Темно, але тепло: чи виживе Україна наступну зиму без світла?
Поки російські дрони та ракети продовжують бити по українській енергетичній інфраструктурі, країна входить у нову гонку з часом.
Україні потрібно не просто відновити те, що зруйновано, а за лічені місяці фактично перебудувати енергетичну систему так, щоб наступний удар не зміг одночасно залишити цілі міста без світла, тепла та води. План енергетичної стійкості представлений навесні, мав стати відповіддю на болючі уроки минулої зими, коли мільйони українців залишалися без електрики й опалення після чергових атак РФ. Але тепер замість спокійної підготовки маємо справжній забіг на випередження: зима невблаганно наближається, російські ракети нікуди не зникли, а темпи виконання плану вже викликають питання на найвищому рівні, інформують Економічні новини.
Президент України Володимир Зеленський нещодавно заявив, що не задоволений темпами виконання регіональних планів стійкості, які мають забезпечити готовність областей до майбутнього опалювального сезону. За його словами, ситуація з реалізацією запланованих заходів викликає серйозне занепокоєння. Президент наголосив, що особисто ознайомився з показниками виконання робіт у регіонах і вважає їх недостатніми.
«Логістика, зерно, сільське господарство, енергетика — все це дуже важливі речі. Так само, як і плани стійкості, якими я, чесно кажучи між нами, повністю незадоволений. Я бачив відсоток виконаних робіт, нам треба дуже швидко включатися», — заявив президент.
Фактично Зеленський дав зрозуміти: часу на зволікання більше немає. Регіони мають прискорити підготовку до опалювального сезону, адже в умовах війни будь-яке відставання від графіка може обернутися проблемами вже під час перших серйозних холодів або нової хвилі російських атак на енергетичну інфраструктуру.
Україна будує енергетичний і водний щит
Україна розпочала масштабну підготовку енергосистеми до наступного опалювального сезону. Влада очікує, що він може виявитися не менш складним за попередній, тому паралельно працює над відновленням пошкодженої генерації, створенням нових потужностей та захистом енергооб’єктів від російських атак.
За словами міністра енергетики Дениса Шмигаля, підготовка до наступного опалювального сезону триває спільно з міжнародними партнерами. Україна одночасно відновлює те, що було зруйновано російськими ударами, та будує нову, більш стійку енергетичну систему. Один із головних напрямів — відновлення генерації. Йдеться про повернення в роботу близько 10 ГВт пошкоджених потужностей. Водночас планується створити ще близько 3 ГВт нової децентралізованої генерації. Такі об’єкти мають стати важливою частиною енергосистеми, оскільки зможуть працювати більш автономно та будуть менш вразливими до російських атак. Не менш важливим напрямом залишається захист енергетичної інфраструктури. В Україні створюють багаторівневу систему захисту об’єктів від ракетних і дронових ударів та посилюють протиповітряну оборону. Водночас Шмигаль попередив, що навіть за сприятливого розвитку подій наступний опалювальний сезон простим не буде.
Я впевнений, що всі ці заходи допоможуть нам вистояти наступної зими. Незалежно від того, чи буде це зима під час війни, чи війна вже припиниться, ця зима буде складною, і ми повинні бути до неї готові, — наголосив Шмигаль.
Як відомо, на реалізацію Плану енергетичної стійкості Україні необхідно понад 5,4 млрд євро. Віцепрем’єр-міністр з відновлення, міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба представляв план у Брюсселі як щось значно більше за черговий кошторис на зиму. За його словами, документ передбачає інженерний захист критичної інфраструктури, розподілену генерацію, резервне водопостачання та надійне теплопостачання. Кулеба наполягає, що йдеться не про латання дір до весни, а про архітектуру на десятиліття вперед.
Це не питання одного опалювального сезону – йдеться про розбудову нової децентралізованої гнучкої системи, яка функціонуватиме десятиліттями, – наголошував чиновник.
Держава вже спрямувала на реалізацію Планів стійкості 67,8 млрд грн із державного бюджету — 27,8 млрд грн з резервного фонду та ще 40 млрд грн окремою бюджетною програмою, яку Верховна Рада затвердила ще в червні. До цього додалися 9,6 млрд грн із місцевих бюджетів. Частину видатків розраховують покрити й за рахунок 90-мільярдної кредитної лінії ЄС Ukraine Support Loan, розрахованої на 2026–2027 роки й поділеної на оборонну та бюджетну частини, — гроші надходять траншами. Але навіть ці суми — лише частина картини. За оцінками експертів, спочатку реалізацію планів стійкості оцінювали у 216,3 млрд грн, однак невдовзі вартість зросла до 278 млрд — і саме ця, набагато більша сума, залишається орієнтиром, до якого нинішнє фінансування ще має дотягнутися.
Що вже встигли зробити
Між тим, як зазначають у профільному міністерстві, за кілька місяців по Україні розгорнули 1475 будівельних майданчиків, де зводять захисні споруди для критичної інфраструктури. Понад 270 об’єктів уже завершено, а нові інженерні рішення дозволили в рази скоротити час будівництва. Частина захищених енергетичних об’єктів уже пройшла перше серйозне випробування — витримала десятки атак російських безпілотників і продовжила працювати.
