Хотинську фортецю рятуватимуть від руйнування: Мінкульт спрямував 3 мільйони гривень
З метою подолання аварійної ситуації в історико-культурному заповіднику «Хотинська фортеця» Міністерство культури України спрямувало 3 мільйони гривень на розроблення двох комплектів науково-проєктної документації.
Вони стосуватимуться деставраційного ремонту частини оборонних мурів замку та влаштування системи водовідведення на території фортеці. Про це йдеться на сайті Мінкульту.
Саме належне водовідведення є одним із першочергових заходів для збереження мурів. Потрапляння вологи у товщу кладки, а також її подальше замерзання та відтавання призводять до руйнування каменю та зв’язувального матеріалу. Тому спочатку необхідно усунути чинники, які сприяють подальшому руйнуванню конструкцій, і лише після цього проводити безпосередні реставраційні роботи.
«Хотинська фортеця — унікальна пам’ятка національного значення. Маємо відновити пошкоджену ділянку муру, а також забезпечити її довготривале збереження. Саме тому перед реставрацією необхідно провести комплексні дослідження та усунути чинники, які призводять до руйнування. Перший крок — належне водовідведення, а вже після цього — реставрація мурів. Такий підхід дасть змогу ліквідувати наслідки обвалу й мінімізувати ризики подальших руйнувань пам’ятки», — зазначив Перший заступник Міністра культури України Іван Вербицький.
Наразі у Державному історико-архітектурному заповіднику «Хотинська фортеця» триває робота над науково-проєктною документацією для проведення протиаварійних робіт та реставрації частини оборонних мурів замку XIII–XIX століть. Першочерговим етапом має стати облаштування системи водовідведення, після чого планується безпосереднє відновлення пошкодженої ділянки мурів. Йдеться про західний оборонний мур замку — пам’ятку національного значення.
Після руйнування у квітні на цій ділянці утворився значний вивал. Нижня опора для верхніх архітектурних елементів була втрачена, а частина кам’яного масиву під дією власної ваги та внутрішнього тиску відшарувалася й обвалилася. Внаслідок подальшого руйнування повністю втрачено чотири мерлони — зубці оборонного муру.
Фахівці визначають комплекс причин, які впродовж тривалого часу впливали на стан західного муру.
Одна з них пов’язана з історичними пошкодженнями фортеці. У 1769 році під час військових дій у цьому ж місці влучання ядра спричинило обвал зовнішнього облицювального шару стіни. Значення мають і конструктивні особливості муру. Він має так звану «колодязну» кладку: зовнішня та внутрішня частини виконані з бутового каменю, а простір між ними заповнений дрібнішим камінням із вапняним розчином. Водночас у конструкції відсутні вертикальні сполучні елементи, що впливає на її стійкість.
Серед інших чинників — зміна гідрологічних умов території. Дністер відступив від підніжжя фортеці орієнтовно на 50 метрів, а коливання рівня води в річці через її примусовий забір і спуск впливають на рух підземних вод під фортецею. Враховується також можливий вплив низькочастотних вібрацій, повʼязаних з війною.
Окремою проблемою залишається зволоження західного муру. Історичні фотографії свідчать, що характерна мокра пляма почала формуватися ще наприкінці XIX — на початку XX століття. У XVIII–XIX століттях у замку діяла дренажна система, однак після втрати фортецею статусу військового об’єкта у 1856 році вона поступово занепала. Рештки цієї системи згодом виявили під час археологічних досліджень у північному дворі замку.
Зволоження фіксувалося на ділянці, де раніше розташовувався артилерійський цейхгауз, у підвальній частині якого зберігали селітру для виготовлення пороху. Насичена її рештками ділянка муру виявилася особливо вразливою до впливу вологи. Саме в зоні тривалого замокання відбулося руйнування стіни та зубців. Наразі зволоження меншого масштабу спостерігається також на іншій ділянці між Комендантською та Північною вежами.
Для стабілізації стану пам’ятки та недопущення подальших руйнувань заповідник замовив Науково-дослідному та проєктному інституту «УкрНДІпроектреставрація» розроблення двох комплектів науково-проєктної документації.
Перший стосується реставраційного ремонту частини оборонних мурів між Північною, Комендантською та Південно-західною баштами. Проєкт передбачатиме ін’єктування спеціальних закріплювальних розчинів у тріщини та внутрішні порожнини стін, відновлення кладки мурів і зубців, відтворення геометричних візерунків із червоної цегли та облаштування гідроізоляції. Вартість розроблення цієї документації становить 1 мільйон 498,5 тисяч гривень.
Другий комплект документації передбачає облаштування системи водовідведення на території, обмеженій оборонними мурами. Вартість його розроблення — 1 мільйон 496,4 тисяч гривень.
Наразі розроблення науково-проєктної документації перебуває на стадії попередніх робіт та досліджень.
Для оцінки стану аварійної ділянки після обвалів уже проведено комплекс неруйнівних інженерно-геофізичних досліджень. Зокрема, фахівці застосували георадарне сканування (GPR) та 3D-лазерне сканування, що дає змогу виявити приховані порожнини, тріщини й деформації в масиві муру.
Дослідження та майбутні роботи ускладнює розташування західного оборонного муру над каньйоном і його значна висота — понад 40 метрів. Через складний та стрімкий рельєф фахівці мають застосовувати спеціалізовані висотні й геотехнічні методи. Також обмежена можливість підвозити будівельні матеріали важкою технікою безпосередньо до аварійної ділянки.
За договором завершення розроблення науково-проєктної документації передбачене до 25 грудня 2026 року. Після завершення необхідних досліджень і проєктування буде визначено комплекс технічних рішень для стабілізації, збереження та подальшої реставрації пошкодженої частини оборонних мурів Хотинської фортеці.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
13 серпня 2026
