Незламний аграрний. 550 млрд грн на врожай, а грошей немає: чи подолає агробізнес дефіцит оборотного капіталу в умовах експортної кризи
Українські аграрії зіткнулися з нестачею оборотних коштів на тлі нової експортної кризи. Через морську блокаду альтернативна логістика не може компенсувати колишні обсяги перевезень. Лише у жовтні експорт зернових та зернобобових становив близько 1,26 млн тонн – майже вдвічі менше, ніж роком раніше.
Для виробників це означає не лише втрату темпів продажу, а й затримку надходження грошей від зібраного врожаю. При цьому господарствам потрібно розраховуватись за раніше залучені кредити, платити оренду, закуповувати насіння, добрива, паливо та засоби захисту рослин під посівну. Потреба агросектору в оборотному фінансуванні лише на осінній сезон 2026 становить близько 200 млрд грн.
У цих умовах державні програми стають одним із ключових інструментів підтримки сільгоспвиробників. Однак доступ до фінансування, як і раніше, залежить від банків: саме вони ухвалюють остаточне рішення про надання коштів, оцінюючи платоспроможність позичальників, їхнє боргове навантаження, наявність ліквідної застави та перспективи реалізації врожаю. Особливо складно підприємствам, у яких значна частина коштів зав'язана у нереалізованій продукції, а надходження експортної виручки затягується.
Mind у межах проєкту «Незламний аграрний» розбирався, наскільки держава допомагає аграріям закрити дефіцит оборотного капіталу і чи вистачить у фермерів ресурсів для підготовки до посівної кампанії під врожай 2027 року.
Проблема аграріїв полягає не лише у скороченні експортних можливостей, а й у уповільненні обігу грошей. Після фактичної зупинки роботи портів Великої Одеси сухопутні маршрути не дають змоги вивозити врожай колишніми темпами. За даними Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), у серпні–жовтні 2026 року експорт основних видів сільгосппродукції склав 6,5 млн тонн – на 41% менше, ніж за аналогічний період 2025 року.
За оцінками Національного банку (НБУ), через скорочення агроекспорту втрати зовнішньоторговельного балансу за весь 2026 рік сягнуть $4,6 млрд. А за даними Мінагрополітики, загальні збитки для АПК у зв'язку з обмеженням морського експорту можуть досягти $7,5 млрд за маркетинговий рік (з 1 липня 2026-го по 30 червня 2027-го).
Вплив російських атак на торговельний баланс України, млрд $
Оскільки кошти заморожені в товарних запасах, аграрії фактично позбавляються доступу до оборотного капіталу, необхідного для фінансування поточних виробничих витрат та підготовки до наступного сезону.
Додатковий тиск створюють нижчі закупівельні ціни та дорога логістика. За оцінками моніторингової системи FEWS NET, у жовтні українська пшениця на рівні господарств продавалася приблизно по 5,5–6 тис. грн за тонну проти 8–8,5 тис. грн роком раніше. Це означає, що навіть реалізувавши зерно, виробник отримує менше коштів: закупівельні ціни знизилися, а доставка через західний кордон тепер обходиться у 3–4 рази дорожче – приблизно $100 за тонну проти $25–30 при експорті через порти Великої Одеси (дані «Укрзалізниці»).
При цьому виробничий цикл не може зупинятись. Господарствам потрібно погашати кредити, залучені для весняної посівної, оплачувати оренду землі, збирання врожаю, закуповувати пальне, сировину та інші витратні матеріали.
Навіть господарства з урожаєм та земельним банком можуть зіткнутися з нестачею вільних грошей: продукція є, але перетворити її на виручку швидко та на прийнятних умовах вкрай складно. Як повідомив в інтерв'ю Mind, міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, «оцінка ризику скорочення посівних площ на 5–7 млн га – це був і залишається той песимістичний сценарій, який може реалізуватися в разі тривалого блокування морського експорту та подальшого дефіциту ліквідності в аграріїв. Адже, якщо фермер не може реалізувати вирощене зерно за адекватною ціною, у нього просто не буде обігових коштів на насіння, добрива, паливо та засіб захисту рослин для нового сезону».
Щоб полегшити аграріям доступ до оборотного фінансування, держава задіяла три основні інструменти: Кабінет Міністрів здешевив кредити за програмою «5-7-9%» та розширив можливості отримання позик під державні гарантії, а Нацбанк пом'якшив вимоги до врахування сільськогосподарської продукції у якості застави.
Пільгове кредитування. Ще на початку серпня уряд переглянув умови програми «Доступні кредити 5-7-9%». Раніше на оборотний капітал можна було спрямовувати не більше 20% від суми позики, тепер це обмеження для аграріїв знято. Таким чином, господарства отримали можливість використати весь кредит на поточні виробничі потреби – закупівлю насіння, добрив, палива та засобів захисту рослин, оплату оренди землі, проведення посівної та збиральної кампаній.
Одночасно ставку за кредитами на фінансування оборотного капіталу було знижено з 15% до 10% річних. Максимальна сума такої позики може сягати 90 млн грн. Різницю між пільговою та ринковою ставками компенсує держава. Загалом Кабмін має намір виділити сільгоспвиробникам до 80 млрд. грн.
