Жили в погребі та в літньому душі: у Тягинській громаді з трьох небезпечних сіл вивезли майже всіх мешканців
Під час режиму тиші, що тривав на Херсонщині з 27 жовтня по 1 листопада, у Тягинській громаді Бериславського району провели евакуацію людей із найнебезпечніших сіл у червоній зоні, куди раніше через високу небезпеку обстрілів не могли дістатися понад рік.
Скориставшись тимчасовим припиненням вогню, яке, нагадаємо, тривало у зв’язку з проведенням гуманітарної місії в Олешках, команда Тягинської СВА на чолі з начальником побувала в селах громади, розташованих у червоній зоні. Що побачили на місцях, як розміновували дороги та евакуювали місцевих жителів – про це начальник Тягинської СВА Микола Яценко розповів на своїй сторінці в соцмережі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Громада жива, працює і бореться»: як Тягинська ТГ попри обстріли розвиває проєкти підтримки населення
У перший день затишшя, 27 жовтня, команда побувала у Вірівці. За словами очільника громади, цивільних у селі вже не було – евакуювали всіх раніше. Проте було відомо про загибель цивільної особи внаслідок ворожого обстрілу – евакуацію цієї людини вчасно не могли провести через високу дронову небезпеку.
«Ми провели евакуацію рештків цивільної особи, яка загинула влітку 2026 року на території села Вірівка. Наразі рештки людини доставлено до моргу для проведення експертиз, подальшого віддання землі та офіційної фіксації чергового воєнного злочину Російської Федерації», – повідомив Микола Яценко.
Наступного дня була тяжка подорож до села Львове. Щільне замінування доріг ускладнювало рух евакуаційних автівок, а розбитий транспорт на шляху нагадував про страшні реалії війни.
«Дорога до села Львове нашої Тягинської громади – це шлях, де кожен метр дихає небезпекою. Другий день евакуації дається неймовірно важко. Шляхи густо заміновані ворогом. Це дорога на межі життя і смерті, де колеса автомобілів котяться по землі, яка зберігає трагічну пам’ять. По обидва боки – місця загибелі наших мешканців. Тут обірвалося їхнє життя. Їхні імена – це шрами на тілі нашої громади, нагадування про те, яку страшну ціну платять українці за право жити на своїй землі», – пише очільник громади.
Він повідомив, що упродовж року доїхати до Львового було неможливо через безперервні ворожі обстріли. Саме село теж сильно заміноване, вулиці заросли бур’яном – видно, що ними давно ніхто не рухався.
За словами начальника СВА, до Львового завезли гуманітарну допомогу та забрали бабусю – буквально за декілька днів до цього в її будинок прилетів російський снаряд, жінка дивом залишилася живою. Крім того, вдалося зібрати фото- та відеоматеріали пошкоджених будинків, щоб їх власники могли подавати заяви на отримання компенсацій.
Наступним було село Одрадокам’янка – найвіддаленіше село громади, розташоване, як і Львове, на березі Дніпра. Сюди їхали, не маючи жодної інформації про стан доріг та рівень замінування, місцева влада не була тут два останні роки.
«Третій день евакуаційних рейсів пройшов через один із найнебезпечніших маршрутів у повній невизначеності – інформації щодо замінованості шляхів та стану доріг не було. Як і під час виїздів до Львового, під’їзди заросли хащами, і пробивати шлях доводилося фактично наосліп», – написав Микола Яценко.
Дорога до села Одрадокам’янка, скриншот відео
Однак заїхати в село не вдалося – на дорозі ворог залишив дуже багато мін, деякі були замасковані під деревину, обмотані корою. Тож автівки довелося залишити – до села добиралися пішки.
Дорогою зустріли чоловіка, який разом зі старенькою матір’ю, що ледве йшла, вибиралися пішки – їх евакуювали й передали медикам. Вони також підказали, де саме в селі шукати тих, хто залишився.
За попередніми даними, усього в Одрадокам’янці мало бути приблизно 11 осіб. Як виявилося, у зруйнованому селі люди виживали фактично в екстремальних умовах, і якби не затишшя, яким скористалися для евакуації, вони навряд чи змогли б пережити зиму. Один чоловік жив просто в літньому душі, а ще одні син з матір’ю ховалися під землею – у погребі.
«У районі Чайків ми за голосом виявили людей, сина та матір, у глибоко замаскованому підвалі. Протягом тривалого часу вони не виходили на поверхню через постійне полювання ворожих дронів, які вщент спалили їхню хату. А жінка через хворобу ніг зовсім не могла пересуватися й потребувала термінової медичної допомоги.
Сказавши їм збиратися на евакуацію, ми рушили далі зруйнованими вулицями безпосередньо в село Одрадокам’янка, яке розташоване на самій лінії зіткнення. В одному з домоволодінь виявили місцевого дядю Толю – його хату також спалили, і він протягом тривалого часу проживав у літньому душі».
Попри ризики, з Одрадокам’янки вдалося вивезти майже всіх мешканців, повідомив очільник громади. Люди просто дивом вижили, зважаючи на те, що ворог неодноразово бив по селу, зокрема, КАБами та некерованими реактивним снарядами…
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Евакуація, гуманітарна допомога, відновлення інфраструктури: як громади Херсонщини використали режим тиші (фото)
Усі фото: фейсбук/Микола Яценко
Для багатьох херсонців поїздка до державної установи, зокрема з питань оформлення документів за пошкоджене або знищене житло, – це небезпечні дороги й ризик потрапити під обстріл. Тому юристи їздять на…
10 листопада окупаційна влада ТОТ Херсонщини повідомила про смерть Віталія Плугатарьова. Зрадник із Білозерки останнім часом працював на окупантів директором захопленого господарства «Асканійське». Про загибель колаборанта повідомив гауляйтер окупованої Херсонщини…
- Останні
- Популярні
Новини по днях
11 листопада 2026
