Школярам пропонують нового ШІ-помічника для уроків інформатики

09.11.2026, 16:21 acmc.ua

В Україні запустили ШІ-менторку для школярів, яка допомагатиме розбиратися із завданнями з інформатики та опановувати програмування. Новий інструмент інтегрували в ІТ-студії платформи Дія.Освіта, якою користуються учні 1–11 класів у понад 5 тисячах шкіл.

Про це повідомило Міністерстві цифрової трансформації України.

Новий інструмент працює на платформі ІТ-студій Дія.Освіта та інтегрований в уроки інформатики. Його головне завдання – допомагати школярам розуміти навчальний матеріал і самостійно знаходити рішення, а не виконувати завдання замість них.

Наприклад, якщо учень під час створення власної гри не може написати потрібний код, ШІ-менторка не виправлятиме помилку автоматично. Натомість вона проаналізує ситуацію, пояснить, яка команда або алгоритм потрібні, та запропонує перевірити рішення самостійно.

Такий підхід має навчити дітей не просто користуватися штучним інтелектом, а й критично оцінювати його підказки.

Працюючи з менторкою, школярі зможуть:

формулювати точні запити до штучного інтелекту;

аналізувати отримані відповіді та підказки;

розділяти складні завдання на простіші кроки;

самостійно шукати й перевіряти рішення.

За даними Міністерства цифрової трансформації, 70% українських підлітків уже користуються штучним інтелектом. Для майже половини з них він став звичним інструментом під час навчання.

У відомстві вважають, що сучасна освіта має не забороняти такі технології, а навчати дітей відповідально з ними працювати. Замість механічного виконання домашніх завдань штучний інтелект має допомагати розвивати логіку, критичне мислення та навички пошуку інформації.

Потреба в такій цифровій освіті виникає ще в молодшому віці. За дослідженням «Онлайн-безпека дітей в Україні» за 2026 рік, понад 75% українських школярів отримують перший гаджет із доступом до інтернету у віці восьми років або раніше.

Тому знайомити дітей із принципами безпечного та усвідомленого використання штучного інтелекту важливо ще на початку формування їхніх цифрових звичок.

ІТ-студії Дія.Освіта доступні учням 1–11 класів. Наразі платформою користуються школярі понад 5 тисяч українських шкіл.

Дізнатися більше про навчальні можливості та долучити свій клас до уроків інформатики з ШІ-менторкою можна на платформі:

ІТ-студії Дія.Освіта.

Редакторка стрічки новин – Тетяна Андрєєва

Стежте за новинами Донеччини в Telegram. Підписуйтеся на наш канал – там оперативно публікуємо головне протягом дня.

На сайті Міністерства юстиції України запрацювала ШІ-асистентка «Лекса». Вона допомагатиме користувачам розібратися з 176 державними послугами, зокрема надаватиме інформацію про необхідні документи, покрокові інструкції та посилання на офіційні форми й реєстри.

Про це повідомили у Міністерстві юстиції України.

За інформацією, за допомогою «Лекси» можна дізнатися про порядок реєстрації народження та шлюбу, зміну імені, оформлення спадщини, майнових прав та інші послуги Мін’юсту.

Водночас асистентка не надає юридичних консультацій для ухвалення правових рішень, не оцінює конкретні ситуації та не запитує персональні дані. Вона не має доступу до зовнішніх інформаційних ресурсів, а її відповіді формуються на основі перевіреної бази Мін’юсту.

Скористатися асистенткою можуть усі відвідувачі сайту Мін’юсту. Віджет «Лекси» розміщений у правому нижньому куті сторінки.

Редактор стрічки новин – Павло Піскун

У соціальних мережах фіксують хвилю інформаційних атак із застосуванням штучного інтелекту. Зокрема у тіктоці поширюють контент спрямований на підрив стійкості української армії.

Про це повідомили у фейсбуці Центру протидії дезінформації, пише Антикризовий медіа-центр.

Пропагандисти поширюють відео зі згенерованими штучним інтелектом “військовими”, які нібито перебувають на різних ділянках фронту. У роликах йдеться про “обвал оборони”, “проникнення російських військ у фланги”, “хаос у підрозділах” тощо.

“Такі відео подаються як “особисті зізнання з передової”, однак насправді вони є продуктом генеративного ШІ. Це дозволяє ворогу швидко створювати масовий потік псевдосвідчень, формуючи ілюзію системної катастрофи на фронті”, – йдеться у повідомленні.

Штучний інтелект перестає бути просто інструментом для автоматизації — він навчається спілкуватися. Платформи на кшталт Janitor демонструють, як стрімко змінюється саме поняття діалогу між людиною й машиною. У цій статті розбираємо, чому ШІ-комунікація — це вже не фантастика, а нова реальність, яка впливає на наше повсякденне життя, роботу й навіть емоційні зв’язки.

У 2023–2024 роках ми побачили, як ШІ перестав бути просто “роботом, який відповідає на питання”. Він слухає, аналізує, ставить уточнення, змінює інтонацію відповіді та навіть намагається відчути емоційний контекст. Це більше не формальна реакція на запит — це щось ближче до розмови між людьми. Саме сервіси нового покоління, включно з Janitor, стали каталізаторами цієї трансформації.

