У мозку людини знайшли прихований механізм мовлення: відкриття змінює 150-річну теорію
Американські вчені виявили ділянку мозку, яка формує слова ще до того, як людина починає їх вимовляти. Відкриття ставить під сумнів уявлення про роботу мовленнєвих центрів, що існували понад 150 років, і може допомогти повернути здатність спілкуватися людям, які втратили мовлення.
Про це пише Interesting Engineering.
Дослідники Каліфорнійського університету в Сан-Франциско (UCSF) встановили, що ділянка мозку, яку традиційно пов’язували переважно з розумінням мовлення, також бере безпосередню участь у формуванні слів.
Наукова команда під керівництвом Едварда Чанга виявила особливу активність нейронів у зоні Верніке. Результати дослідження опублікували 19 листопада в науковому журналі Science.
З’ясувалося, що невелика ділянка мозку, відома як ліва задня верхня скронева звивина (lpSTG), починає працювати приблизно за чверть секунди до того, як людина вимовляє слово.
У цей момент нейрони формують своєрідний попередній план майбутнього слова. Вони кодують його характеристики, зокрема довжину, кількість складів і частоту використання в мові.
Після цього інформацію отримують інші ділянки мозку, які відповідають за рухи органів мовлення. Вони перетворюють попередній план на послідовність рухів, необхідних для вимовляння слова.
Це відкриття змушує переглянути класичні уявлення про мовленнєві центри мозку, які сформувалися ще в XIX столітті.
У 1870-х роках німецький невролог Карл Верніке досліджував пацієнтів із пошкодженнями задньої частини скроневої частки мозку. Він помітив, що такі люди мали труднощі не лише з розумінням чужого мовлення, а й із самостійним вимовлянням слів.
Верніке припустив, що ця зона містить своєрідні слухові образи слів, які допомагають перетворювати мовленнєві наміри на конкретні рухи.
Однак згодом через розташування цієї ділянки поблизу слухової кори її почали вважати насамперед центром розуміння мовлення. Формування слів традиційно пов’язували з іншими структурами мозку.
Нове дослідження показало, що ці процеси пов’язані значно тісніше. Нейрони, які беруть участь у сприйнятті почутого мовлення, розташовані поруч із клітинами, що формують плани майбутніх слів, а іноді їхні функціональні ділянки навіть перетинаються.
На думку вчених, така організація мозку може пояснювати, як людина навчається перетворювати почуті слова на власне мовлення.
Особливе значення відкриття має для розроблення технологій, здатних допомогти людям із тяжкими порушеннями мовлення.
Сучасні нейрокомп’ютерні інтерфейси переважно зчитують сигнали з рухових зон мозку, які керують голосовим апаратом. Проте в деяких пацієнтів після травм або захворювань ці ділянки можуть бути пошкоджені.
Виявлена зона lpSTG працює на більш ранньому етапі формування мовлення. Тому вона потенційно може стати альтернативним джерелом сигналів для систем, які розпізнають слова, що людина збирається вимовити.
Для перевірки цієї можливості дослідники провели експеримент за участю чоловіка з тяжким паралічем, який уже не міг говорити.
Науковцям вдалося використати активність виявленої ділянки мозку для розшифрування слів, які учасник хотів сказати, а також мовлення, яке він чув.
Отримані результати відкривають можливості для створення нейроінтерфейсів, які забезпечуватимуть не лише відтворення слів, а й двостороннє спілкування.
Крім того, відкриття може змінити підходи до нейрохірургічних операцій. Точніше визначення ділянок мозку, які беруть участь у формуванні мовлення, допоможе хірургам зменшувати ризик пошкодження важливих мовленнєвих центрів.
Дослідники вважають, що використання сигналів лівої задньої верхньої скроневої звивини в майбутніх нейрокомп’ютерних інтерфейсах може допомогти людям із порушеннями мовлення повноцінніше брати участь у розмовах.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
21 листопада 2026