Молодь, яка обрала Україну: що допоможе їй знайти тут свій шлях
Обрати Україну, коли ти живеш в окупації — це рішення, яке потребує сміливості. А після повернення молоді люди стикаються з проблемами житла, документів, вступу до університетів і пошуку роботи. Про ці виклики говорили учасники панельної дискусії, присвяченої підтримці молоді з тимчасово окупованих територій на форумі «Збереження та відновлення людського капіталу в умовах війни».
Для «Точки Сходу» ця розмова стала продовженням відеопроєкту «Молодість в окупації», який вийшов за межі особистих історій.
Дмитро Крук виїхав з окупації у 2023 році. Про те, яким було життя в захопленій з 2014 року Хрестівці на Донеччині та чому він обрав жити на підконтрольній Україні території, а не в Німеччині раніше він розповів у проєкті «Точки Сходу».
В окупації він стикався з російською пропагандою, тиском через проукраїнську позицію та загрозою примусової мобілізації.
Зберігати зв’язок з Україною йому допомагало спілкування з однодумцями в закритому чаті. Так він та інші люди, які підтримували Україну, намагалися триматися разом.
А у 2023 році йому вдалося виїхати до Німеччини — в Україні у нього нікого не було, а за кордоном гарантовано надавали житло та підтримку. У 2025-році, коли вдалося знайти житло в Україні, він приїхав до Києва. Весь шлях він пройшов самостійно. Але в Україні працюють організації, які допомагають з виїздом.
Оксана Гінчук, радниця з адвокації Української мережі за права дитини, розповіла, що їхня організація супроводжує молодь та родини з дітьми на різних етапах — від підготовки до виїзду до адаптації після прибуття.
За її словами, рішення залишити окуповану територію — це не лише питання маршруту чи грошей. Однією з головних перешкод є невизначеність: люди не знають, що чекає на них в Україні, як відбуватиметься виїзд і на яку допомогу вони можуть розраховувати.
Організація намагається зробити маршрут якомога безпечнішим і супроводжує людей під час повернення. Водночас, за словами Гінчук, повністю усунути ризики неможливо. Вона також наголосила, що Росія дедалі більше ускладнює виїзд молодих людей з окупованих територій.
Після прибуття в Україну потреби людей відрізняються. Хтось має тут родичів і знайомих, які можуть підтримати. Інші виїжджають самостійно й не мають нікого, до кого можна звернутися або в кого можна тимчасово зупинитися.
Після повернення молоді люди можуть потребувати допомоги з житлом, їжею, одягом і найпростішими побутовими речами. Також виникають питання з документами, оформленням статусів і доступом до державних послуг.
За словами Гінчук, іноді підтримку починають із психологічної допомоги чи можливості відпочити, але без задоволення базових потреб рухатися далі складно.
Тому супровід не має завершуватися після виїзду з окупації чи перетину українського кордону.
Фонд Ріната Ахметова спільно з Офісом омбудсмана та Міністерством молоді та спорту реалізує проєкт «Молодь обирає Україну». Він покликаний допомогти молодим людям, які виїхали з тимчасово окупованих територій, адаптуватися в Україні, визначитися з навчанням і професією та стати самостійними. Про це розповіла директорка Фонду Ксенія Сухова.
У пілотному проєкті беруть участь 20 молодих людей віком від 18 до 23 років із різних міст тимчасово окупованих територій. Команда проєкту вивчає потреби молоді, аналізує, якою державною та громадською підтримкою вони можуть скористатися, і визначає, де допомоги бракує. На основі цього планують підготувати рекомендації для держави.
У цьому році Дмитро хотів вступити до українського закладу освіти, однак цього року зробити це не вдалося. Він зізнається, що спочатку не дуже хотів навчатися, адже розумів, наскільки складно буде одночасно здобувати освіту, працювати, оплачувати житло та забезпечувати себе. Проте вирішив спробувати.
Дмитро вважає, що проблема полягає, зокрема, у формулюваннях наказу Міністерства освіти і науки.
Офіс уповноваженого Верховної Ради з прав людини продовжить адвокатувати зміни до правил вступу для молоді з тимчасово окупованих територій. Водночас у справі Дмитра Крука з окупованої Хрестівки на Донеччині не було підстав для додаткового реагування: університет діяв за чинними правилами.
Про це заявив директор профільного департаменту Секретаріату Уповноваженого Владислав Закаблук.
Тайя Аврам, адвокаційна юристка ГО «Донбас SOS», розповіла, що цей випадок не поодинокий. Вона зазначила, що до гарячої лінії «Донбас SOS» зверталися молоді люди, яким спочатку обіцяли можливість вступити без національного мультипредметного тесту, а згодом повідомляли про помилку.
Інша проблема — вимоги підтвердити перебування в окупації, які можуть створювати додаткові ризики для самих вступників.
Алла Рибалко, заступниця генерального директора Директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки України, відреагувала на історію Дмитра Крука, який не зміг вступити до українського університету. Вона заявила, що міністерство освіти готове обговорювати проблеми вступників і вдосконалювати процедури, якщо такі випадки виникають.
Вона зазначила, що МОН не може проконтролювати роботу всіх 300 університетів і кожної приймальної комісії. Водночас, за її словами, якщо вступники стикаються з проблемами, про них потрібно повідомляти, щоб міністерство могло реагувати.
Водночас Алла Рибалко зазначила, що процедура вступу для молоді з тимчасово окупованих територій працює з 2016 року. Для вступників діють освітні центри «Крим — Україна» та «Донбас — Україна». Також, за її словами, уряд ухвалив нову постанову про визнання результатів навчання, здобутих на окупованих територіях, через освітню декларацію.
Цьогорічна вступна кампанія завершилася 15 жовтня. До українських закладів вищої освіти вступили понад 300 тисяч людей. Із них понад 12 тисяч — вступники з тимчасово окупованих територій і територій активних бойових дій. Майже 8 тисяч із них вступили на бюджет, ще близько 4 тисяч — на контракт. Рибалко також повідомила, що 899 вступників перевели з контрактної форми навчання на бюджетну.
Під час дискусії учасники говорили про різні етапи повернення молоді з окупації — від безпечного виїзду до житла, документів, освіти та працевлаштування. Люди не повинні залишатися сам на сам із проблемами. Тому ми продовжуємо говорити про їхній досвід, привертати увагу до перешкод, з якими вони стикаються, та адвокатувати зміни, необхідні для їхньої адаптації й реалізації в Україні. Важливо, щоб за рішенням повернутися стояла не лише сміливість самої людини, а й готовність держави та суспільства підтримати її вибір.
Читайте також: Підтримка переселенців з ТОТ: на форумі «Точки Сходу» говорили про брак системних рішень
- Останні
- Популярні
Новини по днях
29 жовтня 2026
