Конотоп пережив п’ять днів без світла: як містам підготуватися до блекаутів узимку
Міста поблизу фронту та прикордоння мають готуватися до тривалих перебоїв з електроенергією, водою й теплом, а для цього необхідно заздалегідь подбати про резервні джерела живлення та запаси води. Розраховувати на те, що міська влада зможе забезпечити електроенергією все населення за допомогою генераторів, не варто: це надто дорого, а муніципалітети не мають достатніх потужностей для такого завдання.
Про це в коментарі «Слово і діло» розповів виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк.
Досвід Конотопа, який після російської атаки п'ять діб залишався без централізованого електропостачання, показує, наскільки важливо підготувати автономні системи для критичної інфраструктури та житлових будинків.
Частина населення з високими доходами ігнорує навіть базову підготовку до зими – дослідження45% українців із доходами понад 40 тисяч гривень мають високий рівень готовності до тривалих відключень. Водночас 21% залишаються мало підготовленими.9 вересня 2026, 14:03
За словами експерта, тривалість відновлення електропостачання залежить від того, яке саме обладнання пошкоджене внаслідок російського обстрілу. У випадку Конотопа точну причину тривалого знеструмлення без інформації від місцевих енергетиків визначити складно. Водночас, якщо пошкодження не вдається усунути протягом півтори-двох діб, імовірно, йдеться про серйозне пошкодження трансформатора.
«У кожному місті ситуація інакша. Є частина обладнання закрита, є частина відкритого плану. Це можуть бути трансформатори, які захищені спеціальними конструкціями, але є й відкриті розподільчі майданчики, де стоїть багато ізоляторів, перемикачів, релейних компонентів, кабелів. Щось із цього може бути пошкоджене. Якщо це не відновили за півтори-дві доби, то, швидше за все, це все ж таки трансформатор. І тоді може знадобитися резервна схема живлення», – пояснив Павлюк.
Він наголосив, що відповідальність за різні частини енергетичної інфраструктури розподілена між НЕК «Укренерго» та операторами систем розподілу – обленерго. Магістральні підстанції, якими опікується «Укренерго», і розподільчі об'єкти, що належать до сфери відповідальності обленерго, відрізняються як за призначенням, так і за рівнем захищеності та можливостями відновлення.
«Укренерго» – державна компанія, яка отримувала фінансування, гранти, кредити й допомогу міжнародних партнерів. В обленерго ситуація інша, оскільки це переважно приватні компанії, а отже, відрізняються і можливості підтримки, і рівень готовності. Тому без розуміння того, який саме об'єкт пошкоджений у Конотопі, складно робити висновки про причини та строки відновлення», – зазначив експерт.
Після масштабних атак на енергетичну інфраструктуру громади можуть використовувати резервні джерела живлення, однак вони не здатні повністю замінити централізоване електропостачання. За словами Павлюка, міста не мають достатніх власних генерувальних потужностей, щоб забезпечити електрикою всіх побутових споживачів.
Крім того, виробляти електроенергію за допомогою дизельних або бензинових генераторів значно дорожче, ніж отримувати її з централізованої мережі. Це особливо важливо з огляду на те, що тариф для населення залишається субсидованим.
Експерт з енергоефективності розповів як підготуватися до зими без опаленняВиконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк розповів про готовність Києва до опалювального сезону, ризики для теплопостачання та способи підготувати багатоповерхівки до можливих перебоїв із теплом.9 жовтня 2026, 18:23
«Місто навіть фізично не має генерувальних потужностей такого рівня. Бізнес також не буде встановлювати генератори для постачання електроенергії населенню, тому що це просто економічно невигідна діяльність. Вартість електроенергії висока, а населення платить за неї за тарифом, який субсидується», – пояснив Павлюк.
За його оцінкою, виробництво електроенергії на дизельних і бензинових генераторах може коштувати приблизно 40–50 гривень за кіловат-годину. Тому використовувати такі установки для безперервного забезпечення електрикою цілих міст надто дорого.
Натомість громади можуть спрямовувати ресурси на підтримку об'єктів критичної інфраструктури: водоканалів, підприємств теплопостачання, лікарень, шкіл та інших бюджетних установ. Для них резервне живлення дає змогу підтримувати базові послуги навіть за тривалої відсутності електроенергії.
«Те, що може зробити місто, – поставити свої генератори для водоканалу, забезпечити роботу водяних помп. Місто може забезпечити резервне живлення для теплокомуненерго, бюджетних закладів, лікарень, можливо, шкіл. Тобто для таких об'єктів», – зазначив експерт.
Водночас навіть наявність генератора не гарантує безперервного водопостачання. Його робота потребує значних витрат на пальне, тому комунальні підприємства можуть вмикати обладнання лише на певний час. У результаті вода надходить до споживачів за графіком, а не постійно.
