Про це пише Financial Times.Згідно з дослідженням, яке провів Institute of the Estonian Language, найслабшими у боротьбі з пропагандистськими наративами виявилися саме моделі з відкритим кодом - і серед них особливо вирізнився французький Mistral.Дослідники протестували 60 генеративних моделей штучного інтелекту англійською, російською та естонською мовами. Серед перевірених тверджень були класичні кремлівські наративи про те, що:НАТО нібито порушило обіцянку не розширюватися на схід;росіяни, українці та білоруси - «один народ»;росія «рятує українських дітей»;СРСР був виключно миролюбною державою та жертвою історичних обставин.Моделі мали визначити, наскільки ці твердження достовірні та чи містять вони ознаки маніпуляції.Результат виявився неприємним для європейського флагмана – найкраща модель Mistral посіла лише 47-ме місце із 60 учасників тестування. Усі чотири протестовані версії компанії показали менш ніж 40% ефективності у виявленні пропагандистських джерел.При цьому закриті комерційні системи продемонстрували значно кращі результати. Серед лідерів опинилися ChatGPT від OpenAI, Anthropic Claude, Grok від xAI, а також низка китайських моделей нового покоління.Директор естонського інституту Арві Таваст визнав, що результати здивували навіть самих дослідників.«Ми очікували, що Mistral покаже кращі результати, але цього не сталося. Він поступився навіть китайським моделям», - зазначив він.За словами Таваста, парадокс полягає в тому, що відкриті моделі традиційно вважаються більш прозорими та безпечними для користувачів, однак саме вони виявилися найбільш вразливими до інформаційних маніпуляцій.Проблема в тому, що сьогодні генеративний ШІ часто використовується як джерело інформації замість пошуковиків. Якщо модель не здатна розпізнавати дезінформацію, вона може несвідомо поширювати фейки серед мільйонів користувачів.Особливо це стосується тем війни, міжнародної політики та історії, де російська пропаганда роками інвестувала ресурси у створення альтернативних версій подій.Французька компанія Mistral AI була заснована у 2023 році колишніми фахівцями Google та Meta.Стартап швидко став символом європейських амбіцій у сфері штучного інтелекту. У 2025 році компанія залучила близько 1,3 млрд євро інвестицій, зокрема від ASML - одного з найважливіших виробників обладнання для мікрочипів у світі.На відміну від ChatGPT чи Claude, більшість моделей Mistral мають відкритий код. Це дозволяє компаніям запускати їх на власних серверах без передачі даних стороннім платформам.Саме тому Mistral активно просувається як європейська альтернатива американському ШІ.У Mistral у відповідь на розслідування заявили, що «дуже серйозно ставляться до боротьби з дезінформацією» та постійно вдосконалюють інструменти її виявлення.У компанії також наголосили, що естонські дослідники перевіряли базові відкриті версії моделей, тоді як корпоративні клієнти використовують додаткові системи фільтрації та захисту контенту.Бекграунд. Як повідомлялося, страховик UNIVERSALNA зупинив автоматизацію медичного колцентру, бо ШІ не впорався з українським суржиком.Tue, 16 Jun 2026 14:05:00 +030020306537Новиниhttps://mind.ua/news/20306537-golovnij-evropejskij-shi-viyavivsya-nezdatnim-rozpiznati-rosijsku-propaganduhttps://mind.ua/news/20306537-golovnij-evropejskij-shi-viyavivsya-nezdatnim-rozpiznati-rosijsku-propagandu#comment_header_layerНовини на mind.uaШтучний інтелект,інформаційна війна,росіяУкраїнські банки як рушії економічної освіти (Pekлama)Кейс банку «Південний» та Економічного факультету КНУ імені Тараса ШевченкаНещодавно в журналі Forbes було опубліковано рейтинг «50 найкращих факультетів України», перше місце в якому посів економічний факультет КНУ імені Тараса Шевченка. Найвищу кількість балів під час голосування за факультет виставили роботодавці.Попри таку задоволеність бізнесу, економічний факультет постійно потребує значної допомоги від підприємців. Йдеться не тільки про фінансову участь. В часи, коли до освітньої галузі висуваються нові вимоги, кадровий голод впливає на ведення бізнесу, а уряд зайнятий обороною країни, впоратися з усіма викликами здатна лише триєдина структура бізнесу, освіти та держави. На це в колонці для Mind вказує Анжела Ігнатюк, декан економічного факультету КНУ, докторка економічних наук, професорка кафедри економічної теорії, макро- і мікроекономіки.Як живе вища економічна освітаПочну з констатації банальної, але дуже важливої думки: живемо в складний час.Трансформація, що притаманна кожному поколінню, для нинішнього – навіть надмірна. Не лише людям, але й навчальним закладам в часи змін доводиться пристосовуватись «на льоту» – починаючи від організації навчального процесу за часів COVID-19 до підлаштування аудиторних активностей під обстріли.