Дев'яносто років на рейках: історія трамвая Кам'янського - від 1935-го до нового вагона наших днів
Трамвай у Кам'янському старший за більшість його нинішніх пасажирів - і за ці 90+ років встиг пережити німецьку окупацію, повоєнну відбудову, найтрагічнішу аварію міського транспорту в історії України та повномасштабну війну.
27 листопада 1935 року вулицями Кам'янського - тоді ще Дніпродзержинська — вперше проїхав трамвай, і цим фактом місто назавжди вписало себе у список українських міст з електричним транспортом. Сьогодні таких у країні лишилося всього 18. Дев'ять десятиліть по тому, буквально минулого тижня, до міста прибув перший вагон із нової партії сучасних трамваїв - гарний привід згадати, яким довгим, а часом і трагічним був шлях кам'янського трамвая від дерев'яних причіпних вагончиків до низькопідлогових машин європейського зразка.
У середині 1930-х Кам'янське було потужним промисловим центром зі 140-тисячним населенням, і місту гостро бракувало регулярного громадського транспорту — робітників треба було возити з околиць до металургійного заводу. Проєкт трамвая розробили 1934 року, а вже у квітні 1935-го розпочалося будівництво першої лінії.
Урочистий пуск відбувся 27 листопада 1935 року. Маршрут №1 завдовжки близько 12,6 км ішов від копрового цеху Коксохіму Першотравневою вулицею, Базарним узвозом, вулицями Сировця, 2-ю Дачною (нині — Героїв Рятувальників) та 3-ю Дачною (нині — Спортивна, у зворотний бік) до цементного заводу. На лінії працювало шість потягів, кожен зі складу моторного та причіпного вагонів. 1939 року відкрили маршрут №2 — мережа почала рости разом із містом.
Станом на 1941 рік довжина колій сягала 25,6 км, а в депо налічувалося 27 двовісних вагонів — 15 моторних та 12 причіпних. Але з серпня 1941-го по листопад 1943-го, під час німецької окупації, трамваї містом не ходили. Рух відновили лише в червні 1944 року, невдовзі після визволення.
Перше повоєнне розширення мережі відбулося 24 квітня 1949 року, коли маршрут №2 подовжили до станції Баглій (нині — Запоріжжя-Кам'янське), а вже у травні 1950-го — вулицею Дніпропетровською та проспектом Конституції СРСР до Соцмістечка. Упродовж 1949–1954 років до міста надійшло 23 вживані вагони з Харкова, Москви та Києва, а з 1951 року трамвайне господарство почало поповнюватися новими вагонами КТМ-1/КТП-1. Так у повоєнні роки закладався каркас мережі, яка згодом розрослася на весь правий берег міста.
Розпад Радянського Союзу й фінансова криза 1990-х вдарили по трамвайному господарству особливо боляче: бракувало запчастин і фахівців, а переповнені вагони із завареними вікнами й несправними дверима стали звичною картиною. Урядова комісія згодом встановить: із 134 вагонів на балансі підприємства 70 простоювали через поломки.
2 липня 1996 року в історії трамвайного депо Кам'янського став "чорним" вівторком. Близько 18:00 того дня сталася наймасштабніша катастрофа в історії громадського транспорту не тільки нашого міста, а й всієї України. Трамвай КТМ-5 (вагон №1044) що прямував маршрутом №2-А вулицею Чапаєва (нині — Гетьмана Дорошенка) вниз, до Ленінградського проспекту (нині — Аношкіна) зійшов з рейок на крутому спуску. У переповненому вагоні перебувало понад 150 людей. Через несправність низьковольтної мережі електрообладнання відмовили гальма. Того дня на місці загинули 29 людей, ще п'ятеро — у лікарнях; травм різного ступеня зазнали понад сотню пасажирів.
Читайте також: Річниця трагедії вагона №1044 в Дніпродзержинську: 80 секунд які забрали життя 34 людей на вулиці Чапаєва 2 липня 1996 року
Наслідки трагедії змінили місто надовго: рух вулицею Чапаєва зупинили одразу, а саму лінію демонтували 2003 року. Половину з півсотні вагонів КТМ-5 списали протягом 1996–1997 років, а депо №2 перетворили на службу колії. 2010-го на місці аварії встановили меморіал у вигляді зігнутих паралельних рейок — символ зруйнованої колії. Щороку 2 липня містяни й досі покладають квіти до пам'ятного знаку; цього року, за два тижні до появи нового трамвая, Кам'янське вшанувало вже 30-ту річницю трагедії.
