«Upgrade держмайна». Чи зможе Кабмін отримати 13 млрд грн від приватизації
Чому успіх приватизації у 2026 році залежить від кількох великих аукціонівЗа підсумками першого півріччя 2026 року приватизація виявилася однією з небагатьох сфер економічної політики, де колишній уряд Юлії Свириденко зміг показати відчутний результат. Ринок державних активів залишається дієвим, а надходження до бюджету продовжують зростати: проти аналогічного періоду 2025 року доходи від приватизації збільшилися майже на третину.У січні 2026 року Кабінет Міністрів призначив головою Фонду державного майна (ФДМУ) Дмитра Наталуху, визначивши для нього пріоритетним завданням прискорення приватизації як одного з інструментів залучення приватних інвестицій і пошуку додаткових джерел наповнення бюджету. При цьому уряд одночасно робив акцент як на розвитку малої приватизації, так і на підготовці до продажу великих державних активів.Але якщо мала приватизація вже приносить бюджету реальні надходження, то велика наразі залишається швидше завданням на перспективу. І хоча уряд розраховує залучити 2026 року близько 11 млрд грн від продажу великих державних активів, проте основні аукціони заплановані лише на другу половину року.Втім, оцінювати ефективність приватизації важливо не лише за обсягом надходжень, а й за рівнем конкуренції на аукціонах, зростанням вартості проданих активів під час торгів і станом тих об'єктів, які держава виставляє на продаж.Mind у рамках циклу публікацій «Upgrade держмайна» розбирався, яких результатів вдалося досягти у сфері приватизації за перше півріччя 2026 року та які є шанси на поновлення продажу стратегічних підприємств.Грошей більше, конкуренція нижчаЗа даними ФДМУ, протягом першого півріччя 2026 року проти аналогічного періоду 2025 року бюджетні надходження від приватизації зросли на 32% – з 820,5 млн грн до 1,08 млрд грн. З урахуванням сплаченого ПДВ сукупні надходження, пов'язані з приватизаційними угодами, перевищили 1,26 млрд грн проти 977 млн грн роком раніше.Одночасно знизилася активність на приватизаційному ринку. Кількість успішних аукціонів скоротилася з 236 до 168 (на 29%), а кількість учасників торгів – з 1946 до 514, тобто майже вчетверо. Отже, середня конкуренція зменшилася із семи до трьох учасників на один лот.Це позначилось і на підсумковій вартості об'єктів. Якщо впершому півріччі 2025 року ціна активів під час торгів у середньому зростала майже вчетверо проти стартової, то у першому півріччі 2026-го лоти, виставлені на приватизацію, дорожчали трохи більше ніж у два рази.Обсяг державних активів, визначених для приватизації, практично не змінився. Станом на кінець червня ФДМУ сформував перелік із 19 об'єктів великої приватизації (21 роком раніше) і 1247 об'єктів малої приватизації (1308 роком раніше), які можуть бути виставлені на продаж у міру підготовки відповідних аукціонів.Структура активів, що планує продати держава, залишилася практично незмінною. Переважно це єдині майнові комплекси й окрема нерухомість, пакети акцій, об'єкти незавершеного будівництва та підприємства переробної промисловості.Отже, фінансові результати приватизації в першому півріччі справді поліпшилися: при скороченні кількості успішних аукціонів майже на третину надходження до держбюджету зросли на 32%. Це свідчить про те, що збільшення доходів було забезпечене насамперед завдяки реалізації дорожчих активів. Разом з тим рівень конкуренції та інвестиційний інтерес до приватизації помітно знизилися.Джерело: ФДМУОренда державного майна за перше півріччя принесла бюджету 494,27 млн грн, це практично стільки ж, скільки за аналогічний період 2025 року. Загалом ФДМУ провів 397 аукціонів із передачі майна в оренду, у них взяли участь понад 600 претендентів, а фінальна орендна плата в середньому зросла у 2,2 раза проти стартової.Якими активами цікавляться інвесториУ 2026 році одним із найдорожчих об'єктів малої приватизації став єдиний майновий комплекс науково-дослідного інституту «Оріон» у Києві, який у лютому було продано за 381 млн грн. Початкова ціна становила 42,5 млн грн і під час торгів вартість зросла майже вдесятеро. Переможцем стало ТОВ «Рушій», а сам комплекс включає майже 39 тис. кв. метрів виробничої та адміністративної нерухомості на двох майданчиках у Києві.Оскільки «Оріон» фактично не веде діяльності ще з 2012 року і на момент приватизації мав прострочені борги в розмірі близько 85 млрд грн, найімовірніше, для покупця основну цінність становила нерухомість: НДІ має вдале розташування, у Шевченківському районі столиці.НДІ «Оріон». Джерело: ФДМУЩе одним примітним активом, який було продано з початку року, стало підприємство «Будфарфор» у Хмельницькій області – колишній найбільший в Україні виробник фарфорової санітарної кераміки. У цьому разі йшлося не про окрему будівлю чи виробниче приміщення, а про готовий промисловий майданчик, який потенційно можна використовувати для відновлення виробництва або створення нового підприємства.