Моделі штучного інтелекту працюють не за схемою “ти питаєш — я відповідаю”, а створюють цілісний діалог. Вони памʼятають, що було сказано кілька реплік тому, підтримують тему, коригують свій стиль залежно від твоєї мови — короткої, дотепної, емоційної або офіційної. Це новий рівень: не просто текст, а модель, яка “спілкується”. І ти відчуваєш — з тобою не просто бот, а система, яка дійсно тебе “читає”.

Інтерфейси стають настільки зручними, що навіть ті, хто не має технічних знань, легко вступають у діалог із системою. ШІ-комунікація більше не вимагає специфічних команд чи складних формулювань. Просто пишеш, як говориш. А інтелект — адаптується. Це знижує барʼєр входу і робить такі сервіси доступними для всіх: від школярів до підприємців.

Ми більше не “розмовляємо з машиною”. Ми справді вступаємо в діалог. У цифровому світі зʼявляються співрозмовники, які не просто розуміють слова, а вловлюють контекст. І це фундаментальна зміна — бо саме в цьому і починається майбутнє ШІ-комунікації.

Звучить дивно, але правда: люди починають емоційно прив’язуватись до віртуальних співрозмовників. І тут усе серйозно — від підтримки до відчуття взаєморозуміння.

Сучасні моделі навчання ШІ дозволяють створити ботів, які не просто “чують” твої емоції, а реагують на них. Такі реакції здаються настільки природними, що користувачі починають відчувати справжній зв’язок — хоча глибоко всередині розуміють, що це ілюзія.

У світі, де люди часто не мають часу одне на одного, сервіс на кшталт Janitor дає простір для безпечної, некритичної розмови. Бот не перебиває, не засуджує, не відволікається на телефон — і в цьому є щось терапевтичне.

Хоч ШІ ще не відчуває емоцій, він навчився на них реагувати. І хоча це симуляція, ефект реальний: люди почуваються почутими — і це одна з причин, чому майбутнє за такими діалогами.

Емоційність — це важливо, але ще вагомішим є практичний ефект. Сьогодні ШІ-комунікація — це не футуризм, а робочий інструмент, який уже впроваджено в десятках сфер. І її сила — у простоті: спілкування, що замінює формальні інтерфейси, таблиці та кнопки.

У багатьох компаніях ШІ вже інтегровано в повсякденні задачі: від спілкування з клієнтами до організації внутрішніх процесів. Комунікаційні боти в кол-центрах, помічники для HR, голосові асистенти у CRM — усе це базується на “розмовних” моделях. Ти можеш написати “заплануй нараду з командою на понеділок” — і це не просто побажання, а команда, яку ШІ виконає автоматично. Це знижує навантаження, економить час, зменшує кількість рутинних дій і зменшує кількість помилок.

ШІ-комунікація відкрила нові можливості для персонального навчання. Чат-боти не просто відповідають на питання — вони ведуть учня за логікою теми, допомагають зрозуміти помилки, пропонують додаткові приклади. Учень може тренуватись у форматі діалогу, ставити “незручні” запитання, повторювати теми без тиску чи страху. І все це — у зручному, розмовному стилі, який знижує бар’єр між “не розумію” і “готовий вчитись”.

Люди вже спілкуються з ШІ про все — від того, який фільм подивитись, до того, що приготувати на вечерю з того, що є в холодильнику. Такі розмови стали новою звичкою. Вони не замінюють друзів чи пошуковики, але стають інструментом “швидкої розмовної підтримки”. Сервіс із голосом чи текстом, який допомагає прийняти рішення або просто підказує варіант, — це зручно, особливо коли потрібно щось прямо зараз.

ШІ-комунікація перестає бути окремою “технологією”. Вона перетворюється на звичний формат взаємодії. Ми не просто користуємося цифровими системами — ми спілкуємось із ними. І саме в цьому — сила нового етапу розвитку штучного інтелекту: бути не кнопкою, а співрозмовником, що допомагає діяти швидше, простіше і з людською інтуїцією.

ШІ-комунікація змінює не лише інтерфейси — вона змінює культуру спілкування загалом. І чим глибше це проникнення, тим більше воно впливає на нашу цифрову поведінку.

Ми звикаємо до “розумного співрозмовника” у смартфоні. І якщо раніше це були тільки команди, то тепер — повноцінні діалоги. Ми формуємо нову норму: спілкуватися не тільки з людьми, а й із системами. І це вже не сприймається дивно.

Сервіси на зразок Janitor задають тон: вони вчаться розмовляти на рівні, який нам комфортний. Не надто формально, не надто шаблонно. Просто, по-людськи. Саме такий формат стає новим стандартом у диджитал-комунікації.

ШІ-комунікація перестала бути просто “чатом з ботом”. Тепер це — спосіб взаємодії, що стає дедалі природнішим, розумнішим і ближчим до людського формату. Ми вже живемо у світі, де “поговорити з ШІ” — це не щось дивне, а цілком звична дія.

Сервіси на кшталт Janitor не просто доповнюють наші розмови — вони змінюють їх суть. Ми вступаємо у нову еру діалогів, де розуміння, адаптивність і взаємодія формуються разом із технологією. І це — лише початок.

Міністерство оборони та Міністерство цифрової трансформа

Читати повністю…