Проказу з давньоєгипетських мумій знайшли в Німеччині: археологи розкрили таємницю поховання
У Німеччині в останках чоловіка, який жив понад 1500 років тому, виявили рідкісну генетичну лінію бактерії, що спричиняє проказу. Раніше цей різновид збудника знаходили лише в давньоєгипетських муміях, а тепер науковці вперше підтвердили його присутність у Центральній та Північній Європі.
Про це пише Gizmodo.
Незвичайне відкриття зробили під час генетичного дослідження людських останків із могильника Фалльвард на північному заході Німеччини. Археологи розкопали цей некрополь ще в 1990-х роках, проте сучасні методи аналізу ДНК дозволили виявити раніше невідомі подробиці життя одного з похованих.
Могильник використовували приблизно від кінця III до кінця V століття нашої ери. Цей період охоплює пізньоримську залізну добу та початок Великого переселення народів.
На території некрополя дослідники виявили близько 200 кремаційних поховань і 60 могил із непохованими шляхом спалення тілами. Разом із померлими залишали прикраси, предмети побуту, дерев’яні та металеві вироби.
Серед знахідок траплялися також речі середземноморського походження. Вони свідчать про зв’язки мешканців регіону з віддаленими територіями.
Особливу увагу археологів привернула могила №265. У ній приблизно в другій чверті V століття поховали чоловіка, якому на момент смерті було близько 50 років.
Поховання відрізнялося незвичайною конструкцією. Тіло помістили всередину дубового човна з дахоподібним перекриттям, а поруч залишили численні цінні речі.
Серед поховального інвентарю виявили пізньоримський військовий пояс. Зовні човна стояло майстерно оздоблене крісло, вирізане зі стовбура вільхи.
Співавтор дослідження Хауке Йонс із Нижньосаксонського інституту історичних прибережних досліджень пояснив, що незвичайні предмети від самого початку зацікавили науковців. Особливо важливим виявився військовий пояс, який міг свідчити про зв’язки померлого з Римською імперією.
Для нового дослідження вчені відібрали 12 зразків скелетних останків, що належали 11 людям із могильника. Генетичний аналіз дозволив визначити стать восьми осіб: семеро були чоловіками, одна — жінкою.
Найбільше несподіванок принесли результати дослідження чоловіка з могили №265. Його генетичне походження виявилося пов’язаним із Дунайським регіоном, який у той час перебував під впливом Римської імперії.
Це означає, що сам чоловік або його близькі предки могли подолати значну відстань, перш ніж опинитися на території сучасної Німеччини. Археологи припускають, що він міг бути найманцем у римському війську.
Водночас військовий пояс не є беззаперечним доказом служби в армії. Чоловік міг отримати його через торгівлю, успадкувати або захопити як військову здобич.
Дослідження кісток також показало добре розвинену мускулатуру рук і плечового пояса. Це може свідчити про регулярну фізичну працю, зокрема пов’язану з рибальством або керуванням човнами.
Проте найважливіше відкриття стосувалося не походження чоловіка чи його професії. У його останках виявили ДНК рідкісної генетичної лінії бактерії Mycobacterium leprae — збудника прокази, також відомої як лепра.
Раніше цей різновид бактерії був відомий за давньоєгипетськими знахідками. Найстаріший досліджений зразок походить із Єгипту та датується періодом між IV і II століттями до нашої ери.
До відкриття у Фалльварді таку генетичну лінію не виявляли в досліджених похованнях Центральної та Північної Європи. Нові результати свідчать, що вона була поширена значно ширше, ніж вважалося раніше.
Водночас науковці не стверджують, що чоловік заразився саме в Єгипті. Виявлення спорідненої бактеріальної лінії не дозволяє встановити конкретний маршрут поширення інфекції.
Ще однією несподіванкою стала відсутність на кістках характерних ознак прокази. Зазвичай тривалий перебіг захворювання може залишати специфічні зміни скелета, однак у цьому випадку їх не знайшли.
Співавторка дослідження, біолог Кільського університету Альмут Небель, пояснила, що відсутність кісткових уражень не суперечить генетичним результатам. Проказа може розвиватися протягом багатьох років, а її прояви не завжди зачіпають кістки.
За словами дослідниці, чоловік міг бути безсимптомним носієм бактерії. Інша можливість полягає в тому, що на момент смерті хвороба встигла уразити лише м’які тканини.
Через це він міг подорожувати на великі відстані, навіть не підозрюючи про наявність інфекції. Водночас дослідники вважають малоймовірним, що саме проказа стала причиною його смерті.
Особливе поховання також дозволило зробити припущення про суспільне становище чоловіка. Багатий поховальний інвентар, незвичайний дубовий човен і майстерно виготовлене крісло можуть свідчити про його привілейований статус.
Науковці припускають, що чоловік належав до заможної або впливової частини тогочасного суспільства. Проте встановити його точне становище, заняття та обставини переселення до Фалльварда поки неможливо.
Провідний автор дослідження Даніель Мюбург із Кільського університету наголосив на винятковому значенні генетичної знахідки. За його словами, це перший відомий у Європі носій відповідної групи збудника прокази.
Результати дослідження опубліковані в науковому журналі iScience. Генетичні дані вказують, що люди понад півтори тисячі років тому могли переміщуватися між віддаленими регіонами Європи й несвідомо переносити з собою збудників інфекційних захворювань.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
7 листопада 2026
