Deep Strike по нафтовій «годівниці» РФ
Під ударами українських ракет і дронів бензиново-нафтова криза в Росії розростається у величезну економічну проблему, а перехід кількості в якість перетворює її на проблему соціальну. Величезні черги на бензин і зростання цін на нього – це лише видимий пересічному обивателю рівень проблем. У Держдумі вже порушують питання про брак продовольства через дефіцит і дорожнечу палива. До того ж, мало того, що бюджет недоотримує кошти через падіння цін на нафту після відкриття Ормузької протоки, але російській державі також доводиться нести зростаюче навантаження через субсидування нафтовиків, нафтопереробників і великих експортерів та імпортерів нафти і нафтопродуктів.
Оскільки російські НПЗ перебувають під регулярними ударами України, дедалі більшого поширення набуває схема, згідно з якою російська нафта вивозиться в інші країни, наприклад, в Індію, переробляється там на давальницьких умовах, а звідти завозяться нафтопродукти. Оскільки їхні ціни істотно вищі за внутрішньоросійські, то їх теж треба компенсувати субсидіями з бюджету, щоб не допустити великого зростання внутрішніх цін на нафтопродукти, загострюючи тим самим соціальні проблеми.
Таким чином, коло замикається, і є інформація, що субсидування (демпфування) внутрішніх цін на нафтопродукти в Росії можуть взагалі скасувати, але незрозуміло, як це позначиться на соціальній ситуації, оскільки очевидно, що це призведе до стрибка цін буквально на все.
Ситуацією користуються монополії, щоб сильніше зміцнити своє становище, витиснувши з ринку невеликий оптовий нафтотрейдинговий бізнес і незалежні мережі заправок. У перспективі це обернеться зростанням цін і падінням рівня обслуговування через неповороткість великих корпорацій, яким нецікаво і занадто клопітно забезпечувати незначні ринкові ніші, насамперед у глибинці.
Російська влада довгий час усіляко замовчувала проблему взагалі, а в зростанні цін і в дефіциті палива звинувачувала не керівництво країни, яке почало бойові дії в Україні, і навіть не українські ракети та дрони, а самих російських обивателів, які, мовляв, спекулюють і створюють ажіотаж.
Своєю чергою, обивателі довгий час удавали, що те, що відбувається, їх не стосується, але настав момент, коли не помічати конфлікт та його наслідки вже неможливо.
Ситуація загострюється виборами до Держдуми, які мають відбутися у вересні, але до яких треба ще якось «дотягнути» в умовах дефіциту палива, зростання цін і наростання соціальної напруженості.
Виникає низка додаткових проблем. Орієнтація нафтовиків на вивезення сировини та ввезення давальницького палива з-за кордону веде к деградації нафтопереробки, а потім і нафтовидобутку в самій Росії через брак коштів на модернізацію, розвиток, пошук і розвідку нафти, облаштування нових видобувних потужностей.
Послаблення для напівкустарної переробки нафти веде до падіння якості бензину та прискореного зносу автомобільного парку, від чого страждає як бізнес, так і приватні споживачі.
Далі наведемо деякі дані з «бензиново-нафтних фронтів» РФ.
Про це пише в колонці для Der Spiegel російський опозиційний журналіст Михайло Зигар.
Зростання цін на бензин викликає особливу занепокоєність у влади, особливо напередодні виборів у вересні, оскільки в минулому воно неодноразово провокувало соціальні конфлікти.
Паливна криза стала однією з найважливіших проблем Росії, відсунувши навіть цензуру в інтернеті.
Реакція державних ЗМІ була примітною.
Редакціям було дано вказівку ігнорувати атаки. Найбільша атака безпілотників на Москву згадувалася побіжно в ранкових новинах. До полудня та у вечірніх новинах тема повністю зникла. Державні ЗМІ майже не повідомляють про масштаби паливної кризи, хоча вона вже давно стала проблемою загальнонаціонального масштабу.
Примітно, що обмеження на продаж бензину були введені навіть у регіонах, які раніше не зазнавали ударів українських безпілотників. Наприклад, у Новосибірській області продаж бензину обмежено як запобіжний захід, і аналогічні заходи зараз діють у Ханти-Мансійському автономному окрузі, найбільшому нафтовидобувному регіоні Росії. Однак на так званих Z-каналах це коментується зі специфічною радістю: нарешті, мовляв, жителі цих віддалених регіонів дізнаються, яке життя в Криму, де паливо вже давно в дефіциті.
Криза сильно вдарила по багатьох росіянах. Кілька років багато хто переконував себе, що те, що відбувається, їх не стосується.
«Ми тримаємося подалі від політики» — таким був принцип, яким вони відокремлювали повсякденне життя від реальності воєнного конфлікту.
Але підтримувати цю ілюзію зараз стає дедалі важче.
Про це пише незалежне видання The Moscow Times.
Російська влада замовчує масштаби паливної кризи в країні, яка виникла через українські удари по нафтопереробних заводах (НПЗ), заявила голова комітету Держдуми із захисту сім’ї Ніна Останіна.
«Чому відповідальний віцепрем’єр не скаже чесно, що майже третину НПЗ виведено з ладу, і чому ні він, ні інші профільні віцепрем’єри та міністри не збираються вводити у зв’язку з цим надзвичайні заходи?» — сказала Останіна.
