“Критикувати головнокомандувача ЗСУ має право лише президент”: командувачі ВМС і ДШВ висловили підтримку Сирському
На тлі масових протестів із вимогою звільнити головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського командувач Військово-морських ЗСУ Олексій Неїжпапа та командувач Десантно-штурмових військ Олег Апостол висловилися на підтримку військового керівництва.Відповідні дописи з’явилися на сторінках командувача ВМС ЗСУ і командування ДШВ ЗСУ в соцмережі Facebook.Командувач ВМС ЗСУ Олексій Неїжпапа зазначив, що “ЗСУ є чи не єдиною інституцією, що твердо стоїть на ногах”, а критикувати головкома має право лише президент.“Я служу українському народові вже 34 роки. Керував першими застосуваннями Байрактарів на морському напрямку, приймав на озброєння Нептуни. Ми одними з перших почали використовувати як морські, так і повітряні безпілотники, ми знищили багато кораблів та стратегічних об’єктів ворога. Ми постійно реформуємося, змінюємося і вдосконалюємося. І тому розуміємо важливість реформ та ніколи не стоїмо на місці. Сумніви у Збройних Силах України під час війни є неприпустимими. ЗСУ чи не єдина інституція, що твердо стоїть на ногах, незважаючи ні на що. І ми чітко бачимо це за результатами роботи. Ворог не втілив в життя жодного зі своїх планів, ми майже щодня вивільняємо наші території та знищуємо його стратегічні об’єкти. Противник втрачає особового складу в рази більше за нас. Тому вважаю, що оцінювати роботу Головнокомандувача, як керівника ЗСУ, має право лише Президент, як Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України. А підбурення людей під час війни розколює наше суспільство і грає на руку ворогові! Повірте, я як ніхто бажаю Україні Перемоги! Це справа мого життя! Тому хочу звернутися до кожного Українця: — Вірте у Сили оборони і у нашу Перемогу!”, — зазначив командувач Військово-морських сил.На думку командувача ДШВ ЗСУ Олега Апостола, “військова вертикаль управління ґрунтується на чіткій системі підпорядкування, а армія не може бути майданчиком для політичного протистояння, зведення особистих рахунків чи взаємних образ”:“Я — бойовий офіцер-десантник, який воює з 2014 року. Під Луганським аеропортом я був поранений у бою. Разом зі своїми побратимами пройшов шлях, який назавжди змінив моє життя. Я завжди був у підрозділах, завжди на війні, завжди у військах.Я знаю ціну кожного наказу. Знаю ціну кожного рішення. І найголовніше — знаю ціну людського життя.Мені боляче бачити, коли країна розділена. На фронті ми стоїмо за ті самі цінності, які об’єднують українську націю: гідність, незалежність, чесність, єдність і Перемогу.Я — кадровий військовий. За роки служби навчився не лише командувати людьми, а й брати відповідальність за їхні життя, підтримувати законні рішення Президента України — Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, довіряти своїм бойовим командирам на всіх рівнях — від безпосереднього командира до Головнокомандувача Збройних Сил України.Військова вертикаль управління ґрунтується на чіткій системі підпорядкування, єдиноначальності та персональній відповідальності кожного командира за ухвалені рішення. І це, повірте, завжди складні рішення з найвищою мірою відповідальності, адже йдеться про життя людей.Саме на цьому тримається будь-яка сильна армія. Там, де закінчується дисципліна, починається хаос. А хаос завжди працює на ворога.Особливо прикро чути безапеляційні оцінки від людей, які ніколи не віддавали бойових наказів, не брали на себе відповідальності за життя і здоров’я підпорядкованого особового складу та не ухвалювали рішень, від яких залежить доля підрозділу. Той, хто не відчував цієї відповідальності, не має морального права огульно засуджувати найвище військове командування — людей, які від початку війни разом із військом несуть її тягар, ухвалюють надзвичайно складні рішення та відповідають за них не словами, а власною честю, долею і життям.Критика може бути предметною, професійною та обґрунтованою. Але приниження, безпідставні звинувачення й публічна образа честі та гідності представників найвищої командної ланки є неприпустимими. Такі дії не посилюють армію і не наближають Перемогу — вони підривають довіру до системи військового управління, руйнують єдність та грають на користь ворога. Військова честь вимагає відповідальності не лише за накази, а й за слова.Існує гірке солдатське прислів’я: «Коли починається війна — кличуть солдата, а коли війна закінчується — судять солдата». Ми не маємо права допустити, щоб ті, хто взяв на себе найважчий тягар війни, після всього пережитого стали зручними винуватцями для тих, хто спостерігав за боротьбою збоку. Армія заслуговує не на політичні спекуляції, а на довіру, повагу та чесну оцінку її рішень і дій.Сьогодні Україна продовжує вести найважчу боротьбу за свою незалежність. Наш головний пріоритет не політичні дискусії, не боротьба за посади і не взаємні звинувачення. Наш пріоритет — виконання бойових завдань, знищення російського агресора, захист українського народу та звільнення окупованої землі.Хочу особливо наголосити: Збройні Сили України були, є і залишатимуться поза політикою. У наших лавах служать люди з різними поглядами, професіями та життєвим досвідом. Але нас об’єднують одна Присяга, один Прапор і одна мета — Перемога України.Армія не може бути майданчиком для політичного протистояння, зведення особистих рахунків чи взаємних образ. Бо там, де у війську починається політика, закінчується його боєздатність.Управління військами здійснюється відповідно до визначеної системи військового управління та чинної вертикалі командування. Рішення щодо застосування військ ухвалюють командири, які щодня працюють у районах ведення бойових дій, володіють повною інформацією про оперативну обстановку та несуть персональну відповідальність за життя підлеглих і результати бойових дій.Ми, воїни Сил оборони України, єдині у виконанні поставлених завдань і досягненні спільної мети.Звертаюся до кожного військовослужбовця.Зберігайте холодний розум і гаряче серце, військову витримку, дисципліну та взаємну повагу. Не дозволяйте втягувати себе в політичні суперечки.Саме так ми вистояли у 2014 році. Саме так ми вистояли у 2022 році. І саме так ми обов’язково здобудемо Перемогу.Бо доки український воїн залишається вірним Присязі, дисципліні та своєму народові – Україна буде непереможною”.Протести через відставку міністра ФедороваУ суботу, 18 липня, в Києві та інших містах третій день поспіль відбуваються масові акції протесту через звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони. На мітингу на площі Франка в столиці зібралися кілька тисяч людей, переважно молодь.Вони висловлюють підтримку Михайлу Федорова, вимагають відставки головнокомандувача ЗС України Олександра Сирського, скандують: “Драпатий!” тощо.Читайте також:Офіцер ЗСУ Оністрат заявив про звільнення з війська через наказ про переведення: пов’язує його з підтримкою Федорова Унікальних переглядів: 0Редактор: Вікторія Онісімова
- Останні
- Популярні
Новини по днях
20 липня 2026