Фінансування оборотного капіталу аграріїв за програмою «5-7-9%»
Джерело: Кабмін
Наприклад, якщо господарство отримує кредит на 10 млн грн, раніше на оборотні потреби воно могло спрямувати максимум 2 млн грн, тоді як зараз має право використовувати весь обсяг позики. При цьому зниження ставки з 15% до 10% скорочує річні процентні витрати з 1,5 млн до 1 млн грн. Тобто позичальник за умови користування кредитними коштами протягом року сплатить на 500 тис. грн менше відсотків.
Державні гарантії. Портфельні державні гарантії дають змогу отримати кредит підприємствам, яким не вистачає заставного забезпечення. Механізм працює в такий спосіб: банк видає позику, а держава бере на себе частину ризику її неповернення. Залежно від умов гарантії, державне покриття може досягати 80% основного боргу за окремим кредитом.
У серпні 2026 року для збільшення кредитування малого та середнього бізнесу, зокрема із сектора АПК, уряд розподілив гарантії між 19 банками на загальну суму до 20,8 млрд грн.
Крім того, уряд передбачив, що прострочення за раніше отриманими кредитами, яке виникло через затримку державних виплат за програмами підтримки, не повинно перешкоджати отриманню нових кредитів із державною гарантією. Зокрема це стосується випадків, коли через несвоєчасну компенсацію відсоткових ставок за програмою «5-7-9%» підприємство не змогло розрахуватися з банком.
У жовтні уряд додатково пом'якшив умови для сільгоспвиробників і окремих підприємств харчової переробки – молочної, борошномельної та круп'яної промисловості, виробників хліба та хлібобулочних виробів. Сьогодні при отриманні гарантії, збільшенні її обсягу або оформленні нового кредиту допускається, що за останні 120 днів підприємство може мати прострочену заборгованість загальною тривалістю до 60 календарних днів (за будь-якими кредитами, які були отримані раніше). Головна умова – на момент оформлення гарантії така заборгованість має бути повністю погашена. Послаблення діє на період воєнного стану, але не пізніше 1 вересня 2027 року.
Умови надання держгарантій сільгоспвиробникам
Джерело: Кабмін
Зміни у оцінці застави. Третій блок, який стосується підтримки агробізнесу, пов'язаний із переглядом правил обліку сільгосппродукції, яка виступає заставою за кредитами. А саме: НБУ у серпні підвищивкоефіцієнт ліквідності такої продукції з 0,4 до 0,75, і збільшив з 12 до 18 місяців максимальний термін кредитного договору, за яким товарні запаси можуть враховуватися як забезпечення.
Також банки отримали можливість оцінювати заставну продукцію, виходячи з її фактичних залишків на дату розрахунку кредитного ризику, але не вище вартості, зазначеної в договорі застави. Нові правила діють до 1 вересня 2027 року.
Інтерес аграріїв до фінансування залишається високим, особливо серед малих та середніх господарств, яким важче покривати виробничі витрати за рахунок власних коштів. Але високий попит не призвів до автоматичного прискорення темпів кредитування. Навіть навпаки – спостерігається його зниження.
«З третього кварталу 2026 року значно збільшився попит на кредитування серед агроклієнтів. При цьому програма «5-7-9%» залишається для них привабливішою за комерційні позики, оскільки державна компенсація знижує фінансове навантаження. Проте частка схвалення заявок після перегляду програми не змінилася», – каже Олександра Прохорчук, директор департаменту середніх клієнтів Райффайзен Банку.
За розрахунками аналітиків Асоціації українських банків (АУБ), які є у розпорядженні Mind, до серпневого перегляду умов «5-7-9%» середній тижневий обсяг кредитування агросектору становив близько 3,13 млрд грн, а протягом наступних семи з половиною тижнів він знизився до 2,84 млрд грн.
У рамках програми «5-7-9%» видачі скоротилися з 1,39 млрд до 970 млн грн на тиждень. При цьому кредитування за іншими програмами та комерційними продуктами, навпаки, зросло – з 1,74 млрд грн до 1,87 млрд грн на тиждень.
Кредити підприємствам АПК*
Джерело: НБУ
*Сільське, лісове та рибне господарство
**Загальний обсяг виданих кредитів на кінець зазначеного місяця
Таким чином, після зміни умов програми помітного збільшення загального обсягу кредитування не відбулося, а частина попиту змістилася у бік інших банківських продуктів. Водночас, експерти АУБ наголошують, що на динаміку впливає цілий перелік факторів: фінансовий стан агробізнесу, структура попиту та ситуація з експортною логістикою. Тому порівняння середньотижневих показників хоч і відображає загальну динаміку фінансування, але не дозволяє окремо визначити вплив кожного з цих факторів.
Державні гарантії також допомагають банкам розширювати коло позичальників, насамперед за рахунок підприємств, які мають складнощі з наданням ліквідної застави.
«Багато успішних господарств втратили активи через війну або мають зерно на складах, але не можуть його швидко монетизувати. Гарантії дозволяють нам кредитувати такі життєздатні компанії, навіть коли класичного забезпечення не вистачає», – пояснює Олександра Прохорчук.
Втім, це не означає, що банки погоджуються покривати безнадійні борги. Кредитори аналізують прогнозовану виручку, наявність контрактів на збут, боргове навантаження, ліквідність застави та с
- Останні
- Популярні
Новини по днях
18 листопада 2026