Це складні процеси, що відбуваються в Україні. Виїзд великої кількості молоді за кордон через війну не лише підвищив конкуренцію між університетами, а й сформував нові вимоги до навчання тих, хто залишився. Ми маємо не лише виховати свідому молодь, яка лишилась в країні, а й вчити її майбутній відбудові України.Трансформаційні процеси поглиблюють зміни на технічному і технологічному рівнях. Світ розвивається настільки швидко, що освітнім інституціям постійно потрібно встигати за цією динамікою та вносити зміни у підготовку спеціалістів.На додаток до наведеного, економічній освіті критично не вистачає молодих викладачів. На жаль і на щастя, ми так навчаємо своїх студентів, що вони в більшості знаходять роботу в приватному секторі і не затримуються на кафедрах. Думаю, зрозуміло, що окрім викликів та можливостей, бізнес пропонує їм такі зарплати, які освітня галузь запропонувати не здатна.Запити бізнесуБізнес завжди каже, що університети – це надто академічне освітнє середовище. Мовляв, після випуску з ВНЗ студентів доводиться перенавчати, знайомити з практичною діяльністю. Але ж сучасна освітня система не лише дозволяє, а й заохочує бізнес долучатися.По-перше, сучасні навчальні програми є доволі гнучкими та такими, що дозволяють співпрацю з бізнесом. Така взаємодія має носити системний характер, але частіше маємо поодинокі, хоча й успішні приклади. Зокрема, це двічі на рік Дні кар’єри, коли до нас приходять роботодавці і шукають собі працівників. Наших студентів запрошують повсюди, бо у часи кадрового голоду спеціалісти необхідні. Ще одним прикладом несистемної, але надзвичайно цікавої співпраці є гостьові лекції. В нашому випадку цим займаються Центр Дія.Бізнес у КНУ, що знаходиться на факультеті, та компанії-партнери.- Студентів Економічного факультету КНУ запрошують повсюди, бо такі спеціалісти затребувані – як у часи кадрового голоду, так і в більш сталих умовах. Такий попит, з одного боку, свідчить про те, що наш здобувачі вищої освіти мають достатній рівень підготовки. З іншого боку, тут постають деякі питання до бізнесу – чи готовий він долучатись до навчання молодих спеціалістів.Насправді, наше спільне завдання має полягати в тому, щоб бізнес брав участь у підготовці працівників, яких він хоче зростити.Анжела Ігнатюк, декан Економічного факультету КНУПо-друге, у нас діють програми дуальної освіти. Маємо таку програму з EY, в межах якої студенти паралельно навчаються в аудиторіях факультету і працюють на базі компанії, отримуючи частину освітніх кредитів в обох місцях.По-третє, ми маємо вибірковий блок дисциплін для студентів, що дозволяє відправити студентів на один-два семестри до компанії отримувати знання та досвід у бізнесі.До того ж, в світі дуже розповсюджена практика співпраці бізнесу та університетів, в межах якої компанії замовляють різноманітні послуги в академічних центрах. Проте така практика поодинока у нас. І це не через відсутність можливостей. Компанії надають перевагу своїм науково-дослідним структурам або приватним дослідницьким бізнесам, не звертаючись до місць концентрації наукової та дослідницької експертизи.Водночас системна взаємодія потребує від бізнесу значно більшої залученості, ніж разові лекції чи коротка практика. Компаніям потрібно інвестувати час своїх експертів у роботу зі студентами, давати їм реальні завдання та супроводжувати їхній розвиток. Адже вони не просто прийшли на практику, і їхнє завдання – сісти в куточку зшивати папочки, складати справи за абеткою або ж вручну обраховувати таблички, з чим чудово може впоратися і Excel. Їх треба навчити, зацікавити, мотивувати. І лише тоді вдасться отримати «на виході» підготовленого фахівця.Університет – це академічне середовище, відкрите до співпраці з практиками, які працюють в сучасному бізнес-середовищі. При факультеті діє Рада роботодавців, і ми постійно пропонуємо учасникам Ради проаналізувати всі наші освітні програми, визначити прогалини та запропонувати рішення.Системний приклад – це навчальний курс від компанії. Це відповідальне ставлення як бізнесу загалом, так і кожного окремого студента, якого він хоче отримати як працівника.Кейс банку «Південний»На мою думку, партнерство економічного факультету з банком «Південний» – це зразковий приклад співпраці освіти з роботодавцем, адже допомога з вихованням фахівців є квінтесенцією соціальної відповідальності бізнесу.Коли до нас прийшли представники банку, запропонувавши співпрацю, ми доволі швидко погодились. Звичайно, попередньо оцінивши репутацію фінансової установи, їхню активність та динаміку розвитку. Нам, як факультету, дуже імпонують люди, які постійно перебувають в русі, бо ми самі такі.Наше партнерство почалося з ремонту та облаштування кількох приміщень в корпусі факультету, які перетворилися на Academic Hub Pivdenny. Спочатку там проводилися періодичні лекції, які згодом стали системою, що є частиною довгострокового планування: зустрічі зі спеціалістами банку та запрошеними с
- Останні
- Популярні
Новини по днях
16 червня 2026
