Навіть мільйон гривень не переконує йти до війська: чого найбільше бояться українці
Грошова винагорода в мільйон гривень не здатна розв’язати проблему мобілізації в Україні, оскільки головним стримувальним чинником залишається страх перед невизначеним терміном військової служби. Військовий рекрутер і ветеран пояснили, чому українці вагаються вступати до війська та які зміни могли б вплинути на їхнє рішення.
Про це пише Еспресо.
Рекрутер 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Василь Дзеса зазначив, що українці продовжують цікавитися військовою службою через рекрутингові центри. Однак кількість охочих поповнити військо зростає повільніше, ніж кількість підрозділів, які шукають нових бійців.
На рішення потенційних добровольців впливають не лише патріотичні переконання чи розмір грошового забезпечення. Важливу роль відіграють особистий досвід, історії загибелі близьких та побоювання щодо майбутнього.
За словами Дзеси, значна частина страхів виникає через брак зрозумілої інформації про службу. Люди часто не знають, як відбувається підготовка військових, скільки вона триває та за яким принципом новобранців розподіляють між посадами.
Окреме занепокоєння викликає можливість потрапити на передову одразу після мобілізації. Рекрутер переконаний, що держава повинна докладніше пояснювати порядок підготовки, роботу навчальних центрів та особливості різних військових спеціальностей.
Він також наголосив на необхідності спілкування з родинами потенційних військовослужбовців. Підтримка близьких може суттєво впливати на рішення людини щодо вступу до війська.
Ветеран російсько-української війни та журналіст Віктор Біщук вважає, що фінансові стимули не усувають головної проблеми мобілізації. Зокрема, йдеться про програму виплат мільйона гривень молодим людям віком від 18 до 24 років.
За його словами, навіть така сума не переконує людину, якщо вона не розуміє, коли зможе повернутися до цивільного життя.
«Мільйон — це круто, але коли ти потрапиш сюди і вийдеш через 10 років, це не класно, і це страх номер один», — зазначив Біщук.
Ветеран наголосив, що військовослужбовці повинні отримувати гідне грошове забезпечення. Водночас не менш важливими він вважає чітко визначені строки служби та зрозумілі умови звільнення після їх завершення.
Особливо гостро це питання стоїть для військових, які захищають Україну з перших років повномасштабного вторгнення. На думку Біщука, держава повинна запропонувати їм конкретні правила та гарантії.
Окремо ветеран закликав політичне керівництво відкрито говорити про проблеми мобілізації. Він переконаний, що суспільству необхідно не лише пояснювати причини труднощів, а й демонструвати конкретні рішення.
Біщук також вважає, що повернення до масштабів добровільного поповнення війська, які спостерігалися у 2022 році, очікувати не варто. Тому, за його словами, влада має змінювати підходи до комплектування армії.
Серед необхідних кроків ветеран назвав удосконалення військового обліку, запровадження справедливіших правил мобілізації та усунення можливостей для вибіркового ухилення від військового обов’язку.
Він застеріг, що без таких змін основне навантаження й надалі припадатиме на громадян, які офіційно працюють та перебувають на обліку.
Василь Дзеса зі свого боку наголосив, що рекрутинг дозволяє людині самостійно обрати підрозділ, напрям служби та майбутнього командира. Крім того, кандидати можуть шукати військові посади відповідно до своїх цивільних навичок.
Водночас окремі бригади не мають достатніх можливостей для проведення масштабної інформаційної кампанії. За словами рекрутера, для подолання суспільних страхів необхідна ширша участь держави в поясненні умов військової служби.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
22 листопада 2026