Попри складні часи, з 2014 року трамвайне господарство почало поступово відновлюватися: оновлювався рухомий склад, розвивалася інфраструктура — електронні табло, платформи. Наприкінці 2013 — на початку 2014 року місто отримало високопідлоговий вагон К1, який ще донедавна лишався наймолодшим у парку. У 1993–1997 роках підприємство поповнили 27 вагонів КТМ-8, а в 1996–2000-х — п'ять Tatra T6B5.
11 березня 2016 року Кам'янське отримало два капітально відремонтовані трамваї, а восени того ж року почалося тісне знайомство міста з виробником, який за десять років стане його головним партнером з оновлення парку: з 12 вересня по 6 листопада 2017 року на лініях випробовували новий дослідний вагон Tatra К-1М6 розробки компанії "Татра-Юг".
Паралельно у 2016–2021 роках депо поповнили вживаними чеськими вагонами Tatra T3 та Tatra T6A5 (зокрема вісім колишніх празьких Т6А5 1995–1997 років випуску) — вони й досі становлять помітну частину парку.
Рівно через двадцять з гаком років після трагедії на Чапаєва місто пережило моторошний дежавю. 13 березня 2018 року вагон №664, у якому перебувало близько сотні пасажирів, ішов маршрутом №2 одним із найкрутіших спусків міста — проспектом Свободи, у районі пам'ятника Леоніду Брежнєву. На спуску одразу всі три системи гальмування відмовили. Цього разу трагедії вдалося уникнути.
Повномасштабна війна теж не оминула кам'янський трамвай стороною: у березні 2022 року під час обстрілу росіянами Салтівського трамвайного депо в Харкові, де проходили капітальний ремонт ще два вагони Tatra T6A5, призначені саме для Кам'янського, техніку знищили.
27 листопада 2025 року трамвай Кам'янського відзначив 90-річчя: тоді на лінії виходило 22 вагони, а сьогодні парк підприємства налічує близько трьох десятків трамваїв — переважно ще радянських та вживаних європейських моделей, яким уже за два, а то й три десятки років.
Але саме напередодні ювілею місто перемогло у всеукраїнському конкурсі "Міський громадський транспорт України — ІІ", що відкрило шлях до фінансування Європейського інвестиційного банку на купівлю 17 нових вагонів у вітчизняного виробника "Татра-Юг" — того самого, чий дослідний зразок випробовували на кам'янських коліях ще 2017-го. Загальна вартість закупівлі, за даними Центру транспортних стратегій, становить 16 996 394,40 євро — у середньому майже мільйон євро за один сучасний вагон. Окрім кредиту ЄІБ та міського бюджету, оновлення парку співфінансує Група Метінвест, яка спрямувала на проєкт понад 50 млн грн у межах меморандуму про співпрацю з міською радою.
16 липня 2026 року перший вагон із партії — сучасний односекційний низькопідлоговий трамвай завдовжки 15 метрів, прибув до Кам'янського й пройшов обов'язкову обкатку без пасажирів. На початку серпня цей вагон почне возити пасажирів на маршруті №1, найзавантаженішому в місті. До кінця 2026 року місто отримає ще шість таких вагонів, а протягом 2027-го — ще одинадцять; за словами міського голови Андрія Білоусова, це дозволить оновити рухомий склад майже на 85%.
Нові трамваї — енергоефективні, низькопідлогові, з кондиціонерами й камерами відеоспостереження, а біля других дверей у них передбачено відкидний пандус і салонні паски безпеки — для зручності людей з інвалідністю та інших маломобільних пасажирів. Згодом вони працюватимуть на всіх чотирьох кам'янських маршрутах.
27 листопада 2026 року трамвайному депо Кам'яньского виповниться 91 рік. Дев'ять десятиліть тому кам'янський трамвай починався з шести дерев'яних потягів на лінії до цементного заводу. Сьогодні, пройшовши крізь окупацію, повоєнну відбудову, найстрашнішу трамвайну трагедію в історії України і повномасштабну війну, він робить черговий крок в оновлення — цього разу назустріч європейським стандартам.
Джерела: uk.wikipedia.org (стаття "Кам'янський трамвай"), бібліотека ім. Т. Г. Шевченка м. Кам'янського, kamenskoe.city, nashreporter.com, kam.gov.ua, mis.dp.ua, telegraf.com.ua, cfts.org.ua, gortransport.kharkov.ua.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
12 серпня 2026