Депутатка зазначила, що подібне замовчування проблем і небажання їх вирішувати є небезпечним, особливо напередодні збирання врожаю.
«Адже країна може залишитися без хліба, що в умовах міжнародних санкцій вкрай небезпечно», — наголосила Останіна.
До цього аграрії південних регіонів Росії почали скаржитися на нехватку дизельного палива, а також різке зростання цін на нього напередодні збиральної кампанії. Виробники продуктів, своєю чергою, стали попереджати торговельні мережі про зриви термінів доставки товарів через дефіцит палива.
За даними Інформаційно-консалтингового агентства INFOLine, в окремих регіонах також виникли ознаки дефіциту соціально значущих товарів, до яких належать продукти, що швидко псуються, наприклад, м’ясо, молоко та яйця.
«Ситуація поки що не критична, у ритейлерів у розподільних центрах є запаси на пару тижнів, а у когось і місяців. Але якщо дефіцит палива триватиме, а передумов для покращення не так багато, то все може серйозно посилитися», — говорив засновник INFOLine Іван Федяков.
Як зазначається, Збройні сили України (ЗСУ) посилили удари по російських НПЗ, лише у травні атакувавши 16 підприємств. В результаті нафтопереробка в Центральній Росії фактично зупинилася, а завантаження НПЗ упало до мінімуму з 2009 року. За даними Reuters, у червні випуск бензину в Росії впав на 25% — до 85 тис. тонн на добу, тоді як літнє споживання становить 110 тис. тонн на день.
На цьому тлі офіційно обмеження на продаж палива встановили понад 40 регіонів, включаючи підконтрольні РФ території України. При цьому скарги на перебої з поставками, порожні та закриті заправки надходили з 85 регіонів. Віцепрем’єр Олександр Новак, який курирує паливний комплекс, заявляв, що в Росії достатньо палива, а перебої пов’язані з ажіотажем росіян, які збільшили попит на бензин і дизель на 20-30%.
«Зараз йде перебудова логістичних зв’язків системи з урахуванням потреб. Балансування ринку вимагатиме певного часу», — говорив Новак.
Володимир Путін раніше визнав, що удари ЗСУ по російській інфраструктурі «створюють проблеми» і призводять до «певного дефіциту» палива. Водночас він запевнив, що «всі пошкоджені об’єкти досить швидко відновлюються» і «все у нас працює стабільно». Для вирішення проблеми дефіциту палива, за словами Путіна, необхідно «швидше виходити з ремонтів», наростити виробництво засобів ППО для захисту важливих об’єктів інфраструктури та збільшити обсяги імпорту бензину.
Про ці показові явища, що змушують згадати радянські часи, пише видання The Moscow Times.
Як повідомляється, у Читі — столиці Забайкальського краю, де спостерігається особливо гострий дефицит палива, учасникам бойових дій дозволили поповнювати бак поза чергою на АЗС «БРК» і «Корс». Раніше такі правила поширювалися лише на інвалідів І, ІІ групи та їхніх супроводжуючих. Крім безпосередніх учасників бойових дій проти України, заправитися поза чергою можуть члени їхніх родин. Для цього потрібно пред’явити відповідні документи.
«Тепер звичайним громадянам робити на цих АЗС нічого», «Знову розділили одних та інших!», «Ласкаво просимо до станового суспільства», — прокоментували новину жителі Забайкалля.
У регіоні з 25 червня діє режим підвищеної готовності та введено ліміти на продаж бензину фізособам у 15 літрів на автомобіль. При цьому жителі розповідають, що паливо на АЗС закінчується до полудня, і водіям доводиться формувати черги на наступний день за списками.
Повідомляється, що багато жителів Забайкалля примудряються їздити за бензином до сусіднього Китаю.
Також учасникам бойових дій проти України почали відпускати бензин поза чергою у Воронезькій області. Пропозиція діє на АЗС «Роснефти» у Тернівському муніципальному районі, адміністрація якого назвала таке нововведення «заходами підтримки». Ліміт становить 10 літрів. Для отримання палива необхідно пред’явити документ, що підтверджує статус учасника бойових дій. У Воронезькій області встановлено обмеження на продаж палива: від 20 до 60 літрів бензину та від 30 до 250 літров дизеля залежно від мережі АЗС. Місцеві жителі змушені стояти в чергах для заправки автомобіля.
Згадуються часи Леоніда Брежнєва, коли в кожному магазині висіло оголошення про те, що «ветерани Великої Вітчизняної війни обслуговуються поза чергою». Цим правом ветерани, яких у 1970-х роках ще було багато, могли скористатися при купівлі не лише хліба та ковбаси, а й килимів, кришталю та дефіцитних тоді джинсів. До речі, джинси тоді в СРСР продавалися американські.
Про це пише агентство Bloomberg, яке уважно стежить за економічною ситуацією в РФ.
Як зазначається, у червні Росія більш ніж у шість разів збільшила виплати нафтопереробним заводам, які постачають паливо на внутрішній ринок, порівняно з тим самим місяцем минулого року. Так Москва намагається не допустити дефіциту, утримуючи більше палива всередині країни. За даними Мінфіну, у червні уряд виплатив нафтопереробникам 210,6 млрд рублів ($2,72 млрд), частково компенсуючи їм різницю між внутрішніми та експортними цінами.
Це найбільша місячна виплата з грудня 2023 року. Її зростання
- Останні
- Популярні
Новини по днях
6 липня 2026
