Понад пів року вважався зниклим безвісти: у Кременчуці попрощалися із військовим Сергієм Копичком
21 липня у Кременчуці відбулося прощання із 45-річним полеглим військовослужбовцем Сергієм Копичком.
Церемонія прощання розпочалася у Міському палаці культури. Після цього відбулася панахида у Свято-Миколаївському соборі, а поховали воїна на Свіштовському кладовищі.
За словами офіцера цивільно-військового співробітництва Віталія Іванчикова, Сергій Копичко був родом з Кременчука, навчався у місцевій гімназії №2, закінчив Вище професійне училище №7, а після працював у Кременчуцькому річковому порту.
У 2024 році чоловіка мобілізували до лав Збройних сил України. Він служив гранатометником у званні солдата.
Сергій Копичко загинув 12 січня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу села Ясенове Покровського району Донецької області. Після бою військовий тривалий час вважався зниклим безвісти.
На церемонію прощання прийшли друзі, однокласники та побратими військового. Один із них, Сергій, пригадав, що вони навчалися разом у другій школі на Ревівці.
— Брали участь у спортивних змаганнях за честь школи, грали у футбол, шахи, теніс, ходили на рибалку. Для мене головне, що Сергій не здався і не відступив. Для нас, військових — це головне, — сказав він.
Чоловік додав, що доля знову звела їх уже під час військової служби.
— Це дуже важка втрата для батьків, для родини і для всіх нас. Ми маємо вистояти в ці нелегкі часи і обов’язково підтримувати один одного, — зазначив побратим.
Він також зауважив, що сьогодні практично немає школи, чиї випускники не стали на захист України і не віддали за неї життя.
— На жаль, в Україні немає жодної школи, де б не навчалися захисники, які загинули. Тримаймо стрій далі, — сказав він.
Генеральна директорка Кременчуцького річкового порту Тетяна Жданова розповіла, що Сергій працював на підприємстві охоронцем із 2021 року, а в серпні 2024-го був мобілізований.
— Це була дуже відповідальна, порядна і чемна людина. Він завжди відгукувався на чужу біду і допомагав. Колектив пам’ятає його саме таким, — сказала вона.
За її словами, працівники порту підтримували зв’язок із Сергієм майже до його загибелі.
— Востаннє він вийшов на зв’язок 9 січня. Фотографія, яка стоїть біля труни, — остання, яку він сам надіслав нам. Після 12 січня ми вже не змогли з ним зв’язатися, — згадує керівниця підприємства.
Вона розповіла, що колектив самостійно долучався до пошуків військового та звертався по допомогу до волонтерів.
— Ми зверталися до пошуковців, сподівалися знайти його. Це непоправна втрата для родини, для нашого колективу і для всієї України. Ми й надалі допомагаємо нашим військовим, — сказала Тетяна Жданова.
У загиблого залишилися батьки.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
21 липня 2026