Славутський комбінат «Будфарфор». Джерело: ProzorroАле, оскільки «Будфарфор» давно не працює та виставлявся на приватизацію неодноразово з літа 2025 року, підприємство в результаті було продано за 53 млн грн, що вдвічі дешевше за стартову ціну, яка була 104 млн грн. При цьому в аукціоні взяв участь лише один претендент, який і став переможцем – це ТОВ «Цитрікс».Проте на відміну від багатьох інших підприємств стан «Будфарфору» не найгірший. До складу об'єкта входять 56 одиниць нерухомості загальною площею понад 83 тис. кв. метрів, 1136 одиниць обладнання, 45 транспортних засобів, власна інженерна інфраструктура, склади, виробничі корпуси, а кредиторська заборгованість на момент приватизації становила трохи більше ніж 2,5 млн грн.Також ФДМУ продовжує розпродавати активи, які входили до складу держпідприємства «Укрспирт». Зокрема, у квітні було продано Гніздичівський державний спиртовий завод, розташований у Львівській області. Фінальна ціна зросла проти початкової на 15% – до 3,7 млн грн, а покупцем стало ТОВ «Традекс Агрі».Гніздичівський державний спиртовий завод. Джерело: ProzorroНа перший погляд, така угода здається досить дивною, оскільки підприємство не працює з 2010 року й на момент приватизації його прострочена кредиторська заборгованість становила 1,7 млн грн. Але, якщо виходити з профілю діяльності покупця («Традекс Агрі» є частиною Tradex Agri Group, що вирощує зернові культури та здійснює їхній збут), логічно припустити, що спиртзавод цікавив його насамперед як готовий промисловий майданчик.До речі, за схожим сценарієм на початку липня було продано Дублянський спиртовий завод у Харківській області. Під час торгів вартість об'єкта зросла вдвічі – до 26 млн грн, за лот конкурували два учасники. Переможцем стало ТОВ «Клінкаст» із Харкова. Завод зупинив роботу ще 2011 року, а його борги перевищують 49 млн грн. Але до складу майнового комплексу входять 38 виробничих та адміністративних будівель загальною площею понад 16 тис. кв. метрів, 25 одиниць техніки, власні під'їзні залізничні колії, котельня та інша інженерна інфраструктура, що робить колишній спиртзавод зручним варіантом для релокації бізнесу або розміщення нового виробництва.Такий зріз приватизаційних угод показує, що основною цінністю для інвесторів сьогодні є не самі державні підприємства, а потенціал їхнього подальшого використання. Покупці готові платити значні суми за вдале розташування, облаштовані виробничі майданчики та інженерну інфраструктуру, які дозволяють швидко запустити новий проєкт або перенести туди бізнес, що працює.При цьому підприємства з менш ліквідними активами або без очевидних перспектив перепрофілювання продаються значно складніше, найчастіше лише після зниження стартової ціни.Стратегічні підприємства в режимі очікуванняВелика приватизація на відміну від малої поки що на паузі: з початку 2026 ФДМУ не продав жодного великого об'єкта. Втім, 2025 рік теж не став особливо результативним. Фонд держмайна успішно провів приватизацію лише двох об'єктів – будівельної компанії «Укрбуд» за 805 млн грн, яку купили власники Dnipro Agro Group Євген і Василь Астіони, і підприємства «Вінницяпобутхім» за 608 млн грн, новим власником якого стали бенефіціари торгових мереж EVA і VARUS Руслан Шостак і Валерій Кіптик.У 2026 році уряд та ФДМУ мають намір відновити велику приватизацію у другому півріччі. Щоправда, конкретного календарного плану продажу таких об'єктів наразі немає. Поки що призначено дату приватизації підприємства «Сумихімпром» – 13 жовтня – за стартовою ціною близько 1 млрд грн.Голова ФДМУ Дмитро Наталуха в червні публікував орієнтовний список із пріоритетних об'єктів, які потенційно можуть бути виставлені на приватизацію у 2026 році. Серед них ТРЦ Ocean Plaza (орієнтовна стартова ціна – 11,3 млрд грн), Миколаївський глиноземний завод (6,3 млрд грн), Одеський припортовий завод (4,3 млрд грн), Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат (1,8 млрд грн).Уже 17 липня Мінекономіки повідомило, що уряд затвердив умови продажу пакету акцій АТ «Одеський припортовий завод» зі стартовою ціною понад 4,3 млрд грн. А також – умови реалізації двох санкційних активів, які були стягнуті в дохід держави за рішеннями Вищого антикорупційного суду: Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат (1,82 млрд грн; титановмісна сировина) і «Мотордеталь-Конотоп» (415,5 млн грн; комплектуючі для двигунів).Для інших великих активів приватизація розпочнеться лише після завершення підготовчих процедур. Для кожного підприємства необхідно провести незалежну оцінку, визначити стартову ціну, яку затверджує Кабмін, сформувати умови продажу, врегулювати майнові та юридичні питання.Показовою щодо цього стала ситуація навколо майбутньої приватизації столичного ТРЦ Ocean Plaza. Влітку виник конфлікт між правоохоронними органами та Фондом держмайна. Офіс Генерального прокурора заявив про підозри щодо можливого штучного заниження стартової ціни об'єкта перед приватизацією та можливих спроб продажу активу наперед визначеному покупцю.У ФДМУ повідомили, що вартість об'єкта визначають незалежні оцінювачі, а остаточну стартову ціну затверджує Кабмін, тоді як сам фонд лише організує приватизаційний процес. На думку ДмитраНаталухи
- Останні
- Популярні
Новини по днях
21 липня 2026