Найбільші ризики тривалих перебоїв, за словами Павлюка, мають прикордонні населені пункти та міста, розташовані поблизу лінії фронту. Водночас повністю захищених від таких сценаріїв міст немає: наслідки атак залежать не лише від інтенсивності обстрілів, а й від того, наскільки швидко енергетики можуть відновити пошкоджену інфраструктуру.
«Прикордонні міста – у зоні ризику. Міста, які ближче до лінії фронту, перебувають у більшій зоні ризику. Конотоп — серед таких міст. Хоча насправді ніхто не застрахований», – сказав експерт.
Він пояснив, що захист енергосистеми складається з двох окремих завдань. Перше – протиповітряна оборона, яка має знищувати ракети та безпілотники. Це відповідальність військових, тоді як міста можуть допомагати армії, зокрема передавати необхідне обладнання.
Друге завдання – відновлення енергопостачання та забезпечення автономної роботи критичних об'єктів. Тут громади можуть відігравати безпосередню роль, допомагаючи комунальним підприємствам встановлювати резервні джерела живлення.
«Міста можуть допомагати комунальним компаніям, які займаються постачанням води й тепла, підвищувати свою енергетичну стійкість і встановлювати засоби генерації. Це можуть бути газопоршневі системи, дизельні установки або батарейні модулі», – зазначив Павлюк.
Він уточнив, що акумуляторні системи самі по собі не виробляють електроенергію, а накопичують її та віддають тоді, коли виникає потреба. Тому їх слід розглядати як частину резервної системи, а не повноцінну заміну генерації.
Громадам, які перебувають під загрозою атак на енергетичну інфраструктуру, необхідно заздалегідь визначити, як забезпечуватимуться водопостачання, опалення та робота критичних установ у разі тривалої відсутності електроенергії. Водночас підготовка має відбуватися не лише на рівні міста, а й на рівні окремих багатоквартирних будинків.
За словами Павлюка, мешканцям варто бути готовими до того, що в найскладнішому сценарії електроенергії, води й тепла може не бути до трьох діб. Цей період він називає базовим орієнтиром для підготовки, а не гарантією того, що комунальні послуги відновлять саме за такий час.
Повернення графіків відключень: імпорт електроенергії не вирішить проблему пошкоджених мережГеннадій Рябцев пояснив, які регіони України найбільш вразливі до відключень та чому імпорт електроенергії з ЄС не є головним рішенням.7 жовтня 2026, 16:13
«Базовий сценарій говорить про те, що ви можете не мати води, електроенергії й тепла до трьох діб. За цей час комунальники мали б визначитися і дати якесь розуміння, що робити далі. Тому запас на три доби треба мати», – наголосив експерт.
Якщо ж перебої тривають п'ять діб або довше, необхідно розглядати додаткові автономні рішення. Для комунальних підприємств це можуть бути резервні генератори, когенераційні установки або альтернативні джерела водопостачання. Для житлових будинків — власні генератори для насосного обладнання та резервуари для накопичення води.
Павлюк звернув увагу на те, що навіть за відновленого водопостачання на рівні міста вода не завжди потраплятиме до квартир на верхніх поверхах. Якщо внутрішньобудинкові насоси залежать від електроенергії, без резервного живлення вони не зможуть перекачувати воду на потрібну висоту.
«Це питання наявності генератора в будинку, щоб подати воду на верхні поверхи. Якщо є циркуляційна помпа або насос для підвищення тиску, вони мають працювати. Інакше мешканці верхніх поверхів фактично залишаться без води, навіть якщо водоканал її подає», – пояснив експерт.
Ще один варіант – облаштувати в будинку резервуар, який можна наповнювати в ті години, коли водопостачання відновлюється. За словами Павлюка, для цього можна використовувати ємність приблизно на один кубометр, а накопичену воду розподіляти між мешканцями в періоди відсутності централізованої подачі.
«Якщо водоканал подає воду лише кілька годин, на рівні будинку варто мати бак, наприклад, на кубометр. Його можна наповнювати, коли вода є, а потім використовувати, коли вона потрібна. Принаймні, щоб люди могли набрати воду в чайники та пляшки, нагріти її або використати для змивання в туалеті», – підсумував Павлюк.
Досвід Конотопа показує, що підготовка до тривалих знеструмлень має охоплювати не лише енергетичну інфраструктуру, а й системи водопостачання та опалення, комунальні підприємства й житлові будинки. Для громад, які можуть опинитися під повторними ударами, резервне живлення критичних об'єктів і завчасно організовані запаси води є важливими складовими готовності до зими.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
- Останні
- Популярні
Новини по днях
29 жовтня 2026
