Кремль готує провокацію проти Польщі чи Балтії напередодні саміту НАТО
Ілюстрація: ШІ
Напередодні саміту НАТО в Анкарі 7-8 липня спецслужби кількох країн Альянсу одночасно попереджають про одне й те саме – росія готує перевірку рішучості Заходу на східному фланзі. І цього разу йдеться не про чергове гучне попередження аналітиків, а про розвідувальні оцінки, які Вашингтон уже кілька разів передавав напряму Варшаві.
За інформацією британського видання The Telegraph з посиланням на польське Onet, США попередили Польщу – Кремль розглядає збройну провокацію, щоб “перевірити рішучість НАТО” і змусити західних партнерів призупинити допомогу Україні. Джерела – особи, наближені до президента Польщі Кароля Навроцького, посол однієї з країн НАТО, представник польського Міноборони та джерело в балтійських службах безпеки – підтверджують інформацію незалежно одне від одного.
Серед сценаріїв, які розглядає Москва:
Напрямки можливого удару – Калінінградська область, де розміщена ядерна зброя, або територія Білорусі. За даними джерел, остаточного рішення в Москві поки не ухвалили, а розрахунок Кремля – на те, що Польща під тиском США сяде за стіл переговорів замість силової відповіді. Ключовою вимогою рф у такому сценарії, за інформацією The Telegraph, може стати припинення західної підтримки України – тієї самої допомоги, яку Зеленський закликав посилити лише кілька днів тому після ракетного удару по цивільних.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підтвердив: країна готується до можливих провокацій з боку рф. Голова МЗС Польщі Радослав Сікорський ще 26 червня в інтерв’ю CBS News не виключив, що протягом двох років Кремль може влаштувати операцію під чужим прапором, аби виправдати напад на країну-члена НАТО. Генеральний секретар Альянсу Марк Рютте ще у грудні 2025 року заявляв, що держави НАТО – наступна ціль росії після України. Варто нагадати, що відносини Варшави з Києвом уже й так напружені через окремий дипломатичний конфлікт початку липня.
Міноборони Польщі підтвердило сам ризик провокації, але наголосило – країна вже провела навчання, покликані продемонструвати Москві готовність НАТО до жорсткої відповіді. За даними The Telegraph, у разі провокації Альянс може відповісти прямими ударами по Калінінграду.
Естонія, Латвія та Литва розробляють плани евакуації близько 400 тисяч мешканців прикордонних територій – половини населення в 40-кілометровій зоні від кордонів з росією та Білоруссю. Естонія готує тимчасові прихистки для 10% населення. При цьому пріоритет у стратегічно важливому Сувалкському коридорі, що з’єднує Балтію з Польщею, – за військовою технікою, а не цивільними.
Одночасно десять країн Північної Європи домовились спільно розробляти плани евакуації цивільного населення на випадок масштабної кризи в регіоні.
На тлі цього – невизначеність з американською військовою присутністю. У Литві після завершення ротації почалось виведення близько тисячі американських військових, заміна поки невідома. Естонія отримала запевнення, що присутність США (близько 700 військових) збережеться, хоча терміни майбутніх ротацій залишаються неясними. Загалом контингент США в Європі скоротився зі 100 до 80 тисяч осіб.
Напередодні саміту в Анкарі президент Польщі Кароль Навроцький зібрав у резиденції Юрата на узбережжі лідерів Литви, Латвії, Естонії та Румунії – термінову неформальну нараду. Головна тема – координація єдиної позиції східного флангу з двох пунктів: безпека в басейнах Балтійського й Чорного морів та пріоритети регіональної оборонної співпраці.
Сам саміт НАТО 7-8 липня, за даними дипломатичних джерел, у підсумковій декларації визнає росію довгостроковою загрозою євроатлантичній безпеці та підтвердить обіцянку виділяти Україні по 70 мільярдів євро військової підтримки щороку у 2026-2027 роках – продовження того курсу, який союзники підтверджували ще на початку липня.
Варто зауважити – не всі експерти поділяють версію The Telegraph щодо Польщі як найімовірнішої мети. Аналітики проєкту “Інформаційний спротив” вважають Польщу радше незручною ціллю для провокації – через сильну армію, новітні винищувачі F-35 та демонстративні навчання. На їхню думку, найвразливіша ланка східного флангу – Естонія, зокрема Нарва з переважно російськомовним населенням.
Серед читачів khersonline – тисячі переселенців з Херсонщини, які зараз живуть у Польщі, Литві та Чехії. Місцеві громади вже показують приклад такої підтримки: наприклад, чеське місто нещодавно підписало партнерство з Чорнобаївською громадою Херсонщини. Для переселенців, які отримують виплати та допомогу від держав ЄС, це не абстрактна геополітика, а питання власної безпеки в країнах, що прийняли їх після окупації. При цьому саме досвід Херсонщини – окупація 2022 року, яка теж починалась з “гібридних” методів і замасковування – дає підстави сприймати нинішні попередження серйозно, а не як черговий інформаційний шум.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
6 липня 2026