Окремий напрямок плану — вода, без якої навіть найкраще захищена енергосистема не зможе забезпечити нормальне життя міст. Наразі в межах Планів стійкості реалізують 29 проєктів водопостачання у 14 областях. Вони мають посилити водопостачання для понад 10 мільйонів українців.
Масштаб робіт вражає: планується прокласти майже 900 кілометрів водогонів, встановити понад 4 тисячі одиниць обладнання, створити резервні джерела водозабору та забезпечити об’єкти автономним енергоживленням. Тобто навіть у разі нових атак або масштабних аварій система має отримати запас міцності та можливість працювати незалежно від пошкодження окремих об’єктів.
Одним із наймасштабніших прикладів такої роботи стало будівництво нового магістрального водогону для Миколаєва. Його вдалося реалізувати рекордно швидко — лише за вісім місяців. Завдяки цьому понад 500 тисяч жителів міста знову отримали централізоване водопостачання, а нова система здатна подавати до 120 тисяч кубометрів води щодоби. Паралельно в місті завершили будівництво сучасних очисних споруд.
Київ може стати головною мішенню цієї зими
Утім питання захисту енергетичної інфраструктури Києва у експертів викликає серйозне занепокоєння. Адже Росія може змінити тактику повітряних атак і зосередити основну увагу саме на столиці. Досвід трьох попередніх опалювальних сезонів показав: попри масштабні роботи з відновлення та захисту, енергетична система Києва залишається однією з найбільш вразливих цілей для масованих ракетних і дронових атак. За словами директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, якщо Росія збереже нинішню тактику та взимку концентруватиме масовані удари на Києві, захистити енергетичну інфраструктуру столиці буде надзвичайно складно. Експерт звертає увагу: сценарій, за якого противник системно б’є по одному місту, створює набагато вищий рівень ризику, ніж розосереджені атаки по різних регіонах. У такому випадку під ударом опиняється одразу ціла система, від якої залежить нормальна робота столиці.
Саме тому питання підготовки столиці до нової зими виходить далеко за межі звичайної сезонної підготовки. Фактично йдеться про здатність міста зберегти керованість та життєздатність навіть у разі масштабного удару по енергосистемі. Замінити втрачені гігавати ТЕЦ повністю не вийде. Тому в столиці роблять ставку не на реванш, а на страховку — розкидану по місту мережу малих станцій, яких вистачить рівно на те, щоб не замерзнути в найгірший момент.
Взимку Київ споживає близько 2000 МВт електроенергії. Аби лікарні, насосні станції та інша критична інфраструктура не зупинилися навіть у найгіршому сценарії, потрібно щонайменше 200 МВт гарантованої потужності. Саме під цю позначку й вибудовано план: 170 МВт когенерації. Технічно ці станції — не футуристична розкіш, а перевірена часом інженерія, зібрана з газопоршневих і газотурбінних установок, кожна з яких одночасно виробляє і електрику, і тепло.
«Усе, що нагрівається при їхній роботі, — олива, антифриз, вихлопні гази — потрапляє на теплообмінники, з яких тепло передається в систему централізованого опалення. Одна така станція може видавати 20 МВт електричної та 17 МВт теплової енергії»,- пояснює директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко.
Тобто кожна станція — це маленька електростанція й маленька котельня в одному корпусі, яка не гребує навіть відпрацьованим теплом власного двигуна. У місті, де великі ТЕЦ стали мішенню номер один, ця інженерна всеїдність — не примха, а стратегія виживання. Експерт також зазначає, що сума, в яку Києву має обійтися План стійкості є непідйомною для столиці. Тому місцева влада запропонувала взяти на себе частину цієї суми, а іншу залучити з інших джерел. На сьогодні місту вже вдалося акумулювати 11,1 млрд грн власних коштів. До цього додається попередня домовленість з «Ощадбанком» та Європейським банком реконструкції та розвитку на кредитування у розмірі 5,2 млрд грн, ще 1,7 млрд грн — власні кошти «Київтеплоенерго». Також очікують на державну субвенцію в 1,3 млрд грн.
Варто також зазначити, що будівництво відбувається у дуже важких умовах постійних ракетних обстрілів збоку агресора та додатково супроводжується бюрократичними перешкодами. За словами заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, через війну та постійні зміни кошторису місто стикається з претензіями з боку прокуратури щодо коригування бюджетів проєктів. У підсумку виникає парадокс воєнного часу: місто має будувати генерацію в максимально стислі строки, але кожну зміну кошторису змушене погоджувати й обґрунтовувати так, ніби країна живе у мирних час. Відповідальних за підготовку призначили також на рівні уряду, однак швидкого результату поки не видно.
Як відомо, близько 20% багатоквартирних будинків столиці досі залишаються без резервного джерела теплопостачання на випадок пошкодження великих ТЕЦ. Значна частина житлового фонду Києва залежить від роботи ТЕЦ
- Останні
- Популярні
Новини по днях
28 липня 2026
